Розглянуто методичні особливості відбору і реєстрування сигналів акустичної емісії в умовах лабораторних досліджень та експлуатації об'єктів контролю. Описано методики визначення міцнісних характеристик і статичної тріщиностійкості конструкційних матеріалів. Розглянуто методологічні основи оцінки їх об'ємної пошкодженості за параметрами акустичних сигналів. Показано інваріантність акустико-емісійної міри об'ємної пошкодженості матеріалів стосовно товщини матеріалу, способу його навантаження, типу випробовуваних зразків. Наведено методики встановлення базових характеристик конструкційних матеріалів для запропонованих критеріїв і моделей. Викладено методичний підхід, що ґрунтується на новому критерії оцінювання типів руйнування матеріалів на етапі субкритичного розвитку. Підтверджено ефективність створеного методологічного підґрунтя щодо визначення зародження і розвитку руйнування на різних конструкційних матеріалах: сталях (у вихідному стані й після тривалого експлуатування), чавунах, алюмінієвих сплавах, бетоні, залізобетоні, композитних матеріалах тощо.
Для наукових працівників, інженерів-дослідників, а також аспірантів і студентів вищих навчальних закладів зі спеціальностей "діагностика матеріалів і конструкцій", "методи неруйнівного контролю", "фізична акустика", "механіка руйнування" тощо.
