http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/19 Fri, 26 Jun 2026 17:39:47 GMT 2026-06-26T17:39:47Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1194 Пласке перо в українській каліграфічній традиції: дослідження спадку ХХ століття та його інтеграція в сучасну методику створення прописів Литвин, Катерина; Колоскова, Марія; Lytvyn, Kateryna; Koloskova, Mariia Стаття присвячена технікам плаского пера в українському каліграфічному спадку. У межах дослідження було розглянуто оригінальні каліграфічні зразки трьох українських художни-ків-графіків ХХ ст.: В.Замирайла, В.Юрчишина, Я.Гніздовського. Обрані зразки демонструють розмаїття шрифтових форм, виконаних одним інструментом – пласким пером. У статті описано метод аналізу та класифікації каліграфічного зразка для подальшої роботи з ним: відтворення, розробки прописів, інтерпретації або наукової діяльності. Обрані взірці описані та класифіковані у межах запропонованого методу, а на його основі розроблено прописні матеріали, що можуть бути використані як у навчальних, так і в наукових цілях. Мета дослідження – встановити алго-ритм роботи з каліграфічним зразком та його аналіз для подальшого відтворення, інтерпретації, використання шрифту в сучасних роботах та розробки прописів на основі графічних робіт укра-їнських митців ХХ століття. Метод дослідження містить загальнонаукові підходи: емпіричний (спостереження та вимірювання); емпірико-теоретичні (аналіз і синтез, моделювання); графічний.За результатами дослідження було розроблено та описано метод аналізу й відтворення історичних шрифтових взірців, виконаних пласким пером (або таких, що можуть бути ним відтворені), опи-сано та класифіковано три зразки каліграфічних робіт українських художників-графіків ХХ ст., на основі яких розроблено три набори матеріалів прописів, що можуть бути використані з навчальною та науковою метою. Висновки. Український спадок каліграфії пласким пером є різнобарвним та багатоманітним, але маловивченим. Досліджені нами графіки у своїх роботах використовували різні каліграфічні техніки, зверталися до української шрифтової традиції та розвивали її. Сучасне вивчення їхніх робіт та відтворення каліграфічного здобутку дає змогу глибше зрозуміти історію й особливості української каліграфічної традиції. Техніки плаского пера є малодослідженими, однак жодним чином не менш цікавими і різноманітними. Метод створення прописів на основі історич-ного спадку українських каліграфів був апробований під час навчального процесу, а також згодом використаний студентами для розробки авторських шрифтових композицій. Описаний метод може бути застосований для подальшого дослідження та розробки методичних матеріалів і авторських робіт на основі інших каліграфічних зразків майстрів. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації та формуванні чіткого алгоритму аналізу та відтворення каліграфічного зразка, виконаного пласким пером (або такого, який можна ним відтворити), що раніше не був описаний повною мірою. The article is devoted to the techniques of the flat pen in the Ukrainian calligraphic heritage. The study examined the original calligraphic samples of three Ukrainian graphic artists of the 20th century: V. Zamirailo, V. Yurchyshyn, Ya. Hnizdovsky. The selected samples demonstrate the diversity of font forms made with one tool – a flat pen. The article describes a method for analyzing and classifying a calligraphic sample for further work with it: reproduction, development of scripts, interpretation or scientific activity. The selected samples are described and classified within the proposed method, and script materials that can be used for educational and scientific purposes were developed on its basis. The aim of the study was to establish an algorithm for working with a calligraphic sample and its analysis for further reproduction, interpretation, use of the font in modern works and development of scripts based on graphic works of Ukrainian artists of the 20th century. The research method includes general scientific approaches: empirical (observation and measurement); empirical-theoretical (analysis and synthesis, modeling); graphic. According to the results of the study, a method for analyzing and reproducing historical font samples made with a flat pen (or those that can be reproduced by it) was developed and described, three samples of calligraphic works by Ukrainian graphic artists of the 20th century were described and classified, on the basis of which three sets of script materials were developed that can be used for educational and scientific purposes. Conclusions.The Ukrainian heritage of flat pen calligraphy is truly colorful and diverse, but little studied. In their works, the graphic artists we studied used various calligraphic techniques, turned to the Ukrainian font tradition and developed it. Modern research into their works and the reproduction of their calligraphic achievements allows us to understand the history and features of the Ukrainian calligraphic tradition more deeply. Flat pen techniques are less studied, but in no way less interesting and diverse. The method of creating inscriptions based on the historical heritage of Ukrainian calligraphers was tested during the initial process, and was also later used to develop original font compositions by students. The described method can be used for further research and development of methodological materials and original works based on other calligraphic samples of masters. The scientific novelty of the research lies in the systematization and formation of a clear algorithm for the analysis and reproduction of a calligraphic sample made with a flat pen (or one that can be reproduced with it), which has not previously been fully described. