http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/24 Sat, 06 Jun 2026 06:24:42 GMT 2026-06-06T06:24:42Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1157 Виявлення хлоридів нітратом срібла під час консервації пам’яток чорного археологічного металу Мостовий, Савва Вадимович; Mostovyi, Savva Мета статті – проаналізувати методологію та практичне використання регламентів виявлення хлоридів нітратом срібла під час консервації археологічних пам’яток з чорного металу до початку консерваційної обробки. У статті розглянуто особливості проведення лабораторного дослідження на виявлення хлоридів нітратом срібла в порівнянні з методами, що широко використовуються в реставрації через свою доступність: дослідження методом оптичної мікроскопії та дослідження у вологій камері. Методи дослідження. Під час відбору джерел було використано історіографічний метод, а також застосовано порівняльно-аналітичний та емпіричний методи для співвіднесення підходів виявлення ознак активності корозії. Результати. В роботі висвітлено розбіжності в регламентах методик у лабораторному дослідженні нітратом срібла в розглянутих джерелах. Простежено поступовий розвиток та деталізацію виявлення ознак активної корозії, проте питання визначення хлоридів на пам’ятках чорного металу до початку консерваційної обробки залишається недостат-ньо дослідженим. Водночас обґрунтовано обмеження використання методу виявлення хлоридів нітратом срібла для комплексних предметів та археологічного металу з низькою механічною міцністю, які не підлягають зануренню. Висновки. Дослідження демонструє необхідність систематизації виявлення ознак активної корозії на археологічних пам’ятках з чорного металу. Виявлено, що лабораторне дослідження нітратом срібла суттєво вирізняється з-поміж інших методів визначення ознак активної корозії завдяки його доступності та інформативності. Подальша розробка даного методу для перевірки предметів на етапі доконсерваційної обробки може мати цінність для точнішої оцінки стану предмета, а також вибору подальших консерваційних заходів. The purpose of the article is to analyze the methodology and practical use of protocols for detecting chlorides with silver nitrate in the conservation of archaeological iron artifacts before the start of conservation treatment. The article discusses the features of laboratory research on the detection of chlorides with silver nitrate in comparison with methods widely used in restoration due to their availability: research using optical microscopy and research in a humid chamber. Research methods. The historiographical method was used in the selection of sources. The article also uses comparative-analytical and empirical methods to correlate approaches to detecting signs of corrosion activity. Results. The paper highlights discrepancies in the regulations for laboratory testing with silver nitrate in the sources considered. The study traces the gradual development and refinement of the detection of signs of active corrosion, but the issue of determining chlorides on iron artifacts prior to conservation treatment remains insufficiently researched. At the same time, restrictions on the use of the silver nitrate method for detecting chlorides on complex objects and archaeological metal with low mechanical strength that cannot be immersed are justified. Conclusions. The study demonstrates the need to systematize the detection of signs of active corrosion on archaeological artifacts made of iron. It has been found that laboratory testing with silver nitrate significantly differs from other methods of determining signs of active corrosion due to its accessibility and informativeness. Further development of this method for testing objects at the stage prior to conservation treatment may be valuable for a more accurate assessment of the condition of the object, as well as for the selection of further conservation measures. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1157 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1155 Практична складова підготовки художників-реставраторів на прикладі наукової реставрації: пам’ятки з металу із позолотою Ластовкіна, Ірина; Lastovkina, Iryna Мета дослідження – висвітлити процес теоретичної й практичної підготовки майбутніх реставраторів на прикладі дослідження, консервації-реставрації та зберігання пам’яток з металу. Методи дослідження. У статті використано комплексний підхід, який охоплює загально-наукові методи – аналітичний, історіографічний, компаративний, а також мистецтвознавчий і культурологічний, спеціальні – технологічні, методи узагальнення та класифікації. Комплексний дослідницький підхід надав змогу визначити іконо-графічні й іконологічні особливості досліджуваного твору, детально проаналізувати технологію створення пам’ятки. Результати. На прикладі проведених робіт з реставрації та консервації пам’ятки культового призначення тристулкового складня із позолотою висвітлено процеси реставраційних підходів і практичних заходів для реставрації й консервації пам’ятки, підкреслюючи важливість теоретичної освіти та закріплення практичних навичок у реставрації зі складними творами з металу. Висновки. В контексті переосмислення культурно-історичної спадщини України та збереження історичних пам’яток сьогодні особливої актуальнос-ті набуває підготовка художників-реставраторів. Професійна діяльність реставратора визначається не лише практичними навичками та майстерністю виконання технічних операцій, але значною мірою рівнем теоретичної підготовленості, наявністю низки професійних та загальнокультурних компетенцій. Отже, необхідно, щоб підготовка художників-реставраторів відбувалася комплексно і проводилась на всіх рівнях освіти, включаючи й музейну роботу за фахом. The purpose of the study is to highlight the process of theoretical and practical training of future restorers using the example of research, conservation-restoration and storage of metal monuments. Research methods. The article uses a comprehensive approach that includes general scientific methods – analytical, historiographical, comparative, as well as art history and culturological, special – technological, generalization and classification methods. The comprehensive research approach made it possible to determine the iconographic and iconological features of the work under study, to analyze in detail the technology of creating the monument. Results. Using the example of the work carried out on the restoration and conservation of a cult monument of a three-leaf folding gilded box, the processes of restoration approaches and practical measures for the restoration and conservation of the monument are highlighted, emphasizing the importance of theoretical education and consolidating practical skills in restoration with complex metal works. Conclusions. In the context of rethinking the cultural and historical heritage of Ukraine and the preservation of historical monuments, the training of restorers is becoming particularly relevant today. The professional activity of a restorer is determined not only by practical skills and mastery of performing technical operations, but also to a large extent by the level of theoretical preparedness, the presence of a number of professional and general cultural competencies. Therefore, it is necessary that the training of restorers be comprehensive and carried out at all levels of education, including museum work by specialty. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1155 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1102 До історії картини Федора Чумакова "Христос та багатий юнак" Мельникова, Ольга; Росляков, Сергій; Титов, Микола; Боляков, Дмитро Sat, 01 Jan 2005 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1102 2005-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1032 Образно-символічний зміст та поліфункціональність українського рушника Ревенок, Наталія Sun, 01 Jan 2006 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1032 2006-01-01T00:00:00Z