http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/15 2026-05-23T12:24:00Z 2026-05-23T12:24:00Z Дзюба, Ірина Максимівна Dziuba, I.M. http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1163 2026-05-22T17:41:50Z 2025-01-01T00:00:00Z

Консервація та реставрація творів мистецтва на паперовій основі Дзюба, Ірина Максимівна; Dziuba, I.M. У роботі розглянуто основні аспекти консервації та реставрації творів на паперові основі. Прослідковано історію винайдення та поширення паперу. Описано історичний та сучасний методи виготовлення паперу. Розглянуто структуру аркушу паперу як основи графічних творів. Визначено основні компоненти, що складають структуру аркушу та їх вплив на стан збереження твору. Оглянуто найпоширеніші матеріали графіки, їх склад та взаємодію з паперовою основою. Описано та аналізовано основні чинники деградації творів на паперовій основі. Сформульовано рекомендації, що дозволяють мінімізувати вплив зовнішніх та внутрішніх чинників впливу задля збереження творів. Проаналізовано та систематизовано основні матеріали та клеї, що застосовуються в реставраційній практиці, описано окремі ситуації використання цих матеріалів. Визначено основні реставраційні процеси, розглянуто передумови їх виконання та ефекти. Здійснено огляд етики та філософії доцільності консерваційно-реставраційних втручань та їх припустимі межі. This paper explores the key aspects of the conservation and restoration of paper-based artworks. It traces the history of the invention and spread of paper, and describes both historical and modern methods of papermaking. The structure of a sheet of paper as the basis of graphic works is examined, with particular attention paid to its main components and their influence on the condition and preservation of the artwork. Common graphic materials, their composition, and interactions with the paper substrate are also reviewed. The main factors contributing to the degradation of paper-based works are listed and described. Recommendations are formulated to minimize the impact of external and internal factors in order to preserve such works. The paper analyzes and systematizes the main materials and adhesives used in restoration practice, outlining specific situations for their application. Core restoration processes are identified, along with the conditions required for their implementation and their effects. Finally, the ethics and philosophy of conservation-restoration interventions are discussed, including the acceptable limits of such actions.

2025-01-01T00:00:00Z Мостовий, Савва Вадимович Mostovyi, Savva http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1157 2026-05-18T07:39:32Z 2026-01-01T00:00:00Z

Виявлення хлоридів нітратом срібла під час консервації пам’яток чорного археологічного металу Мостовий, Савва Вадимович; Mostovyi, Savva Мета статті – проаналізувати методологію та практичне використання регламентів виявлення хлоридів нітратом срібла під час консервації археологічних пам’яток з чорного металу до початку консерваційної обробки. У статті розглянуто особливості проведення лабораторного дослідження на виявлення хлоридів нітратом срібла в порівнянні з методами, що широко використовуються в реставрації через свою доступність: дослідження методом оптичної мікроскопії та дослідження у вологій камері. Методи дослідження. Під час відбору джерел було використано історіографічний метод, а також застосовано порівняльно-аналітичний та емпіричний методи для співвіднесення підходів виявлення ознак активності корозії. Результати. В роботі висвітлено розбіжності в регламентах методик у лабораторному дослідженні нітратом срібла в розглянутих джерелах. Простежено поступовий розвиток та деталізацію виявлення ознак активної корозії, проте питання визначення хлоридів на пам’ятках чорного металу до початку консерваційної обробки залишається недостат-ньо дослідженим. Водночас обґрунтовано обмеження використання методу виявлення хлоридів нітратом срібла для комплексних предметів та археологічного металу з низькою механічною міцністю, які не підлягають зануренню. Висновки. Дослідження демонструє необхідність систематизації виявлення ознак активної корозії на археологічних пам’ятках з чорного металу. Виявлено, що лабораторне дослідження нітратом срібла суттєво вирізняється з-поміж інших методів визначення ознак активної корозії завдяки його доступності та інформативності. Подальша розробка даного методу для перевірки предметів на етапі доконсерваційної обробки може мати цінність для точнішої оцінки стану предмета, а також вибору подальших консерваційних заходів. The purpose of the article is to analyze the methodology and practical use of protocols for detecting chlorides with silver nitrate in the conservation of archaeological iron artifacts before the start of conservation treatment. The article discusses the features of laboratory research on the detection of chlorides with silver nitrate in comparison with methods widely used in restoration due to their availability: research using optical microscopy and research in a humid chamber. Research methods. The historiographical method was used in the selection of sources. The article also uses comparative-analytical and empirical methods to correlate approaches to detecting signs of corrosion activity. Results. The paper highlights discrepancies in the regulations for laboratory testing with silver nitrate in the sources considered. The study traces the gradual development and refinement of the detection of signs of active corrosion, but the issue of determining chlorides on iron artifacts prior to conservation treatment remains insufficiently researched. At the same time, restrictions on the use of the silver nitrate method for detecting chlorides on complex objects and archaeological metal with low mechanical strength that cannot be immersed are justified. Conclusions. The study demonstrates the need to systematize the detection of signs of active corrosion on archaeological artifacts made of iron. It has been found that laboratory testing with silver nitrate significantly differs from other methods of determining signs of active corrosion due to its accessibility and informativeness. Further development of this method for testing objects at the stage prior to conservation treatment may be valuable for a more accurate assessment of the condition of the object, as well as for the selection of further conservation measures.

