Перша частина книжки є перевиданням розширеного варіанта символічного для франкознавства дослідження "Франко не Каменяр", виданого 1996 року в Австралії. У ньому розкривається іманентний характер Франкової творчости, яка прочитується в парадигмах ідеалізму, натуралізму, психоаналізу, гуманітаризму. Цю спробу розполітизувати постать Франка, показавши іншу його, творчу, іпостась, доповнює написана нещодавно студія "Франко і Каменяр", що є аналізом культурософської концепції письменника. У книжці запропоновано нову інтерпретацію життя і творчости Франка в аспекті гностичної драми, що розгортається через колізію двійництва, ритуал живопоховання і трагедію езотеричного знання. Уперше широко досліджуються гностична та масонська символіка у Франковій творчості, а також архетипні образи "смерти на шляху", "матері-природи", "цілого чоловіка", "вічної жіночости", топоси роздвоєння та сон душі про смерть власного тіла.
