<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>кафедра архітектурного проектування</title>
<link>http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/18</link>
<description/>
<pubDate>Mon, 20 Apr 2026 14:34:10 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-20T14:34:10Z</dc:date>
<item>
<title>Історія стилю «цегляний експресіонізм» в архітектурі та перспективи використання його особливостей в Україні</title>
<link>http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1107</link>
<description>Історія стилю «цегляний експресіонізм» в архітектурі та перспективи використання його особливостей в Україні
Болобан, Костянтин; Давидов, Анатолій Миколайович; Boloban, Kostiantyn; Davydov, Anatoliy
Ознайомлення з історією та специфікою стилю «цегляний експресіонізм» може суттєво вплинути на перспективи розвитку традиційного будівництва в Україні з застосуванням цегли та інших керамічних виробів. Метою даної статті є виявлення особливостей архітектурного стилю «цегляний експресіонізм» та визначення його потенціалу для подальшого використання в сучасній українській архітектурі, зокрема в контексті повоєнної відбудови. Нами розглянуто історичні передумови виникнення стилю, його естетичні, конструктивні та символічні риси, а також перспективи адаптації цих прийомів та принципів у сучасному проєктуванні. Методи дослідження включають історико-архітектурний аналіз, джерелознавчий метод, метод порівняння, типологічний аналіз та візуально-графічну інтерпретацію. Також враховано практичний досвід проєктування та аналіз сучасного будівництва. Результати дослідження засвідчують, що цегляний експресіонізм є не лише історично значущим явищем, але й джерелом цінних формотворчих, технологічних та композиційних прийомів, які можуть бути використані в контексті сучасної української архітектури. Актуальним є використання емоційної виразності, тактильності матеріалу, орнаментальності фасадів та інтеграції мистецтв як реакції на потребу суспільства у глибшій ідентичності простору. Висновки. Прийоми цегляного експресіонізму можуть бути ефективно інтегровані у сучасну архітектуру України, а адаптація стилю сприятиме створенню гармонійного архітектурного середовища, що поєднує традицію з інновацією, особливо у сфері житлової та громадської забудов. Враховуючи високий художній потенціал стилю, його принципи можуть надати нового імпульсу розвиткові національної архітектури в умовах відбудови країни.&#13;
Familiarization with the history and specifics of the «brick expressionism» style can significantly influence the prospects for the development of traditional construction in Ukraine using bricks and other ceramic products. The purpose of this article is to identify the characteristics of the architectural style of Brick Expressionism and to determine its potential for further application in contemporary Ukrainian architecture, particularly in the context of post-war reconstruction. The study explores the historical background of the style’s emergence, its aesthetic, structural, and symbolic features, as well as the prospects for adapting these principles to modern architectural design. The research methods include historical and architectural analysis, source studies, comparative and typological analysis, and visual-graphic interpretation. Practical experience in architectural design and an analysis of contemporary construction practices were also taken into account. The results of the study show that Brick Expressionism is not only a historically significant phenomenon but also a valuable source of form-making, technological, and compositional techniques that can be implemented in modern Ukrainian architecture. The use of emotional expressiveness, material tactility, ornamental facades, and the integration of arts is especially relevant as a response to society’s need for a deeper spatial identity. Conclusions. The principles of Brick Expressionism can be effectively integrated into contemporary Ukrainian architecture. Adapting the style may contribute to the creation of a harmonious architectural environment that combines tradition with innovation, particularly in the fields of residential and public construction. Given the high artistic potential of the style, its principles could offer a new impulse for the development of national architecture in the conditions of Ukraine’s reconstruction.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1107</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Досвід та перспективи використання вертикального озеленення в міському середовищі</title>
<link>http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1058</link>
<description>Досвід та перспективи використання вертикального озеленення в міському середовищі
Черненко, Дар’я; Давидов, Анатолій; Chernenko, Darya; Davydov, Anatoliy
Мета цієї статті– виявити особливості та переваги використання вертикального озеленення в архітектурі міста на основі аналізу вітчизняного та закордонного досвіду як інноваційного засобу, що відповідає концепції сталого розвитку. Результати аналізу дають можливість створити низку концептуальних пропозицій безпосередньо для міста Києва, які можуть бути реалізовані після проведення науково-проєктних досліджень. У контексті зростаючої урбанізації та загострення екологічних проблем, враховуючи стрімку зміну клімату, вертикальне озеленення набуває особливої актуальності. У дослідженні здійснено аналіз та проведено систематизацію існуючих типів систем зелених стін, виявлено основні характеристики та наведено технології використання. Особлива увага приділяється аналізу відмінностей між системами щодо їхньої структури та методів побудови, що є критично важливим для вибору