2026-01-01T00:00:00Z Леонець, Ярослав Leonets, Yaroslav http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1156 2026-05-12T12:36:44Z 2026-01-01T00:00:00Z

Художнє осмислення екзистенційних втрат в українському живописі другої половини ХХ століття Леонець, Ярослав; Leonets, Yaroslav Мета статті – на основі визначення явища «екзистенційна втрата», здійснити спробу пере-осмислення художньої мови митців другої половини ХХ ст., котрі розкривали тему людської вразливості під час соціально-історичних катастроф. Розглянуто еволюцію художнього мислення від періоду «хрущовської відлиги» (1950-х років), через десятиліття застою та андеграунду (1960-ті – 1980-ті) до періоду відновлення незалежності. Проаналізовано ключові мистецькі концепції, художні течії та творчість видатних митців, які втілили драматичну екзистенцію людини в контексті історичних катастроф, політичного гніту та духовно-го пошуку. Здійснено системний аналіз творчості художників-шістдесятників, представників мистецького андеграунду 1970–1980-х років та пошукувачів нових форм художньої виразності. Методи. Дослідження ґрунтується на поєднанні герменевтичного аналізу живописних творів, структурно-образного аналізу художньої форми та інтерпретації мистецьких текстів у контексті екзистенціальної філософії й теорії культурної травми, що дає змогу виявити латентні смисли досвіду втрат у візуальній мові українського живопису другої половини ХХ століття. Результати. У дослідженні виявлено, що послідовний перехід від модифікованих форм соціалістичного реалізму й «суворого стилю» до експресіоністичних, символічних та андеграундних практик зумовив появу нової візуальної мови осмислення екзистенційних втрат, у якій індивідуальний досвід митця поєднується з колективною травмою суспільства та формує альтернативні наративи пам’яті й ідентичності. Висновок. Тема екзистенційних втрат в українському живописі другої половини ХХ ст. постає осердям художнього мислення, поєднуючи індивідуальний досвід митця з колективною травмою суспільства та перетворюючи живопис на простір духовної резистенції, збереження пам'яті та пошуку нових моделей ідентичності. The aim of the article is, based on the definition of the phenomenon of «existential loss», to attempt a reconsideration of the artistic language of artists of the second half of the 20th century who revealed the theme of human vulnerability during socio-historical catastrophes. The evolution of artistic thinking is examined from the period of the «Khrushchev Thaw» (1950s), through the decades of stagnation and the underground (1960s–1980s), to the period of independence. The author analyzes key artistic concepts, artistic movements, and the work of prominent artists who embodied the dramatic human existence in the context of historical catastrophes, political oppression, and spiritual search. A systematic analysis is carried out of the work of the «Sixtiers», representatives of the artistic underground of the 1970s–1980s, and seekers of new forms of artistic expression. Methods. The research is based on a combination of hermeneutic analysis of paintings, structural and figurative analysis of artistic form, and the interpretation of artistic texts in the context of existential philosophy and the theory of cultural trauma, which makes it possible to reveal latent meanings of the experience of loss in the visual language of Ukrainian painting of the second half of the 20th century. Results. The study reveals that the gradual transition from modified forms of socialist realism and the «severe style» to expressionist, symbolic, and underground practices led to the emergence of a new visual language for interpreting existential losses, in which the individual experience of the artist is combined with the collective trauma of society and shapes alternative narratives of memory and identity. Conclusion. The theme of existential losses in Ukrainian painting of the second half of the twentieth century appears as the core of artistic thinking, combining the individual experience of the artist with the collective trauma of society and transforming painting into a space of spiritual resistance, preservation of memory, and the search for new models of identity.