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1194 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1094 Слава митцям-ветеранам Чебикін, Андрій Sat, 01 Jan 2005 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1094 2005-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1062 Формування інтелекту митця в умовах глобальних культурних трансформацій Григор’єв, Сергій; Кохаль, Наталія; Соченко, Марина; Hryhoriev, Serhii; Kokhal, Nataliia; Sochenko, Marina У статті проаналізовані ключові виклики, що постають перед академічною мистецькою освітою України в умовах глобальних культурних трансформацій. Розглянуто співвідношення між фундаментальною академічною школою та зростанням ролі проєктного мислення, цифрових технологій і нових художніх стратегій. Підкреслено, що втрата бази майстерень знижує аналітичний потенціал мистецької освіти. Метою дослідження є визначення ролі академічної школи у формуванні інтелекту митця як носія критичного мислення, естетичної культури й культурної відповідальності. Наукова новизна полягає у системному аналізі взаємодії традиційних і сучасних освітніх моделей та окресленні шляхів інтеграції української мистецької освіти у європейський культурно-освітній простір без втрати її ідентичності. Методи дослідження. Для досягнення мети використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Історико-порівняльний метод дав змогу простежити становлення академічної освіти в Україні порівняно з європейськими моделями, визначивши їхні ключові характеристики та відмінності. Структурно-аналітичний застосовано для систематизації сучасних підходів до організації навчання у майстернях і системі індивідуального наставництва, що визначає формування професійних компетентностей здобувачів. Контент-аналіз міжнародних документів і публікацій – The Florence Principles on the Doctorate in the Arts, Journal for Artistic Research, дослідження цифровізації, звіт UNESCO – використано для інтеграції українського контексту у глобальний культурний дискурс. Метод порівняльної педагогіки дав змогу зіставити академічну модель освіти з проєктно-цифровою парадигмою, виявивши її переваги та ризики новітніх практик (поверхневість, технологічна залежність, ціннісна нестабільність). Сукупне використання зазначених методів забезпечило комплексний аналіз взаємозв’язку між академічною традицією й сучасними тенденціями розвитку мистецької освіти з урахуванням педагогічних і філософських принципів формування інтелекту митця. Результати дослідження. Академічна школа зберігає фундаментальне значення. Система майстерень, індивідуальне наставництво та базові дисципліни залишаються основою професійного становлення митця й передумовою інтеграції у глобальний культурний простір. Академічна модель освіти, орієнтована на розвиток майстерності та аналітичного мислення, підтверджує свою ефективність у формуванні художнього інтелекту та педагогічної спадковості. Сучасні виклики змінюють характер підготовки. Проєктно орієнтований підхід, іронічні стратегії та цифровізація спрямовують мистецьку діяльність на короткотермінові ефекти, що знижує аналітичний рівень підготовки. Водночас розширення практик artistic research і використання технологічних медіа сприяє інноваціям, але водночас створює ризик поверхової рефлексії без ґрунтовної професійної бази. Цифровізація має подвій-ний характер. Вона відкриває нові можливості для міждисциплінарних експериментів, віртуальної взаємодії та міжнародної співпраці, однак без академічної основи (рисунок, живопис, композиція) залишається фрагментарною й концептуально слабкою. Дослідження впровадження VR у мистецьку освіту підтверджують, що технологічні інновації ефективні лише тоді, коли вони спираються на класичну систему професійної майстерності. Академічна освіта спрямована на формування художника-інтелектуала – носія критичного мислення, естетичної культури й культурної відповідальності. Це узгоджується з принципами Florence Principles on the Doctorate in the Arts та підходами EQ-Arts, що підкреслюють єдність художньої практики, дослідження та рефлексії як засобів розвитку автономного мислення митця-дослідника. Академічна школа формує не лише професіоналів, а й особистостей, здатних підтримувати культурну пам’ять і духовну стійкість суспільства. У воєнних умовах мистецька освіта виконує громадянську й гуманістичну місію – збереження ідентичності, символічного простору та цінностей культури, що стають частиною національного опору.