Книжку історика філософії, есеїста і перекладача Володимира Єрмо-ленка присвячено творчості Вальтера Беньяміна (1892-1940) - одного з най-упливовіших філософів XX століття. В центрі авторової уваги - засадничі то-поси Беньямінового мислення, зокрема образи оповідача, фланера та колекціонера, теми міського простору та його трансформацій, феномени пам'яті й апокаліптичного очікування, поняття аури та аналогії. Водночас життя та ідеї Беньяміна постають як певна призма, що крізь неї дослідник намагається робити "фотознімки" епохи, насамперед німецької та французької гума-ністики, літератури та мистецтва, загалом інтелектуального побуту 1920-х -1930-х років. Поруч із Беньяміном на цих "фотознімках" з'являються інші чільні постаті тієї доби, як-от Фройд і Пруст, Бретон і Араґон, Гайдеґер і Арендт, Лукач і Адорно, Гофмансталь і Краус, Бльох і Кракауер, Шолєм і Деблін, що їх усіх пов'язує між собою головна тема книжки: драматичне та парадоксальне переплетення сучасности й архаїки в інтелектуальній атмосфері першої половини XX століття та зумовлений цим феномен "антимо-дерного модерну". Книжку щедро ілюстровано портретами згадуваних осіб і світлинами паризького фотографа Ежена Атже, що правлять за свого роду візуальний код Беньямінової філософії.
