Представлено дослідження з вивчення й зіставного аналізу існуючих інтенсивних методів навчання іноземних мов. Виявлено позитивних та негативних сторін інтенсивної методики навчання іноземних мов. Розглянуто ідеї раціональної організації і інтенсифікації навчання іноземних мов від їх зародження й до моменту їх складання у цілісну систему. Проаналізовано переваги і недоліки найпопулярніших методик інтенсивного навчання, характерних для різних історичних періодів: cугестопедичний метод Г. Лозанова, метод активізації резервних можливостей учнів Г. Кітайгородської, емоційно-смисловий метод І. Шехтера, інтенсивний курс вивчення іноземної мови Л. Гегечкорі, сугестокібернетичний інтегральний метод прискореного навчання іноземної мови В. Петрусинського, прискорений курс вивчення розмовного мовлення шляхом занурення А. Плесневич. Проаналізовано принципи навчання і роль кожного методу в розвитку методики інтенсивного навчання іноземної мови.