Висновки. Академічна мистецька освіта в Україні залишається провідною моделлю комплексного розвитку митця – від технічної майстерності до інтелектуальної автономії. Її стратегічна мета – формування художника-інтелектуала, здатного до культурної рефлексії, критичного мислення й осмислення глобальних процесів у контексті національної ідентичності. Сучасні виклики – проєктність, іронія, цифровізація – можуть бути інтегровані в освітній процес лише на основі академічної школи, що поєднує класичні методи з інноваційними практика-ми. В умовах війни інтелект митця стає ресурсом духовної стійкості й культурного виживання, підтверджу-ючи стратегічну роль академічної традиції як чинника збереження професійності, гуманістичних цінностей і тяглості української культури. The article analyzes key challenges faced by Ukraine’s academic art education amid global cultural transformations. It explores the balance between the fundamental academic school and the growing role of project-based thinking, digital technologies, and new artistic strategies. The loss of the workshop foundation is shown to weaken the analytical and humanistic dimensions of art education. Thepurpose of the studyis to determine the role of the academic school in shaping the artist’s intellect as a bearer of critical thinking, aesthetic culture, and cultural responsibility. The scientific novelty lies in a systemic analysis of the interaction between traditional and contemporary educational models and in outlining ways to integrate Ukrainian art education into the European educational and research space without losing its identity.Methods. A set of general and specific research methods was used. The historical-comparative methodmade it possible to trace the development of academic art education in Ukraine in relation to European models, revealing their shared and distinctive features. The structural-analytical methodwas applied to systematize current approaches to workshop-based training and mentorship, which shape professional competencies of students.Content analysisof international documents and publications – The Florence Principles on the Doctorate in the Arts, Journal for Artistic Research, studies on digitalization, and the UNESCO report – was used to situate the Ukrainian context within the global cultural discourse. Thecomparative pedagogy methodenabled the correlation of the academic model with the project-digital paradigm, identifying strengths and the risks of new practices such as superficiality, technological dependence, and value instability. The combination of these approaches provided a comprehensive view of the interrelation between academic tradition and current trends in the formation of the artist’s intellect.Findings. The academic schoolretains fundamental significance. The workshop system, personal mentorship, and core disciplines remain the foundation of an artist’s professional development and the prerequisite for integration into the global cultural space. The academic model, oriented toward mastery and analytical thinking, continues to prove its effectiveness in developing artistic intellect and pedagogical continuity.Contemporary challengesare transforming artistic training. Project-based approaches, ironic strategies, and digital practices shift the focus toward short-term effects, reducing analytical depth. At the same time, the expansion of artistic research and the use of technological media stimulate innovation while also creating the risk of superficial reflection without a solid professional foundation.Digitalizationhas a dual nature. It opens new opportunities for interdisciplinary experimentation, virtual collaboration, and international exchange, yet without an academic foundation – drawing, painting, composition – remains fragmentary and conceptually weak. Studies on the use of VR in art education confirm that technological innovation is effective only when grounded in classical professional mastery. The artist’s intellectemerges as a strategic goal. Academic education aims to cultivate the artist-intellectual – a bearer of critical thinking, aesthetic culture, and cultural responsibility. This approach aligns with The Florence Principles on the Doctorate in the Arts and EQ-Arts standards, emphasizing the unity of artistic practice, research, and reflection as a foundation for autonomous creative thinking. Education in wartime. The academic school forms not only professionals but also individuals capable of preserving cultural memory and social resilience. During the war, art education fulfills civic and humanistic missions – safeguarding identity, symbolic space, and cultural values that have become integral to national resistance. Conclusions. Academic art education in Ukraine remains the leading model for the artist’s comprehensive development – from technical mastery to intellectual autonomy. Its strategic goal is to form the artist-intellectual capable of cultural reflection, critical analysis, and understanding global processes through the lens of national identity. Contemporary challenges – project thinking, irony, and digitalization – can be integrated into the educational process only on the foundation of the academic school, which unites classical methods with innovative practices. In wartime, the artist’s intellect becomes a resource of spiritual resilience and cultural survival, affirming the strategic role of the academic tradition in sustaining professionalism, humanistic values, and the continuity of Ukrainian culture. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1062 2025-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1040 Відповіді А.В. Чебикіна на запитання "освітньої анкети" (Журн. "Образотворче мистецтво", 2006, № 3) Чебикін, Андрій Sun, 01 Jan 2006 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1040 2006-01-01T00:00:00Z