http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/26 2026-04-12T04:28:10Z 2026-04-12T04:28:10Z Піскова, Катерина Тютіна, Любов Piskova, Kateryna Tiutina, Liubov http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/977 2025-08-08T12:47:56Z 2025-01-01T00:00:00Z

Принципи застосування сталого розвитку в архітектурі навчально-освітніх закладів Піскова, Катерина; Тютіна, Любов; Piskova, Kateryna; Tiutina, Liubov У другій половині XX століття сталий розвиток став відповіддю на екологічні та соціально-економічні виклики індустріалізації та урбанізації. Офіційне закріплення цих принципів відбулося у 1987 році з публікацією Брундтландівського звіту. Відтоді сталий розвиток є ключовим аспектом проєктування навчальних закладів, що поєднує функціональність, енергоефективність, екологічну безпеку та комфорт. Мета дослідження – виявлення ефективних архітектурних стратегій сталого розвитку для навчальних закладів, що сприяють енергозбереженню, екологічній безпеці та створенню комфортного освітнього середовища. Методи дослідження включають системний аналіз сучасних міжнародних та національних нормативних документів (LEED, BREEAM, DGNB, ДБН В.2.6-31:2021), порівняльний аналіз реалізованих енергоефективних проєктів у країнах ЄС та США, методи моделювання енергетичної ефективності будівель, а також оцінку впливу архітектурних рішень на якість навчального простору. Результати дослідження засвідчили, що інтеграція енергоефективних технологій, використання природного освітлення, зелених фасадів та відновлюваних джерел енергії сприяють оптимізації енергоспоживання та покращенню мікроклімату в освітніх закладах. Виявлено взаємозв’язок між архітектурними рішеннями та психологічним комфортом учнів і викладачів, що є важливим чинником ефективного навчання. Висновки. Розвиток сталих архітектурних рішень у навчальних закладах має значний науковий та практичний потенціал, що сприяє довгостроковій економічній ефективності будівель та зменшенню екологічного впливу. Подальші дослідження повинні зосередитися на адаптації сталих технологій до локальних умов, розробці інноваційних матеріалів і вдосконаленні нормативно-правового регулювання сталого будівництва. In the second half of the 20th century, sustainable development emerged as a response to the environmental and socio-economic challenges of industrialization and urbanization. These principles were officially established in 1987 with the publication of the Brundtland Report. Since then, sustainable development has become a key aspect of educational facility design, integrating functionality, energy efficiency, environmental safety, and comfort. The aim of the study is to identify effective architectural strategies for sustainable development in educational institutions that promote energy conservation, environmental safety, and the creation of a comfortable learning environment. The research methods include a systematic analysis of modern international and national regulatory documents (LEED, BREEAM, DGNB, DBN V.2.6-31:2021), a comparative analysis of implemented energy-efficient projects in the EU countries and the USA, methods for modeling the energy efficiency of buildings, and an assessment of the impact of architectural solutions on the quality of educational spaces. The results demonstrate that integrating energy-efficient technologies, utilizing natural lighting, green facades, and renewable energy sources optimize energy consumption and improve the microclimate in educational buildings. A correlation was identified between architectural solutions and the psychological comfort of students and teachers, which is a crucial factor in effective learning. Conclusions. The development of sustainable architectural solutions for educational institutions holds significant scientific and practical potential, contributing to the long-term economic efficiency of buildings and reducing environmental impact. Future research should focus on adapting sustainable technologies to local conditions, developing innovative materials, and improving the regulatory framework for sustainab le construction.

2025-01-01T00:00:00Z Стоянович, Сергій Полюга, Роман http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/957 2025-07-30T12:11:20Z 2024-01-01T00:00:00Z

