У дисертації актуалізовано проблему фахового самовдосконалення майбутніх учителів музики у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін. Розкрито сутність, зміст і компонентну структуру фахового самовдосконалення майбутніх учителів музики у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін; визначено критерії, показники і рівні сформованості означеного феномена; розроблено методи, прийоми, засоби підготовки майбутнього вчителя музики, здатного до фахового самовдосконалення у власній музично-педагогічній діяльності.
Фахове самовдосконалення майбутнього вчителя музики у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін розглянуто як складну психолого-педагогічну категорію, що дозволяє спрямувати професійну діяльність вчителя на підвищення власного професійного рівня за рахунок постійного акмеологічного розвитку.
Представлено методичну модель фахового самовдосконалення майбутніх учителів музики у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін, що включає: мету дослідження, наукові підходи, основні функції та принципи фахового навчання, структуру означеного феномена, педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів музики до фахового самовдосконалення у процесі диригентсько-хорової підготовки.
