Розглянуто лінгводидактичні аспекти і моделі двомовної освіти. З'ясовано особливості трактування змісту понять "білінгвізм", "двомовне навчання" та "білінгвальна освіта" у вітчизняній та зарубіжній педагогіці. Обґрунтовано дидактико-методичні основи та підходи до змісту двомовного навчання у вищих начальних закладах (ВНЗ). Проаналізовано теоретико-методологічної основи концепції двомовного навчання. Виокремлено особливості і проблеми конструювання білінгвального навчального плану. Розглянуто три основні типи двомовних освітніх програм, що застосовуються у практиці іншомовного навчання: перехідні, програми мовної підтримки та програми мовного збагачення. Представлено аналіз змісту і завдань односторонніх і двосторонніх двомовних програм (програм двомовного занурення), у ході яких відбувається реалізація ідей полікультурного виховання при здійсненні активного діалогу ідей, навчальних і життєвих стилів, традицій і культур студентів. Зазначено, що особливості новітнього етапу розвитку теорії та практики двомовного навчання зумовлені переходом до багаторакурсної парадигми полікультурної педагогіки. Визначено загальнодидактичні засади сучасної особистісно орієнтованої філософії вищої освіти. Досліджено особливості формулювання специфічних принципів двомовного навчання