Дослідження залізобетонної прогонової будови мосту із застосуванням системи пост-напруження Стоянович, Сергій; Полюга, Роман Мета дослідження – оцінка та прогнозування технічного стану прогонової будови мосту з системою пост-напруження, вивчення її просторової роботи та ефективності застосованих конструктивних рішень. Для прикладу проаналізовано напружено-деформований стан конструкцій прогонової будови мосту через р. Десна на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-01 Київ – Чернігів – Нові Яриловичі (напрямок – м. Гомель), південний під'їзд до м. Чернігова, км 11+414. Методи дослідження.Дослідження параметрів просторової роботи та напружено-деформованого стану прогонової будови включало аналітичний розрахунок, натурні вимірювання та аналіз абсолютних деформацій (прогинів) балок, а також напружень у балках під дією статичного навантаження за відповідними схемами завантаження. Результати дослідження. Отримані результати натурних досліджень порівнювалися з результатами розрахункової моделі прогонової будови та показниками, передбаченими нормативними документами. За результатами дослі-джень визначено значення конструктивного коефіцієнта k, який знаходиться в межах 0,82 ... 0,95 та не перевищує 1,0. Значення виміряних приведених до нормативного значення прогинів значно менші допустимих 1/400 lр згідно з нормами, а значення напружень, що виникають в балці в надопорному перерізі над опорою 3, приведені до нормативних значень, також значно менші допустимих згідно з нормативними документами. Висновки. Зроблено висновки щодо актуальності застосування передових конструктивних рішень та сучасних ремонтних матеріалів для будівництва нових та ремонтів пошкоджених мостів. В результаті досліджень нерозрізної залізобетонної монолітної попередньо напруженої прогонової будови мосту з застосуванням системи пост-напруження були встановлені параметри її просторової роботи як в поперечному, так і в поздовжньому напрямках, а також напружено-деформованого стану конструкцій. Результати дослідження прогонової будови ще раз підтвердили ефективність застосування системи пост-напруження в мостобудуванні. The purpose of the research is to assess and forecast the technical condition of the bridge superstructure with the post-tension system, to research its spatial operation and the effectiveness of the applied constructive solutions. The study analyzes the example of the stress-strain state of the constructions of the span structure of the bridge over the Desna River on the M-01 highway of public use of state importance Kyiv – Chernihiv – Novi Yarylovichi (on the city of Gomel), southern entrance to the city of Chernihiv, km 11+414. The research methods.The research of parameters of spatial work and the stress-deformed state of the span structure included analytical calculation, field measurement and analysis of absolute deformations (deflections) of beams, stresses in beams under the action of static load according to the appropriate loading schemes. The research results. The obtained results of field research were compared with the results of the calculation model of the span structure and the corresponding indicators of regulatory documents. Based on the results of the research, the value of the design factor k was determined, which is within 0.82 ... 0.95 and does not exceed 1.0. The values of the measured deflections adjusted to the normative value are much smaller than the permissible 1/400 lр according to the standards, the values of the stresses occurring in the beam in the support section above the support 3 are adjusted to the normative values and are also much smaller than the permissible according to the normative documents. The conclusions. Conclusions were made regarding the relevance of the use of advanced design solutions and modern repair materials in the construction of new and repair of damaged bridges. As a result of the studies of the continuous reinforced concrete monolithic pre-stressed span structure of the bridge using the post-tension system, the parameters of its spatial operation, both in the transverse and longitudinal directions, and the stress-strain state of the constructions were established. The results of the research of the span structure once again proved the effectiveness of the post-tension system in bridge construction.

2024-01-01T00:00:00Z Роздорожнюк, Олена Rozdorozhnyuk, Olena http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/956 2025-07-30T09:22:57Z 2024-01-01T00:00:00Z

Комплексний підхід до енергоефективної реновації багатоквартирних будинків в умовах руйнування енергетичної інфраструктури Роздорожнюк, Олена; Rozdorozhnyuk, Olena Мета дослідження – проаналізувати й обґрунтувати необхідність комплексного підходу до реновації багатоквартирних будинків, пошкоджених під час війни, в умовах відбудови українських міст. Сьо-годні відбувається лише часткова реновація з використанням однієї з найпоширеніших енергоефективних технологій – сонячних панелей. Але тільки використання усього комплексу рекомендованих у нашій статті робіт призведе до повної енергонезалежності як окремого будинку, так і міста загалом. Методи дослідження. Методологічний інструментарій дослідження базується на сукупності емпіричних (експеримент, спостере-ження) та теоретичних (аналіз, синтез,) методах дослідження, а також практичній доцільності. Результати.Структуровано підходи до енергоефективної реновації багатоквартирних будинків, визначено комплекс пер-шочергових та додаткових заходів, спрямованих на зниження споживання електроенергії й поліпшення еко-логічної ситуації. Також запропоновано комплексну методику практичних заходів для підвищення енергоне-залежності багатоквартирних будинків. Висновки.Енергоефективна реновація багатоквартирних будинків в умовах руйнування енергетичної інфраструктури є необхідним заходом для забезпечення стабільного енер-гопостачання, підвищення стійкості до зовнішніх впливів, економії ресурсів та покращення якості життя мешканців. Але недооцінюється накопичувальний вплив комплексного підходу до вирішення цього питання. Використання нових технічних розробок (поява нового типу безшумних вітрогенераторів, що робить мож-ливим їхнє використання в умовах міста, а також мінігідроелектростанцій) уможливлює суттєве зменшення енергонезалежності будинків від центральної енергосистеми міста та країни. Стаття проілюстрована матеріалом, згенерованим ШІ, відповідно до заданих авторкою параметрів (як використаних технологій, так і типів покрівлі) – це як ілюстрація комплексу робіт на різних типах покрівлі в реальних умовах сучасного міста. Комплектність використаних приладів енергозбереження значною мірою залежить від форми, несучої здатності та площі покрівлі. The purpose of the research is to analyze and justify the need for a comprehensive approach to the renovation of apartment buildings damaged during the war, in the context of the reconstruction of Ukrainian cities. At the moment, only a partial renovation is taking place using one of the most common energy-efficient technologies – solar panels. But only the use of the entire complex of works recommended in this article will lead to complete energy independence of both an individual building and the city as a whole. Research methods. The methodological tools of the research are based on a combination of empirical (experiment, observation) and theoretical (analysis, synthesis) research methods, as well as practical expediency. The results.Approaches to energy-efficient renovation of multi-apartment buildings are structured, a set of priority and additional measures aimed at reducing electricity consumption and improving the environmental situation is defined. A comprehensive methodology of practical measures to increase the energy independence of multi-apartment buildings is also proposed. Conclusions. Energy-efficient renovation of multi-apartment buildings in conditions of destruction of the energy infrastructure is a necessary measure to ensure stable energy supply, increase resistance to external influences, save resources and improve the quality of life of residents. But the cumulative effect of a complex approach to solving this issue is underestimated. The use of new technical developments (the appearance of a new type of silent wind generators, which makes it possible to use them in the conditions of the city, as well as mini-hydroelectric plants) makes it possible to significantly reduce the energy independence of buildings from the central energy system of the city and the country.The article is illustrated with material generated by AI according to the parameters specified by the author (both the technologies used and the types of roofs) – it is an illustration of a complex of works on different types of roofs in the real conditions of a modern city. The completeness of the used energy-saving devices largely depends on the shape, load-bearing capacity and area of the roof.

