До цього видання включено три повісті Бориса Харчука (1931-І988), які досі були опубліковані лише у періодиці. Написані у першій полонині 80-х, коли канон соцреалізму ще здавався непорушним, ці повісті свідчать про намагання автора творити поза тогочасним офіційним каноном.Запропоновані повісті об'єднані спільною темою любові й вибору в умовах авторитаризму й тоталітаризму. Повість «Вишневі ночі» — це історія кохання енкаведиста й повстанської зв'язкової, «Панкрац і Юдка» про кохання німецького офіцераі єврейської дівчи¬ни, «De profundis» — про мімікрію радянського митця. Усі ці історії засновані на реальних подіях. У них втілено головний принцип письма Бориса Харчука — мистецька правда має вражати людину більше, аніж життєва.