оптимального рішення в умовах українського клімату. Методи  дослідження ґрунтуються на аналізі наукових праць і практичного досвіду (як вітчизняного, так і закордонного) застосування вертикального озеленення, описі й узагальненні фактів, систематизації процесів, висвітлених у наукових статтях, з акцентом на ключових аспектах дослідження. Додатково метод прогнозування дозволив визначити можливі сценарії розвитку міського середовища з урахуванням впровадження вертикального озеленення та його впливу на екологічну стійкість, комфорт міського простору й енергоефективність будівель. Результати дослідження доводять, що системи верти-кального озеленення мають великий спектр можливого використання як в архітектурі будівель та споруд, так і при регенерації міських просторів. Вибір конкретної системи вертикального озеленення в Україні має ґрунтуватися не лише на будівельних та кліматичних обмеженнях, але й на екологічній доцільності та економічній ефективності упродовж усього життєвого циклу. Зважаючи на зростаючу вартість енергоресурсів та необхідність адаптації до кліматичних змін, вертикальне озеленення може стати ефективним інструментом для створення комфортного та сучасного міського середовища в Україні. Висновок. Враховуючи глобальні тенденції та досвід провідних країн, які близькі до наших кліматичних умов, можна зробити висновок, що в Україні бракує досвіду використання систем вертикального озеленення. Водночас існує значний потенціал і економічна доцільність використання таких систем під час регенерації промислової та житлової забудови, а також у новому будівництві й удосконаленні дизайну міських просторів.&#13;
The purpose of this articleis to identify the features and advantages of using vertical greening in urban architecture based on an analysis of domestic and foreign experience as an innovative tool that is consistent with the concept of sustainable development.The results of the analysismake it possible to create a number of conceptual proposals specifically for the city of Kyiv, which can be implemented after conducting scientific and design research. In the context of increasing urbanisation and worsening environmental problems, taking into account rapid climate change, vertical greening is becoming particularly relevant. The study analyses and systematises existing types of green wall systems, identifies their main characteristics and describes the technologies used to implement them. Particular attention is paid to analysing the differences between systems in terms of their structure and construction methods, which is critical for choosing the optimal solution in the Ukrainian climate. The research methodsare based on the analysis of scientific works and practical experience (both domestic and foreign) in the application of vertical greening, on the description and generalisation of facts, and on the systematisation of processes highlighted in scientific articles, with an emphasis on key aspects of the research. In addition, the forecasting method made it possible to identify possible scenarios for the development of the urban environment, taking into account the introduction of vertical greening and its impact on environmental sustainability, urban comfort and energy efficiency of buildings.The results of the studyprove that vertical greening systems have a wide range of possible uses both in the architecture of buildings and structures and in the regeneration of urban spaces. The choice of a specific vertical greening system in Ukraine should be based not only on construction and climatic constraints, but also on environmental feasibility and economic efficiency throughout the entire life cycle. Given the rising cost of energy resources and the need to adapt to climate change, vertical greening can be an effective tool for creating a comfortable and modern urban environment in Ukraine. Conclusion.Taking into account global trends and the experience of leading countries with similar climatic conditions, it can be concluded that Ukraine lacks experience in the use of vertical greening systems, but there is significant potential and economic feasibility for the use of these systems in the regeneration of industrial and residential buildings, in new construction and in the improvement of urban space design.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1058</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Метамодернізм в архітектурі</title>
<link>http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1056</link>
<description>Метамодернізм в архітектурі
Павлов, Данііл; Антонюк, Дмитро; Pavlov, Daniil; Antoniuk, Dmytro
У статті розглядається метамодернізм як сучасний напрямок у мистецтві, що сформувався в контексті постмодернізму як панівного етапу розвитку культури та має з ним безпосередній зв’язок. Архітектура в контексті метамодернізму залишається недостатньо дослідженою, проте сучасні тенденції в архітектурному середовищі дозволяють простежити її відображення як у практиці, так і в теоретичних засадах. Метою статті є дослідження впливу культурної парадигми метамодернізму на архітектуру як провідної течії постпостмодернізму. Дослідження спрямоване на встановлення зв'язків між ключовими ідеями модернізму й постмодернізму в архітектурі з метамодерністичними концепціями в мистецтві. Методи дослідження ґрунтуються на принципах і теоріях, висвітлених у працях дослідників метамодернізму, опублікованих протягом останніх десятиліть. У статті аналізуються інструменти метамодернізму, які застосовуються в мис-тецтві, а також їхні теоретичні та практичні прояви в архітектурі, що відповідають ідеям напряму, сформо-ваним у дослідженнях з метамодернізму.Результати  дослідження.Це – об’єктивація метамодернізму в архітектурі як явища, що безпосередньо впливає на сучасне мистецтво, зокрема через визначення сфери його впливу. Висновки. Аналіз,висвітлення та пояснення проявів метамодернізму через порівняння з відомими явищами та напрямами в архітектурі,а також узагальнення сучасних архітектурних тенденцій в контексті метамодернізму як провідної культурної парадигми.&#13;
