Дисертацію присвячено дослідженню психологічного супроводу формування інтелектуальних почуттів у молодшому шкільному віці. Інтелектуальні почуття розвиваються у контексті культурних чинників - соціального середовища існування дитини.
У результаті проведення теоретико-методологічного дослідження розроблено модель формування та розвитку інтелектуальних почуттів молодших школярів, згідно із якою етапами розвитку останніх є: етап формування інтелектуальних почуттів; етап диференціації інтелектуальних почуттів; етап індивідуалізації інтелектуальних почуттів. Домінуючою тенденцією вираження культури у свідомості особистості молодшого школяра являються культурні смисли. Досягнення балансу між категоріями смислів сприяє формуванню почуття емоційної безпеки, тоді як відсутність емоційної безпеки - емоційна незахищеність гальмує особистісне зростання дитини.
Рівнями розвитку інтелектуальних почуттів є: цікавість, допитливість, цілеспрямованість, стійкий інтерес до певної галузі знань, захоплення пізнавальною діяльністю. Відтак, інтелектуальні почуття є чинником соціалізації молодшого школяра.
У роботі експериментально підтверджено наявність зв'язків між етапом формування інтелектуальних почуттів та почуттям емоційної безпеки / емоційної незахищеності й описано показники поведінкового вираження останньої. Також підтверджено гіпотезу дисертаційного дослідження. Дійсно, високий рівень розвитку інтелектуальних почуттів є одним із чинників нормативного вікового розвитку молодших школярів й характерний для дітей, які перебувають у стані емоційної безпеки із тенденцією до особистісного зростання; показниками особистісного зростання є успішність провідної діяльності, тоді як низький рівень розвитку інтелектуальних почуттів продукує низький рівень особистісного зростання.
У результаті проведення формувального експерименту розроблено й апробовано програму рефлексії як чинника виникнення почуття емоційної безпеки у процесі психологічного супроводу формування інтелектуальних почуттів. Відтак, розвитку інтелектуальних почуттів молодших школярів сприяють спеціально організовані дидактичні ігри, спрямовані на категоризацію смислів засобами рефлексивного обговорення.
