Повісті-казки Віри Янченко, представлені в 4 томі, будуть насправді цікавими лише для тих читачів, що певного мірою поділяють світогляд авторки, її думки про вселенське покликання людини як самоусвідомленої сутності, котра відкриває мету свого проявленого існування на Землі та починає виконувати її. Саме отакий стан душі повністю змінює планетне буття казкових персонажів, поступово піднімаючи їх над тваринними інстинктами та обертаючи в пломенистих всемогутніх духів — помічників Творця при налаштуванніНим світу згідно з непорушними законами гармонії. У четвертій книжці об'єднано 8 казок, написаних, як і попередні повісті, ритмічною прозою, що з першого рядка природно викликає в душі відчуття винятковості подій та героїв, котрі постануть на безмежних білих крилах і цього видання. Якраз вони, крила, принесли в художньо-філософський простір чарівних оповідей образи Арістотеля і Сенеки, Лукреція Кара й Спінози, Бетховена та Сен-Санса...
