http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/17 2026-09-10T17:25:19Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1295 Експерименти з фактурою та кольором як базовий аспект творчої манери скульптора Ігоря Глухенького Романенкова, Юлія 2026-08-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1292 «Per aspera ad astra» гетьмана Івана Мазепи: довгий шлях до повернення Романенкова, Юлія 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1290 Значення арт-локацій у формуванні культурного середовища Федоровська, Ольга Борисівна; Fedorovska, O. B. У роботі проведений комплексний аналіз арт-локацій як джерела формування культурних зон та їх впливу на культурний розвиток територій. В центрі уваги дослідника – взаємозвя’зок твору мистецва і простору, у якому він розташований. Розглянутий феномен public art (мистецва для громадського простору), піднято проблему етики при формуванні культурних зон, вивчені нові дані нейроестики та нейробіології щодо впливу мистецтва на організм людини. Дано визначення арт-локацій у загальному та спеціальному значенні. Розроблена класифікація культурних зон за 10 критеріями. Наведений поділ культурних зон Києва відповідно їх історичного формування з метою подальшого розвитку культури в місті. Окреслені проблемні питання стосовно збереження історичних пам’яток, рекреації промислових об’єктів у культурних цілях та відсутності необхідної кількості майстерень для молодих митців. Доведена необхідність спільної наукової роботи мистецтвознавців із соціологами, архітекторами та економістами. Наведені приклади залучення митців до оформлення соціально значущих об’єктів та практичні кроки щодо розвитку культурних зон в Україні. This scientific paper presents a comprehensive analysis of art venues as a source for the formation of cultural zones and their impact on the cultural development of regions. The researcher focuses on the interrelationship between a work of art and the space in which it is situated. The phenomenon of public art (art for public spaces) is examined, the issue of ethics in the formation of cultural zones is raised, and new data from neuroaesthetics and neurobiology regarding the influence of art on the human body are studied. Definitions of art locations are provided in both a general and a specific sense. A classification of cultural zones based on 10 criteria is presented. The following is a breakdown of Kyiv’s cultural zones according to their historical development, with a view to the further development of culture in the city. Problematic issues are outlined concerning the preservation of historical monuments, the renovation of industrial buildings for cultural purposes, and the lack of sufficient studios for young artists. The necessity of joint research between art historians, sociologists, architects and economists is demonstrated. Examples are given of artists’ involvement in the design of big socially projects, along with practical steps for the development of cultural zones in Ukraine. 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1289 “Дозволене мистецтво” в Україні 1970–1980-хроків: регіональні особливості художнього процесу Тимошенко, Софія Олександрівна; Tymoshenko, S. Дослідження присвячене феномену “дозволеного мистецтва” в Україні 1970–1980-х років - явища, що виникло на перетині офіційної радянської культури та неофіційних художніх практик. Мета роботи полягає у виявленні регіональної специфіки художнього процесу в Києві, Харкові, Львові, Одесі та Дніпрі, аналізі творчих стратегій митців в умовах ідеологічного контролю та осмисленні мистецтва як простору прихованого діалогу між митцем і системою. Період “застою” характеризувався домінуванням соціалістичного реалізму, що визначав допустимі теми й форми творчості. Водночас художники використовували символіку, метафоричність і технічний експеримент для створення альтернативної художньої мови, формально не виходячи за межі прийнятної естетики. Саме така подвійність визначила сутність “дозволеного мистецтва” як проміжної форми між офіційним каноном і нонконформізмом. Аналіз регіональних осередків показав, що кожен виробив власну модель розвитку. Київ представлений монументальним мистецтвом і концептуальними пошуками Ади Рибачук та Володимира Мельниченка, Флоріана Юр'єва, Валерія Ламаха. Харківська школа фотографії - група “Час” із Борисом Михайловим, Євгеном Павловим та Юрієм Рупіним - перетворила фотографію на інструмент критичного експерименту. Львів вирізнявся впливом субкультури хіпі та діяльністю фотогрупи “Вежа”. В Одесі сформувався концептуалізм із характерними іронією та абсурдом, центральною постаттю якого став Войцехов. Дніпро поєднав академічну скульптуру Небоженка й Куценка з авторською фотографічною школою фотоклубу “Дніпро”. Дослідження доводить, що регіональна різноманітність мистецьких процесів стала важливою передумовою розвитку сучасного українського мистецтва. The study is devoted to the phenomenon of “permitted art” in Ukraine during the 1970s–1980s, a phenomenon that emerged at the intersection of official Soviet culture and unofficial artistic practices. The purpose of the research is to identify the regional specificities of artistic processes in Kyiv, Kharkiv, Lviv, Odesa, and Dnipro, to analyze the creative strategies employed by artists under conditions of ideological control, and to interpret art as a space of hidden dialogue between the artist and the Soviet system. The period of “stagnation” was characterized by the dominance of Socialist Realism, which determined the acceptable themes and forms of artistic expression. At the same time, artists employed symbolism, metaphorical imagery, and technical experimentation to create an alternative artistic language while formally remaining within the boundaries of approved aesthetics. This duality defined the essence of “permitted art” as an intermediate form between the official canon and nonconformist art. The analysis of regional artistic centers demonstrated that each developed its own distinctive model of artistic practice. Kyiv was represented by monumental art and conceptual explorations of Ada Rybachuk, Volodymyr Melnychenko, Florian Yuriev, and Valerii Lamakh. The Kharkiv School of Photography, particularly the “Vremya” (“Time”) group with Borys Mykhailov, Yevhen Pavlov, and Yurii Rupin, transformed photography into a tool of critical experimentation. Lviv stood out due to the influence of the hippie subculture and the activities of the “Tower” photographic group. In Odesa, a form of conceptualism characterized by irony and absurdity emerged, with Vojtsekhov as one of its central figures. Dnipro combined the academic sculpture of Nebozhenko and Kutsenko with the authorial photographic tradition of the “Dnipro” photo club. The research demonstrates that the regional diversity of artistic processes became an important prerequisite for the development of contemporary Ukrainian art. 2026-01-01T00:00:00Z