Факультет архітектуриhttp://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/162024-03-29T08:39:19Z2024-03-29T08:39:19ZСеміотичний аналіз архітектурного середовища на основі методу побудови кіносценаріюТрошкіна, Олена АнатоліївнаTroshkina, Olenahttp://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/5562024-01-10T12:03:42Z2023-01-01T00:00:00ZСеміотичний аналіз архітектурного середовища на основі методу побудови кіносценарію
Трошкіна, Олена Анатоліївна; Troshkina, Olena
Мета статті – вивчення кінематографічних методів побудови сюжетної композиції,
що є важливим для використання їх під час аналізу сюжетної структури архітектурного середовища, формування сценарію його сприйняття. Методи дослідження. На основі конфігураційних моделей громадського простору досліджено роль точок-«гачків» сюжетної композиції архітектурного
середовища на семантичному, морфологічному і синтактичному рівнях та їх вплив на рух людини.
Результати. Проведене дослідження показало, що, відповідно до поставлених завдань, архітектор
може маніпулювати архітектурним простором за допомогою знаків на семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях. Використовуючи кінематографічні точки-«гачки», котрі рухають
сюжет фільму, – перешкоду, загрозу, загадку й новину, можна впливати на сюжетну композицію
архітектурного простору, змінюючи рух людини: або навмисно уповільнювати його, або, навпаки,
прискорювати, спонукаючи людину до розвороту, відхилення від основного маршруту і навіть зміни
його кінцевої мети. Висновки. Представлений графічний аналіз точок-«гачків» на різновидах конфігураційних моделей громадського простору дозволив зробити висновок про особливості їх розміщення
залежно від мети використання. Загадка, як правило, розміщується у вузлових частинах простору,
на їх стиках і порогах, тоді як новина найчастіше є кінцевою метою, акцентом суміжного простору. Перешкода здатна направляти рух, а загроза – кардинально його змінювати. Результати
цього дослідження надалі можуть стати основою не тільки для побудови сценарію сприйняття архітектурного середовища, а і сценарію його функціонального використання у різні пори року та час доби залежно від нагальних потреб мешканців.
The purpose of this article is to study cinematographic methods of constructing a plot composition,
which is important for their use in the analysis of the plot structure of the architectural environment, the
formation of the scenario of its perception. Methods. Based on configuration models of public space the role
of “hook” points in the plot composition of the architectural environment at the semantic, morphological
and syntactic levels and their influence on human movement were investigated. Results. The conducted research showed that, depending on the tasks, the architect can manipulate the architectural space with the help of signs at the semantic, morphological and syntactic levels. Using cinematographic points-“hooks” that
move the plot of the film – obstacle, threat, mystery and novelty, you can influence the plot composition of
the architectural space. To change a person’s movement, deliberately slowing it down or, on the contrary,
speeding it up, to encourage a person to stop, turn around, deviate from the main route and even change his
final goal. Conclusions. The presented graphic analysis of “hook” points on various configuration models of
public space made it possible to draw a conclusion about the peculiarities of their placement depending on
the purpose of use. As a rule, the mystery is placed in the nodal parts of the space, at their junctions and
thresholds, while the novelty is most often the final goal, the accent of the adjacent space. An obstacle can
direct movement, and a threat can radically change it. In the future, the results of this study can become the basis not only for building a scenario of perception of the architectural environment, but also a scenario of its functional use at different times of the year and time of day, depending on the urgent needs of residents.
