«Епізодична пам'ять», на відміну від переважної більшості сучасної літератури, за жодних обставин не назвеш текстом. Може, навіть маркер «роман» твору не надто пасує. Це радше реквієм, відчайдушна спроба берегині вберегти під небуття й замулення давні корені роду. «Епізодична пам'ять» – це розмова про головне, те, що назавжди врізається у свідомість, визначаючи наше сприйняття світу, уявлення про добро та зло. «Епізодична пам’ять» – про високу любов, нерозмінну на секс та ненависть.
