Висвітлено історію формування поняття "мовнокомунікативна компетенція", представлено широкий спектр термінів, які його вербалізують. Уперше запропоновано комплексний опис змістового наповнення поняття через три базових сегменти: мовну, соціолінгвальну і прагматичну компетенцію.
Переконливість і всеохопність такої класифікації підтверджено кореляцією із відомою рівневою моделлю мовної особистості Ю. Караулова. У результаті мовнокомунікативну компетенцію схарактеризовано як здатність особистості ефективно використовувати мовні засоби для виконання комунікативних завдань у різних ситуаціях спілкування.