2023-01-01T00:00:00ZІсторичні сільські поселення Київщини та їхня історико-культурна значущістьРадзей, ОлексійRadzei, Oleksiihttp://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/5552024-01-10T10:59:57Z2023-01-01T00:00:00ZІсторичні сільські поселення Київщини та їхня історико-культурна значущість
Радзей, Олексій; Radzei, Oleksii
У статті розкриваємо поняття історичних сільських поселень з акцентом на селах Київщини як історичної області України. Проаналізовано їхні особливості розвитку, традиційну народну архітектуру та історико-культурну значущість у контексті нинішнього регіонального та загально- національного розвитку. Упродовж минулого століття планувальна структура населених пунктів суттєво змінилася, а в результаті масштабних руйнувань через російсько-українську війну деякі
поселення потребують істотної відбудови. З огляду на ці вкрай негативні чинники проаналізуємо значення історичних сільських поселень для сьогодення у контексті охорони загальнонаціональної культурної спадщини. Метою статті є визначення історико-культурної значущості історичних сільських
поселень Київщини. Методика дослідження полягає в опрацюванні літературних джерел, порівнянні старовинних мап ХІХ століття із сучасною топографією, відвідинах музеїв народної архітектури (Пирогів та Переяслав-Хмельницький), історичних сільських поселень смт Ржищів та Балико-Щучинка, пам’яток археології – городищ та оборонних земляних валів із супровідним веденням нотаток та замальовок. За результатами дослідження встановлено, що запорукою збереження села як документа історії є розробка окремого реєстру саме сільських історичних поселень. Останні можуть бути включені до нього на таких підставах, як: збережена або відновлена топоніміка, висвітлення зв’язку з важливими постатями чи історичними подіями, збережені пам’ятки археології або виявлені
їхні сліди, що засвідчують тривалу історію існування поселення, збережені аутентичні виробничі або господарські споруди, відтворені народні ремесла та види образотворчого мистецтва, що побутували на цих теренах, аутентична планувальна структура з чіткими композиційними центрами та планувальними осями тощо. Висновки. За відсутності реєстру історичних сільських поселень та неконтрольованої розбудови сіл, в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну постає питання збереження історичної культурної спадщини, зокрема історичних сіл Київщини. Передусім ідеться про
розробку відповідного держреєстру та наявність підстав для включення до нього історичних сільських
поселень. Зокрема, варто виявляти та зберігати об’єкти культурної значущості в умовах розвитку
територіальних громад для забезпечення їхнього економічного розвитку.
This article examines the concept of historical rural settlements, with a focus on the villages of the Kyiv region as a historical region of Ukraine. There were analized their peculiarities of development, traditional folk architecture, historical and cultural significance in the context of current regional and national development.
Over the last century, the planning structure of settlements has changed significantly, and as a result of large scale destruction due to the Russian-Ukrainian war, some settlements need substantial reconstruction. In view
of these extremely negative factors, let us analyze the significance of historic rural settlements for the present
in the context of the protection of the national cultural heritage. The purpose of this article is to determine the
historical and cultural significance of historical rural settlements in the Kyiv region.
The research methodology consists of studying literary sources, comparing old maps of the nineteenth century
with modern topography, visiting museums of folk architecture (Pirohovo and Pereiaslav-Khmelnytskyi),
historic rural settlements of Rzhyshchiv and Balyko-Shchuchynka, archaeological sites such as hillforts and
defensive earthen ramparts, and taking notes and sketches.
The study found that the key to preserving villages as historical documents is the development of a separate
register of rural historical settlements. The latter can be included in it on the following grounds: preserved
or restored toponymy, highlighting the connection with important figures or historical events, preserved
archaeological monuments or traces of them that testify to the long history of the settlement, preserved
authentic industrial or household buildings, reproduced folk crafts and fine arts that were used in these
areas, authentic planning structure with clear compositional centers and planning axes, etc. Conclusions.
In the absence of a register of historical rural settlements and uncontrolled development of villages, in the
context of Russia’s full-scale invasion of Ukraine, the issue of preserving historical cultural heritage, in
particular the historical villages of the Kyiv region, arises. First of all, it is a question of developing an
appropriate state register and the grounds for including historical rural settlements in it. In particular, it
is necessary to identify and preserve objects of cultural significance in the context of the development of
territorial communities in order to ensure their economic development.
