Повість Юліана Редька "Дурні діти" друкується за авторським машинописом 1977 р., зробленим на основі першого видання книжки, що вийшла під псевдонімом Ю. Р. Крук-Мазепинець 1926 р.
У повісті зображено боротьбу української молоді Галичини за національне самоутвердження після поразки визвольних змагань 1917-1920 рр. Автору, як безпосередньому учаснику подій, вдалось реалістично показати самоврядну й підпільну діяльність гімназійної молоді, студентів таємного університету, членів УВО, жорстоке переслідування активістів національного руху окупаційною польською поліцією.
Книгу доповнено нарисом Ю. Редька про тогочасні стосунки в суспільстві 1920-х, його статтею про діяльність таємного університету, а також спогадами колишніх студентів-медиків цього навчального закладу. На завершення додано окремі розділи із так би мовити "зрілих" думок автора повісті про взаємини батьків і дітей, про освіту та студентів і їх участь у громадському житті. Особливо інтригуючим є розділ про студентів, ідеологію якого можна використати для оцінки себе самого як сучасними спудеями, так і їх викладачами, як окремими індивидами, гак і членами будь-якого об'єднання громадян: політичного, соціального, громадянського, професійного, включаючи територіальні громади. Книжка викличе інтерес ще й тому, що повість "Дурні діти" написана 20-літнім юнаком, а роздуми "Вчора... і сьогодні" - 80-літньою зрілою, з величезним життєвим досвідом людиною.
Видання буде цікавим для студентської молоді, вчителів, істориків, батьків.
