У дисертації досліджено рефлексії щодо міжконфесійної боротьби в Україні наприкінці XVI ст. знаних полемістів Христофора Філалета та Іпатія Потія у їхніх трактатах - "Апокрисисі" та "Антиризисі". Отримано дані про те, що у творах порушуються найбільш актуальні релігійні проблеми того часу. Деякі з них створила, а деякі актуалізувала Берестейська унія. Водночас простежено парадоксальну ситуацію, яка складається навколо дискусії щодо догматично-обрядових проблем. Незважаючи на необхідність обговорення догматичних нововведень в Унійній церкві, полемісти приділяють їм не стільки уваги, як, наприклад, проблемі правомірності проведення соборів, торкаючись лише найголовніших канонів та догм. Попри активний захист кожним із полемістів своїх переконань, у окремих питаннях вони займали схожу позицію. Також в окремих моментах думки полемістів розходилися з офіційною позицією тих церков, які вони представляли. У той же час шляхи вирішення порушених проблем представники Унійної та Православної церков бачили по-різному: Іпатій Потій у необхідності поєднання з Римо-католицькою церквою, Христофор Філалет - у розвитку потенційних можливостей Православної церкви, розвитку освіти, книгодрукування, мистецтва і засвоєнні культурних надбань Західної Європи.