2023-01-01T00:00:00ZІсторична житлова забудова середмістя Києва: пам’яткоохоронний аспектПрибєга, Леонід ВолодимировичЖежеріна, ІринаГученко, АнастасіяPrybiega, LeonidZhezherina, IrynaHuchenko, Anastasiahttp://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/5542024-01-10T10:40:11Z2023-01-01T00:00:00ZІсторична житлова забудова середмістя Києва: пам’яткоохоронний аспект
Прибєга, Леонід Володимирович; Жежеріна, Ірина; Гученко, Анастасія; Prybiega, Leonid; Zhezherina, Iryna; Huchenko, Anastasia
Метою статті є визначення типологічних й архітектурно-стилістичних особливостей історичної житлової забудови Києва другої половини XIX – початку XX ст., її значення у
формуванні середовища вулиць київського середмістя й шляхів збереження пам’яткових об’єктів
та використання житлового фонду міста в сучасних умовах. Методика дослідження базується на узагальненні наукових праць попередніх часів, зокрема пам’яткоохоронного спрямування, та
результатів авторських натурних обстежень численних реліктових будівель житлового призначення у межах центрального історичного ареалу міста. За результатами дослідження встановлено,
що саме формування розпланувальної мережі вулиць київського середмістя і їх активна забудова
житловими будинками в зазначену добу забезпечили створення композиційно цілісного урбаністичного утворення, завдяки якому утримується історично успадкований просторовий каркас міського
середовища. Висновки. Історична житлова забудова київського середмістя другої половини XIX –
початку XX ст. позначена характерним для цієї доби стилістичним розмаїттям, вишуканою архітектурно-декоративною пластикою й створена талантом цілої плеяди відомих київських зодчих,
як визначний пласт культурного надбання вона підлягає захисту від подальших руйнацій та охороні
на державному рівні.
Пам’яткова цінність об’єктів історичної житлової забудови визначається історико-культурною
значущістю відповідних житлових будинків як творів мистецтва архітектури і як помешкань у
минулому видатних постатей української культури, мистецтва, літератури й науки, пов’язаних з
важливими історичними подіями у ствердженні української державності.
Завдяки історичній житловій забудові київського середмістя досягається композиційна цілісність
містобудівного утворення центральної частини міста. У поєднанні з визначними творами архітектури, що набули статусу пам’яток національного і світового значення, виявляється його структурна побудова, і в органічній єдності з характерним ландшафтом розкриваються особливості
історичного середовища древнього Києва.
Архітектурна, містобудівна, історична та соціальна значущість житлової забудови XIX – початку XX ст. зумовлює необхідність її поглибленого вивчення, дослідження, проведення пам’яткоохоронних і реставраційних заходів з метою належного утримування і формування своєрідності історичного образу Києва.
The purpose of this article is to determine the typological, architectural, and stylistic features
of the historical residential buildings of Kyiv in the second half of the XIX – early XX centuries, their
significance in shaping the street environment of the Kyiv city center, and ways to preserve monuments and
use the city's housing stock in modern conditions. The research methodology is based on the generalization
of previous scientific works, especially those related to monument protection, and the results of the author's
field surveys of numerous relic residential buildings within the central historical area of the city. The study
has established that it was the formation of the planning network of streets of the Kyiv city center and
their active development with residential buildings in the specified period that ensured the creation of a
compositionally integral urban formation, thanks to which the historically inherited spatial framework of
the urban environment is maintained. Conclusions. The historical residential development of the Kyiv city
center of the second half of the XIX – early XX centuries is marked by the stylistic diversity that is typical
for this period, exquisite architectural and decorative plasticity and was created by the talent of a pleiad of
famous Kyiv architects, and as an outstanding layer of cultural heritage is subject to protection at the state
level from further destruction.
The monument value of historic residential buildings is determined by the historical and cultural significance
of the respective residential buildings as works of architectural art and as the former homes of prominent
figures of Ukrainian culture, art, literature, and science associated with important historical events in the
formation of Ukrainian statehood.
The historic residential buildings of Kyiv's city center contribute to the compositional integrity of the city
center. Combined with the outstanding works of architecture that have acquired the status of national
and world significance, its structural construction is discovered. In organic unity with the characteristic
landscape, the peculiarities of the historical environment of ancient Kyiv are revealed.
The architectural, urban planning, historical, and social significance of the residential buildings of the
nineteenth and early twentieth centuries point to the need for in-depth study, research, and monument
protection and restoration measures to properly maintain and shape the originality of the historical image
of Kyiv.
