Праця науковця ТДТУ імені Івана Пулюя
У монографії здійснено компаративний аналіз філософії Г. Лейбніца і Н. Мальбранша - представників раціоналістичного напряму побудови оптимістичних гносеологічних систем осягнення істини в контексті її розуміння предметом новочасної філософії XVII - початку XVIII ст. Досліджуються продемонстровані ними способи оптимістичного осягнення гносеологічного ідеалу - Істини в контексті її етико-релігійного змісту. На фоні аналізу еволюції гносеологічного оптимізму від античності до середини XX ст. окреслюється структура основних компонентів оптимізму як сутнісної суб'єктивної пізнавальної сили людини.
Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів, усіх, хто цікавиться гносеологічними проблемами в їх історико-філософському вимірі.
