Ця книга у свій час викликала велике незадоволення польської влади. Це видно навіть із тієї значної кількості купюр, з якими вона була видрукувана в 1933 р. у Володимирі-Волинському. Більшовицька влада у 1939 р, взагалі характеризувала працю як антирадянську. Книга постала головним пунктом звинувачення вченого. Характерно, що будучи своєрідною відповіддю на проблеми часу – тридцяті роки двадцятого століття в Україні, розвідка, як на нашу думку, не втратила своєї актуальності й нині. Написана з використанням великої кількості джерел, книга піднімає "вічні" питання відносин між народами, народом і Богом, етносом і релігією, формування сакральності народної культури, мови тощо. Автор очищає Українську церкву від привнесених московством плевел обрядовірства й ідолопоклонства, викристалізовує особливості української релігійності, Українського православ'я. Цікавими є міркування А. Річинського з питань екуменізму, зокрема поєднання Українських церков. Для науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться питаннями етноконфесійного, релігійно-церковного життя в Україні, проблемами етнології релігі