The article considers metamodernism as a contemporary trend in art that has developed in the context of postmodernism as the dominant stage of cultural development and is directly related to it. Architecture in the context of metamodernism remains insufficiently researched, but given current trends in the architectural environment, it is possible to trace its reflection both in practice and in theoretical principles.The purpose of this articleis to study the influence of the cultural paradigm of metamodernism on architecture as the leading trend of post-postmodernism. The study aims to establish links between the key ideas of modernism and postmodernism in architecture, as the most influential previous trends, with metamodernist concepts in art.The research methodsare based on the principles and theories outlined in the works of metamodernism researchers published over the past decades. The article analyzes the tools of metamodernism used in art, along with theoretical and practical manifestations in architecture that correspond to the ideas of the movement as formed in studies on metamodernism.The resultis the objectification of metamodernism in architecture as a phenomenon that directly influences contemporary art, in particular through the definition of the scope and specifics of its influence.The conclusionis to highlight and explain the manifestations of metamodernism by comparing them with well-known phenomena and trends in architecture, as well as to generalize contemporary architectural trends in the context of metamodernism as a leading cultural paradigm.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1056</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Особливості функціонально-просторового формування міських артцентрів</title>
<link>http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1053</link>
<description>Особливості функціонально-просторового формування міських артцентрів
Селецька, Наталія; Давидов, Анатолій; Seletska, Nataliia; Davydov, Anatoliy
Метою даної статті є визначення особливостей функціонально-просторового формування міських артцентрів на основі аналізу наукових джерел та публікацій, систематизації зарубіжного та вітчизняного  досвіду  будівництва  та  аналізу  досвіду  експлуатації  даного  типу  об’єктів. Методи  дослідження включають вивчення, систематизацію та узагальнення принципів формування функціонально-просторової організації артцентрів. Дослідження базується на комплексному підході, який містить соціально-економічний, типологічний та просторовий аналізи. Результати дослідження засвідчують, що особливостями міських артцентрів є їхня поліфункціональність, яка дає змогу задіяти більше відвідувачів завдяки культурному та побутовому різноманіттю. Міські сучасні артцентри призначені виконувати декілька ключових функцій: виставкову, освітню, комунікаційну та дозвіллєву. Завдяки їхньому поєднанню, такі простори стають важливими культурними хабами, які активно залучають аудиторію та формують нові підходи до взаємодії з мистецтвом і міським середовищем. Висновки.Сучасний міський артцентр – це не лише виставковий простір, але поліфункціональний комплекс, який поєднує різні види мистецької діяльності, інтегруючи інноваційні технології та створюючи середовище для активної взаємодії з аудиторією. Основними особливостями його просторового формування є гнучкість та адаптивність, інтерактивність та інклюзивність. У дослідженні підкреслена важливість подальшого аналізу архітектурних рішень таких центрів та їхньої ролі у розвитку міського мистецького простору.&#13;
The purpose of this articleis to determine the peculiarities of the functional and spatial formation of urban art centres based on the analysis of scientific sources and publications, systematisation of foreign and domestic construction experience and analysis of the experience of operating this type of facility.  The  research  methods  include the study of systematisation and generalisation of the principles of functional and spatial organisation of art centres. The study is based on a comprehensive approach, which includes socio-economic, typological and spatial analysis. The results of the study show that the peculiarities of urban art centres are their multifunctionality, which allows to attract more visitors due to cultural and everyday diversity. Urban contemporary art centres are designed to perform several key functions: exhibition, educational, communication and leisure. By combining these functions, such spaces become important cultural hubs that actively engage audiences and form new approaches to interacting with art and the urban environment. Conclusions. A modern urban art center is not only an exhibition space, but also a multifunctional complex that combines various types of artistic activities, integrating innovative technologies and creating an environment for active interaction with the audience. The main features of its spatial design are flexibility and adaptability, interactivity, and inclusiveness. The study emphasizes the importance of further analysis of the architectural solutions of such centers and their role in the development of urban art space.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1053</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