2024-01-01T00:00:00Z Комаров, Кирило http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/955 2025-07-30T09:10:46Z 2024-01-01T00:00:00Z

Конструктивні рішення та виклики під час реконструкції національного спортивного комплексу «Олімпійський» в Києві Комаров, Кирило Мета статті – аналіз конструктивних особливостей, технологічних рішень та інженерних викликів, що виникли під час реконструкції Національного спортивного комплексу «Олімпійський» 1966 року. Київський комплекс є однією з найвизначніших спортивних споруд України та місцем проведення численних важливих змагань. Його будівництво та реконструкція становлять значний інтерес з точки зору застосованих інженерних рішень та конструкторських підходів. Дослідження базується на матеріалах авторського інтерв'ю з Леонідом Георгійовичем Дмітрієвим, головним конструктором проєкту, що дає змогу розкрити маловідомі факти про технічні аспекти модернізації цієї визначної спортивної споруди.Результати. У роботі висвітлена історія будівництва стадіону, починаючи з 1936 року, коли за проєктом архітектора М. Гречини розпочалося спорудження арени на 50 000 глядачів. Але основна увага була приділена саме реконструкції 1966 року, мета якої – збільшення місткості стадіону до 100 тисяч відвідувачів шляхом створення другого ярусу трибун.Методи дослідження– проведення інтерв’ю, аналіз текстових даних, систематизація та узагальнення інфор-мації. Детально розглянуті інженерні проблеми, з якими зіткнулися фахівці під час реконструкції, та шляхи їхнього вирішення. Зокрема, проаналізовані особливості роботи з різнорідними ґрунтами на будівельному майданчику, що вимагало застосування різних типів фундаментів. Висвітлено інноваційний підхід до проєктування попередньо напружених залізобетонних балок з використанням імовірнісних методів для мінімізації ризику деформації.Висновки. У статті розкрито значущість реконструкції Національного спортивного комплексу «Олімпійський» в Києві як визначної інженерної події, під час спорудження якої були застосовані передові для того часу конструкторські рішення й технології. Результати дослідження мають важливе значення для розширення знань про історію будівництва в Україні, розвитку інженерної думки та можуть бути використані в навчальному процесі під час підготовки фахівців будівельної галузі, а також для популяризації науково-технічних досягнень вітчизняних інженерів. The purpose of the article is to analyze the design features, technological solutions and engineering challenges that arose during the reconstruction of the Olympic National Sports Complex in 1966. The Kyiv complex is one of the most prominent sports facilities in Ukraine and a venue for numerous important competitions. Its building and reconstruction are of considerable interest in terms of the engineering solutions and design approaches used. The study is based on the author's interview with Leonid Dmytriev, the chief engineer of the project, which allows us to reveal little-known facts about the technical aspects of the modernization of this outstanding sports facility. Results. The article covers the history of the stadium's building, starting in 1936, when construction of the 50,000-seat arena began according to the design of architect M. Grechyna. But the main attention was paid to the 1966 reconstruction, which aimed to increase the stadium's capacity to 100,000 visitors by creating a second tier of stands. Research methods: interviews, analysis of textual data, systematization and generalization of information. The engineering problems faced by specialists during the reconstruction and ways to solve them are discussed in detail. In particular, the features of working with heterogeneous soils on the construction site, which required the use of different types of foundations, are analyzed. An innovative approach to the design of prestressed reinforced concrete beams using probabilistic methods to minimize the risk of deformation is presented. Conclusions. The article reveals the significance of the reconstruction of the Olympic National Sports Complex in Kyiv as a significant engineering event, during the construction of which advanced design solutions and technologies were applied. The results of the study are important for expanding knowledge about the history of construction in Ukraine, the development of engineering thought and can be used in the educational process in the training of construction industry specialists, as well as for popularizing the scientific and technical achievements of domestic engineers.

2024-01-01T00:00:00Z