«Вперто шикуються в сотні слова, Росяним сяйвом притрушують землю, Я, зазвичайна, як в лузі трава, Вірші сьогодні для тебе постелю…» Це своєрідний епіграф до третьої книжки авторки, в якій життя протікає серед мальовничої природи рідного краю. Лірична героїня живе, надіється, кохає і вірить, що мрії збуваються