2023-01-01T00:00:00ZДосвід відновлення зруйнованого житла в історичних європейських містах після другої світової війниДемешкант, ЄвгеніяDemeshkant, Yevheniiahttp://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/5532024-01-10T10:06:21Z2023-01-01T00:00:00ZДосвід відновлення зруйнованого житла в історичних європейських містах після другої світової війни
Демешкант, Євгенія; Demeshkant, Yevheniia
Мета статті – проаналізувати досвід відновлення зруйнованого житла в історичних
європейських містах після Другої світової війни. Методи дослідження. Під час дослідження досвіду відновлення зруйнованого житла застосовано системний метод, а також аналіз, синтез та узагальнення наявних бібліографічних джерел. Результати. Міські ансамблі та квартали як результат діяльності не лише архітекторів найповніше виражають пам’ять поколінь – соціальний, культур ний та технічний образ своєї епохи. Варто зазначити, що скрутні умови післявоєнного відновлення
Польщі не найкраще вплинули на композиційний образ міських кварталів – пріоритетним було досягнення максимально високих експлуатаційних показників, тобто економічної доцільності, яка підкріплювалась технічними можливостями типового будівництва, а не архітектурно-просторовими вимогами. У результаті дослідження досвіду відновлення міст Нідерландів доходимо висновку,
що тривала відсутність діалогу між традиційним і новаторським підходами – між ідеями відновлення, збереження історичного та докорінної зміни зовнішнього образу – є суттєвим недоліком. Однак приклади відновлення як Польщі, так і Нідерландів засвідчують, що успішними проєкти просторового розвитку міст були тоді, коли, окрім аналізу доречних композиційних можливостей відбудови, вони враховували майбутнє господарське значення певного кварталу. Висновки. У статті
наведено результати аналізу досвіду післявоєнного відновлення зруйнованого житла в історичних
містах Польщі та Нідерландів. Під час теоретичного дослідження було проаналізовано й узагальнено процеси відбудови європейських країн, а також порівняно обидва досвіди. Так, було сформульовано основні фактори, що впливають на процес відновлення зруйнованих історичних кварталів.
Виокремлено основні шляхи відбудови історично цінних утворень. Йдеться про відновлення, нове
будівництво та їхнє поєднання – гармонійний синтез двох попередніх напрямів. У процесі дослідження також було виділено методи відновлення зруйнованих кварталів, які сформулювали польські
дослідники, практично ототожнюючи поняття санації та реновації, але чітко відокремлюючи їх
від понять реставрації та реконструкції за ознакою кількості одночасно відновлюваних об’єктів.
Результати статті можуть стати основою для подальших досліджень у галузі відновлення зруйнованих житлових утворень, допомогти у визначенні сучасних принципів відбудови українських міст.
The purpose of this article is to analyze the experience of recovery of damaged housing in
historical European cities after the Second World War. Methods. During the studying the experience of
recovery of destroyed housing, we applied the systematic method, as well as the analysis, synthesis and
generalization of data from bibliographic sources. Results. Urban ensembles and areas as the result of
not only architects’ activity, they most fully express the memory of generations – the social, cultural and
technical image of their era. It is worth mentioning that the difficult conditions of the post-war recovery
of Poland had a negative effect on the composite images of city areas – the priority was to achieve
the highest performance indicators that is economic feasibility, which was supported by the technical
possibilities of standard construction, and not by architectural and spatial requirements. As a result of the
study of the experience of the cities recovery of the Netherlands we come to a conclusion: a significant
drawback is in the long-term lack of dialogue between traditional and innovative approaches, e.g. between
the ideas of restoration, preservation of history and fundamental change of the external image. However,
examples of recovery in Poland and the Netherlands testify that projects of spatial cities development were
successful when they involved analyzing both the appropriate compositional possibilities of recovery and
the future economic value of a given area. Conclusions. The article presents the results of the experience
research of the post-war recovery housing, damaged in the historic cities of Poland and the Netherlands.
During the theoretical research, the reconstruction processes of European countries were analyzed and
summarized, and both experiences were compared. As a result, the main factors affecting the recovery of
damaged historical areas were formulated. The main ways of recovery of historically valuable formations
are highlighted. It is about – recovery, new construction and their combination – a harmonious synthesis
of the two previous directions. In the process of study, the methods of destroyed area recovery were also
identified, which were formulated by Polish researchers practically equating the concepts of rehabilitation
and renovation, but clearly separating them from the concepts of restoration and reconstruction based
on the number of simultaneously restored objects. An obvious advantage in cities recovering is the use
of a comprehensive recovery approach, which in addition to the analysis of the relevant compositional
possibilities of reconstruction will take into account the future economic value of this area. The article
results can become the basis for a further recovery research of housing units which were destroyed, help
in defining modern rebuilding principles for Ukrainian cities.
2023-01-01T00:00:00Z