Дисертація присвячена комплексному дослідженню повсякденного життя православного парафіяльного духовенства Київської єпархії в кінці XVIII - на початку XX ст.
У роботі з'ясовано правовий статус та головні обов'язки парафіяльного духовенства, розкрито стосунки священно- і церковнослужителів з поміщиками, інтелігенцією, селянством. Схарактеризовано головні джерела матеріального забезпечення православного духовенства: прибутки від землі, плата парафіян за здійснення треб та утримання від казни. Відображено рівень житлового забезпечення, способи утримання бідного духівництва, особливості шлюбно-сімейних відносин православного духовенства. Звернено увагу на заходи церковної адміністрації, спрямовані на підвищення морального рівня священно- і церковнослужителів. Досліджено еволюцію освітнього рівня парафіяльного
духовенства Київської єпархії. З'ясовано місце благочинницьких та церковних бібліотек у самоосвіті кліру.
