http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/14 Наукові праці викладачів, працівників, аспірантів та студентів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури 2026-05-21T01:41:29Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1161 Методичні рекомендації до проєктування об'єктів сакральної архітектури в навчальному проєктуванні на основі концептуального й архітектонічного аналізу для студентів факультету архітектури спеціальності G17 «Архітектура та містобудування» першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня вищої освіти Олійник, Ганна; Скорик, Лариса; Oliinyk, Hanna; Skoryk, Larysa Методичні рекомендації присвячено проєктуванню об’єктів сакральної архітектури в навчальному архітектурному проєктуванні. Видання розкриває сакральну архітектуру як просторово-духовний феномен, що поєднує архітектоніку, символіку, літургійний зміст, контекст, світло, пропорції, матеріал і тектоніку. Особливу увагу приділено концептуальному та архітектонічному аналізу сакрального простору, типологічним моделям сучасних сакральних об’єктів, практичним орієнтирам проєктування малих сакральних форм, храмів у структурі поселення та сакральних просторів у складі багатофункціональних комплексів. Рекомендації спрямовані на формування у студентів цілісного професійного мислення, відповідального ставлення до сакральної тематики та здатності працювати з простором як носієм культурних, духовних і архітектурних смислів. The methodological recommendations are devoted to the design of sacred architecture objects within educational architectural design. The publication presents sacred architecture as a spatial and spiritual phenomenon that integrates architectonics, symbolism, liturgical meaning, context, light, proportions, material, and tectonics. Particular attention is paid to the conceptual and architectonic analysis of sacred space, typological models of contemporary sacred objects, and practical guidelines for designing small sacred forms, churches within settlement structures, and sacred spaces as part of multifunctional complexes. The recommendations are aimed at developing students’ holistic professional thinking, a responsible attitude toward sacred themes, and the ability to work with space as a carrier of cultural, spiritual, and architectural meanings. 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1160 Методичні рекомендації до виконання курсового проєкту «Театр естради з глядацьким залом на 1000 місць” для студентів факультету архітектури спеціальності G17 “Архітектура та містобудування» другого (магістерського) рівня вищої освіти Олійник, Ганна; Oliinyk, Hanna Методичні рекомендації призначені для виконання курсового проєкту «Театр естради з глядацьким залом на 1000 місць» студентами спеціальності G17 «Архітектура та містобудування» другого (магістерського) рівня. У виданні викладено принципи проєктування культурно-видовищної споруди: містобудівні передумови, функціонально-планувальну структуру та основні групи приміщень. Розглянуто формування глядацького залу і сценічного простору, питання безбар’єрності, евакуації та пожежної безпеки. Рекомендації спрямовані на формування навичок комплексного архітектурного проєктування та інтеграції функціональних, конструктивних і нормативних вимог у цілісне рішення. Видання призначене для студентів і викладачів архітектурних спеціальностей. These methodological guidelines support the course project “Variety Theatre with a 1,000-Seat Auditorium” for Master’s students in specialty G17 “Architecture and Urban Planning.” The publication outlines key principles of designing a cultural and entertainment facility, including urban context, functional and spatial organization, and main building components. It addresses auditorium and stage design, accessibility, evacuation, and fire safety. The guidelines develop skills in comprehensive architectural design and the integration of functional, structural, and regulatory requirements into a coherent solution. Intended for architecture students and instructors. 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1159 Методичні рекомендації до виконання курсового проєкту з навчальної дисципліни ОК16 «Архітектурне проєктування» «Багатофункціональна льодова арена» для здобувачів освіти факультету архітектури спеціальності G17 «Архітектура та містобудування» другого (магістерського) рівня вищої освіти Олійник, Ганна; Oliinyk, Hanna Методичні рекомендації присвячено проєктуванню багатофункціональних льодових арен у навчальному архітектурному проєктуванні. Видання розглядає льодову арену як складний громадський, спортивний та видовищний об’єкт, у якому поєднуються функціонально-технологічні, інженерні, безпекові та архітектурно-композиційні аспекти формування простору. Особливу увагу приділено типологічним особливостям льодових спортивних споруд, організації функціональних потоків, взаємодії спортивної та глядацької зон, вимогам безбар’єрності та сучасним принципам трансформації простору. Методичні рекомендації спрямовані на формування у студентів цілісного професійного мислення та здатності поєднувати нормативні вимоги, функціональну логіку й сучасні архітектурні підходи до організації спортивного середовища. The methodological recommendations are devoted to the design of multifunctional ice arenas within educational architectural design. The publication considers the ice arena as a complex public, sports, and entertainment facility that integrates functional, technological, engineering, safety, and architectural-compositional aspects of spatial formation. Particular attention is paid to the typological features of ice sports facilities, the organization of functional flows, the interaction between sports and spectator zones, accessibility requirements, and contemporary principles of spatial transformation. The recommendations are aimed at developing students’ holistic professional thinking and their ability to combine regulatory requirements, functional logic, and contemporary architectural approaches to the organization of sports environments. 