http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/25 2026-06-04T13:56:48Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1181 Класичні та новаторські тенденції в пейзажному жанрі у творчості викладачів кафедри рисунка НАОМА наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Нікітін, Андрій; Nikitin, Andrii Мета статті – розглянути та проаналізувати класичні й новаторські тенденції розвитку пейзажного жанру у творчості викладачів кафедри рисунка Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (провідного навчального закладу України у сфері мистецької освіти) наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття. Аналіз пейзажного доробку В. Нікітіна, Ю. Ларіонова, В. Магаляса, Ю. Рубашова, А. Гайдара та А. Нікітіна дає змогу простежити, як фундамент класичної школи стає підґрунтям для сміливих пластичних і концептуальних рішень сучасності. Встановлено, що саме гармонійне поєднання традицій та інновацій у діяльності кафедри забезпечує унікальний внесок її майстрів у формування візуального коду національного мистецтва. Методологія дослідження ґрунтується на сукупності наукових методів, провідними серед яких є іконологічний, порівняльно-історичний, культурно-історичний та історико-біографічний. Застосування цих методів сприяло комплексному вивченню творчого доробку викладачів кафедри рисунка та дало змогу систематизувати їхню творчість у жанрі пейзажу. Упорядкування образотворчої діяльності базувалося на цілісному сприйнятті та відповідних принципах, а також на методах систематизації, класифікації, синтезу, образно-стилістичного й мистецтвознавчого осмислення. Результати. На підставі отриманих даних можна стверджувати, що ефективність розв’язання поставлених завдань зумовлена гармонійним поєднанням традиційного досвіду з інноваційними стратегіями. Зроблено акцент на важливості інтеграції класичних напрацювань у сучасне технологічне та ідейно-мистецьке середовище. Висновок. Результати дослідження свідчать, що викладачі кафедри рисунка НАОМА ефективно поєднують надбання попередніх поколінь із новаторськими ідеями та підходами та забезпечують високий рівень вирішення творчих завдань. The purpose of the article is to consider and analyze the classical and innovative trends in the development of the landscape genre in the work of teachers of the Department of Drawing of the National Academy of Fine Arts and Architecture (the leading educational institution of Ukraine in the field of art education) in the late 20th and early 21st centuries. Analysis of the landscape works of V. Nikitin, Yu. Larionov, V. Maghalas, Yu. Rubashov, A. Gaidar and A. Nikitin allows us to trace how the foundation of the classical school becomes the basis for bold plastic and conceptual solutions of the present. It has been established that it is the harmonious combination of traditions and innovations in the activities of the department that provides a unique contribution of its masters to the formation of the visual code of national art. The research methodology is based on a set of scientific methods, the leading ones being iconological, comparative-historical, cultural-historical and historical-biographical. The use of these methods contributed to the comprehensive study of the creative work of the teachers of the Department of Drawing and made it possible to systematize their creativity in the genre of landscape. The organization of visual activity was based on a holistic perception and relevant principles, as well as on the methods of systematization, classification, synthesis, figurative-stylistic and art-historical understanding. Results. Based on the data obtained, it can be stated that the effectiveness of solving the tasks set is due to the harmonious combination of traditional experience with innovative strategies. Emphasis is placed on the importance of integrating classical developments into the modern technological and ideological-artistic environment. Conclusion. The results of the study indicate that the teachers of the Department of Drawing of NAOMA effectively combine the achievements of previous generations with innovative ideas and approaches and ensure a high level of solving creative tasks. 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1113 Копіювання і начерк: методичні аспекти формування навичок рисунка Магаляс, Василь; Magalias, Vasyl Мета статті – дослідити поетапну методику застосування копіювання і начерку в навчальному рисунку як взаємопов’язаних елементів формування графічного мислення у студентів мистецьких спеціальностей. Методи дослідження. У статті використано загальнонаукові та спеціальні методи. Серед загальнонаукових методів застосовано порівняльний аналіз історичних моделей навчання рисунку в європейських академіях XVII–XIX ст. для обґрунтування функціональної логіки графічних технік. Спеціальні методи передбачають педагогічне спостереження, аналіз типових методичних помилок, синтез теоретичних положень і практичних результатів викладання рисунка у вищих художніх навчальних закладах України. Результати. У статті обґрунтовано поетапну структуру навчального завдання, що включає спостереження, начерк,копіювання, порівняння та корекцію. Визначено функціональні ролі кожного етапу, їхній взаємозв’язок та значення для формування здатності до самостійного графічного вирішення. Проаналізовано історичні моделі застосування технік у французькій, італійській, німецькій та українській академічних традиціях. Висвітлено методичні ризики формалізованого використання копіювання і начерку без логічної інтеграції. Висновки. З’ясовано, що ефективність навчального рисунка залежить від структурної чіткості, методичного супроводу та адаптації до рівня підготовки студентів. Запропонована модель поєднує технічну точність із аналітичною гнучкістю, сприяє формуванню візуального мислення та професійної компетентності. Результати дослідження можуть бути основою для вдосконалення методики викладання рисунка у вищій мистецькій освіті. Purpose. The article aims to explore a staged methodology for applying copying and sketching in academic drawing as interrelated components in the development of graphic thinking among students of art specialties. Methods. The study employs both general scientific and specialized methods. Among the general scientific methods, comparative analysis of historical drawing instruction models in European academies of the 17th–19th centuries is used to substantiate the functional logic of graphic techniques. Specialized methods include pedagogical observation, analysis of typical methodological errors, and synthesis of theoretical principles with practical outcomes from teaching drawing in Ukrainian higher art institutions. Results.The article substantiates a staged structure of the educational task, which includes observation, sketching, copying, comparison, and correction. The functional roles of each stage, their interrelation, and significance for developing the ability to make independent graphic decisions are defined. Historical models of technique application in French, Italian, German, and Ukrainian academic traditions are analyzed. Methodological risks of formalized use of copying and sketching without logical integration are highlighted. Conclusions.It is established that the effectiveness of academic drawing depends on structural clarity, methodological guidance, and adaptation to the students’ level of preparation. The proposed model combines technical precision with analytical flexibility, fostering visual thinking and professional competence. The research findings may serve as a basis for improving drawing instruction methodology in higher art education. 2025-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1045 Живописець про скульптора Ятченко, Юлій 2006-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1044 Образ художника і педагога Ятченко, Юлій 2006-01-01T00:00:00Z