У чотиритомовій "Хроніці колективізації та Голодомору в Україні", що її підготувала Людмила Гриневич з Інституту історії України НАНУ, на основі величезного масиву різноманітних джерел, зокрема малодоступних і досі не оприлюднених, уперше детально висвітлено щоденне життя українського суспільства від грудня 1927-го аж до кінця 1933 року. Видання пропонує читачеві цілком новий погляд на передісторію, соціополітичний та культурний контекст, власне перебіг і наслідки голоду-геноциду в Україні, переосмислює його причини, обставини, підґрунтя та періодизацію, дає чітке уявлення про масштаби, форми опору українського селянства, про щільний зв'язок соціяльних і національних мотивів в антирадянських настроях населення республіки, увиразнює геноцидну сутність Голодомору. Третя книга першого тому підсумовує хронологічний виклад подій у першій та другій книгах і містить ґрунтовну наукову розвідку про життя українського суспільства наприкінці 1920-х років. Авторка доводить, що голод 1928-1929 років, хоч і стався на тлі недородів, був наслідком дій радянської влади - політики творення голоду. Книгу завершують детальний зведений покажчик до цілого першого тому і список використаних джерел.