2026-01-01T00:00:00Z Ластовкіна, Ірина Lastovkina, Iryna http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1155 2026-05-12T12:03:32Z 2026-01-01T00:00:00Z

Практична складова підготовки художників-реставраторів на прикладі наукової реставрації: пам’ятки з металу із позолотою Ластовкіна, Ірина; Lastovkina, Iryna Мета дослідження – висвітлити процес теоретичної й практичної підготовки майбутніх реставраторів на прикладі дослідження, консервації-реставрації та зберігання пам’яток з металу. Методи дослідження. У статті використано комплексний підхід, який охоплює загально-наукові методи – аналітичний, історіографічний, компаративний, а також мистецтвознавчий і культурологічний, спеціальні – технологічні, методи узагальнення та класифікації. Комплексний дослідницький підхід надав змогу визначити іконо-графічні й іконологічні особливості досліджуваного твору, детально проаналізувати технологію створення пам’ятки. Результати. На прикладі проведених робіт з реставрації та консервації пам’ятки культового призначення тристулкового складня із позолотою висвітлено процеси реставраційних підходів і практичних заходів для реставрації й консервації пам’ятки, підкреслюючи важливість теоретичної освіти та закріплення практичних навичок у реставрації зі складними творами з металу. Висновки. В контексті переосмислення культурно-історичної спадщини України та збереження історичних пам’яток сьогодні особливої актуальнос-ті набуває підготовка художників-реставраторів. Професійна діяльність реставратора визначається не лише практичними навичками та майстерністю виконання технічних операцій, але значною мірою рівнем теоретичної підготовленості, наявністю низки професійних та загальнокультурних компетенцій. Отже, необхідно, щоб підготовка художників-реставраторів відбувалася комплексно і проводилась на всіх рівнях освіти, включаючи й музейну роботу за фахом. The purpose of the study is to highlight the process of theoretical and practical training of future restorers using the example of research, conservation-restoration and storage of metal monuments. Research methods. The article uses a comprehensive approach that includes general scientific methods – analytical, historiographical, comparative, as well as art history and culturological, special – technological, generalization and classification methods. The comprehensive research approach made it possible to determine the iconographic and iconological features of the work under study, to analyze in detail the technology of creating the monument. Results. Using the example of the work carried out on the restoration and conservation of a cult monument of a three-leaf folding gilded box, the processes of restoration approaches and practical measures for the restoration and conservation of the monument are highlighted, emphasizing the importance of theoretical education and consolidating practical skills in restoration with complex metal works. Conclusions. In the context of rethinking the cultural and historical heritage of Ukraine and the preservation of historical monuments, the training of restorers is becoming particularly relevant today. The professional activity of a restorer is determined not only by practical skills and mastery of performing technical operations, but also to a large extent by the level of theoretical preparedness, the presence of a number of professional and general cultural competencies. Therefore, it is necessary that the training of restorers be comprehensive and carried out at all levels of education, including museum work by specialty.

2026-01-01T00:00:00Z