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1158 Українські 3d-художники першої чверті XXI століття: креативні аспекти творчості та спеціалізація у мистецькій практиці Мулярчук, Любомир; Mulyarchuk, Lyubomyr Стаття присвячена комплексному аналізу 3D-графіки як інструменту сучасної мистецької практики в українському культурно-мистецькому контексті першої чверті XXI століття. Розглянуто трансформацію ролі 3D-технологій від технічного засобу, притаманного дизайну, рекламі та аудіовізуальним індустріям, до повноцінного художнього механізму цифрового живопису, скульптури та допоміжного образотворчого засобу. Мета статті – комплексне мистецтвознавче осмислення 3D-графіки як самостійного інструменту образотворчого мистецтва в українських фахівців першої чверті XXI століття, виявлення креативних аспектів індивідуальних художніх практик українських митців, які застосовують 3D-технології у виставкових, цифрових формах мистецтва, а також трансформації функцій 3D-графіки від прикладного інструменту креативних індустрій до автономного засобу художнього висловлювання. Під час наукового дослідження використано історико-культурний метод, порівняльно-типологічний підхід для зіставлення різних художніх практик, а також формально-стилістичний аналіз, що дав змогу виявити особливості візуальної мови. Структурно-функціональний метод дав можливість розглянути 3D-графіку як елемент цілісної системи сучасних мистецьких практик. Метод вивчення прикладів (case study) застосовано для аналізу індивідуальних творчих стратегій українських 3D-художників. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному мистецтвознавчому осмисленні 3D-графіки як самостійної художньої мови в сучасному українському мистецтві. Впер-ше здійснено системну класифікацію індивідуальних художніх практик, у межах яких тривимірна графіка використовується не як допоміжний технологічний інструмент, а як основний засіб образотворчого висловлювання. Доведено, що 3D-графіка має власні естетичні та виразні характеристики, які формують нові моделі просторового мислення та візуальної образності. До наукового обігу введено імена сучасних українських фахівців, які працюють з 3D-графікою, та їхні проєкти, що раніше не були предметом мистецтвознавчого аналізу. Уточнено понятійно-термінологічний апарат дослідження цифрового мистецтва. У результаті дослідження встановлено, що 3D-графіка в сучасному українському мистецтві функціонує як інструмент, здатний формувати повноцінні образні системи, нові типи просторового мислення та візуальної мови. Доведено, що індивідуальні практики українських фахівців, які працюють із 3D-технологіями, виходять поза межі прикладних креативних індустрій й активно інтегруються в галерейний, виставковий та імерсивний мистецький простір, зокрема у форматах VR/AR і цифрових експозицій. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їхнього використання в мистецтвознавчих і культурологічних дослідженнях сучасного цифрового мистецтва, у навчальних курсах з образотворчого мистецтва, медіаарту та кураторській і виставковій діяльності. Матеріали дослідження можуть слугувати методологічною основою для аналізу творчості українських 3D-митців, сприяти подальшому визнанню 3D-графіки як інструменту сучасного образотворчого мистецтва та використовуватись під час формування міждисциплінарних програм і культурних проєктів. The article is devoted to a comprehensive analysis of 3D graphics as a tool of modern artistic practice in the Ukrainian cultural and artistic context of the first quarter of the 21st century. The transformation of the role of 3D technologies from a technical tool inherent in design, advertising and audiovisual industries to a full-fledged artistic tool of digital painting, sculpture and auxiliary visual art tool is considered. The purpose of the article is a comprehensive art historical understanding of 3D graphics as an independent tool of fine art among Ukrainian specialists of the first quarter of the 21st century, identifying creative aspects of individual artistic practices of Ukrainian artists who use 3D technologies in exhibition and digital forms of art, as well as the transformation of the functions of 3D graphics from an applied tool of creative industries to an autonomous means of artistic expression. During the scientific research, the following methods of scientific analysis were used: the historical-cultural method, the comparative-typological approach, to compare different artistic practices, and the formal-stylistic analysis, which allowed us to identify the features of the visual language. The structural-functional method made it possible to consider 3D graphics as an element of a holistic system of modern artistic practices. The case study method was used to analyze individual creative strategies of Ukrainian 3D artists. The scientific novelty of the research lies in the complex art-historical understanding of 3D graphics as an independent artistic language in modern Ukrainian art. For the first time, a systematic classification of individual artistic practices was carried out, within which three-dimensional graphics are used not as an auxiliary technological tool, but as the main means of visual expression. It is proven that 3D graphics have their own aesthetic and expressive characteristics that form new models of spatial thinking and visual imagery. The study introduces into scientific circulation an analysis of a number of modern Ukrainian specialists working with 3D graphics and their projects that were not previously the subject of art historical analysis. The conceptual and terminological apparatus of digital art research is clarified. The study results show that 3D graphics in modern Ukrainian art functions as a tool capable of forming full-fledged figurative systems, new types of spatial thinking and visual language. It is proven that the individual practices of Ukrainian specialists working with 3D technologies go beyond the boundaries of applied creative industries and are actively integrated into the gallery, exhibition and immersive art space, in particular in VR/AR formats and digital expositions. The practical significance of the results obtained lies in the possibility of their use in art historical and cultural studies of modern digital art, in training courses in fine arts, media art and curatorial and exhibition activities. The research materials can serve as a methodological basis for analyzing the work of Ukrainian 3D artists, contribute to the further recognition of 3D graphics as a tool of modern fine art, and be used in the formation of interdisciplinary programs and cultural projects. 2026-01-01T00:00:00Z