Дисертація присвячена проблемі професійної підготовки майбутніх учителів до роботи в умовах варіативності освітньо-виховних систем. У роботі проаналізовано досліджувану проблему в історико-педагогічному контексті, обґрунтовано сучасні наукові підходи до професійної підготовки майбутніх учителів у визначеному напрямі.
На міждисциплінарному рівні здійснено теоретико-методологічне обгрунтування концепції освітньо-виховних систем: уточнено поняття "освітньо-виховна система", "варіативність освітньо-виховних систем" визначені сутнісні ознаки, розроблено типологію, досліджено й науково обґрунтовано закономірності та педагогічні умови функціонування різних освітньо-виховних систем загальноосвітніх закладів.
У структурі професійної компетентності майбутнього вчителя виокремлено й охарактеризовано педагогічно-спеціалізовану компетентність щодо професійної діяльності в умовах варіативності освітньо-виховних систем, визначено критерії, показники та рівні її сформованості. Обґрунтовано й розроблено поетапну методику формування визначеної компетентності, яка ґрунтується на органічному поєднанні аналітичного, професіографічного й практичного аспектів.
Розроблено та доведено ефективність авторської моделі професійної підготовки майбутніх учителів до роботи в умовах варіативності освітньо-виховних систем, яка базується на принципах інтеграції контекстного навчання, відповідності професійної підготовки вимогам сучасного виробництва, урахування індивідуальних особливостей студентів під час колективної роботи в групі, принципах цілісності, неперервності, прогностичності та використання сучасних педагогічних технологій навчання студентів у ВНЗ.
