Дослідження присвячено проблемі взаємин викладачів і студентів педагогічного навчального закладу. Розкрито суть і зміст, обґрунтовано структуру й емпіричні показники стосунків у системі “студент – викладач”. Показано місце й роль взаємин у цілісному педагогічному процесі педагогічного коледжу, проаналізовано механізми їх впливу на професійно-рольову ідентифікацію, пізнавальну активність, самооцінку майбутніх учителів. Виявлено динаміку, психологічні труднощі й особливості взаємин упродовж навчання студентів. Теоретично обґрунтована й апробована комплексна система роботи з оптимізації взаємин викладачів і студентів як чинника становлення особистості майбутнього вчителя, яка передбачала діагностування динаміки стосунків “викладач – студент” з метою їх корекції та поглиблення; врахування особливостей раннього юнацького віку й специфіки організації навчально-виховного процесу в педагогічному коледжі; запровадження в навчальний процес активних методів діалогічного навчання; проведення цілеспрямованої психокорекційної та психоконсультаційної роботи з викладачами й студентами щодо підвищення їх психологічної культури та розвитку соціально-психологічних умінь. Це позитивно позначилося на особистісному розвитку майбутніх учителів.
