<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>кафедра теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв</title>
<link>http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/27</link>
<description/>
<pubDate>Sat, 06 Jun 2026 11:57:58 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-06-06T11:57:58Z</dc:date>
<item>
<title>Комічне в архітектурному середовищі міста: просторові, семантичні та соціальні аспекти</title>
<link>http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1189</link>
<description>Комічне в архітектурному середовищі міста: просторові, семантичні та соціальні аспекти
Трошкіна, Олена; Troshkinа, Olena
Мета  статті полягає у виявленні комедії як повноцінної естетичної та аналітичної категорії осмислення архітектурного середовища міста та визначенні її ролі у структурі просторо-вої драматургії поряд із драмою. Методи дослідження. Дослідження виконано на основі теоретичного аналізу філософських, культурологічних та архітектурно-теоретичних праць, у яких комічне розглядається як естетичний і соціокультурний феномен. Застосовано порівняльний аналіз драматичних і комедійних механізмів просторової організації міського середовища, семантичний аналіз архітектурних образів і символів, а також аналіз повсякденних практик використання простору. Інтерпретація конкретних просторових ситуацій використовується як ілюстративний матеріал для  виявлення  закономірностей  прояву  комічного  в  архітектурному  середовищі  міста.  Головні результати і висновки. З’ясовано, що комедія функціонує як альтернативний режим просторової драматургії, який не протистоїть драмі, а доповнює її. Комічне в архітектурному середовищі міс-та проявляється через фрагментарність, відкритість інтерпретацій, семантичні зсуви, масштабні та функціональні невідповідності, а також через тілесні практики користувачів. Систематизовано основні типи проявів комічного в міському просторі та розкрито їхній зв’язок із процесами демократизації, інклюзивності й зниження просторової ієрархічності. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні комедії як інструменту аналізу сучасного міського середовища. Отримані результати мають значення для теорії архітектури, архітектурної освіти та критичного осмислення проєк-тної практики.&#13;
The purpose of the study is to identify comedy as a full-fledged aesthetic and analytical category for understanding the architectural environment of a city and to determine its role in the structure of spatial dramaturgy alongside drama. Research methods. The study is based on the theoretical analysis of philosophical, cultural, and architectural-theoretical works in which comedy is considered as an aesthetic and sociocultural phenomenon. The comparative analysis of dramatic and comedic mechanisms of spatial organization of the urban environment, semantic analysis of architectural images and symbols, as well as the analysis of everyday practices of space use were applied. The interpretation of specific spatial situations is used as the illustrative material to identify patterns of the manifestation of the comic in the architectural environment of the city. Main results and conclusions.It has been established that comedy functions as an alternative mode of spatial dramaturgy, which does not oppose drama but complements it. The comic in the architectural environment of the city manifests itself through fragmentation, openness of interpretation, semantic shifts, scale and functional inconsistencies, as well as through the bodily practices of users. The main types of comic manifestations in urban space have been systematized and their connection with the processes of democratization, inclusiveness, and reduction of spatial hierarchy has been revealed. The scientific  novelty lies in the justification of comedy as a tool for analyzing the contemporary urban environment. The results obtained are significant for architectural theory, architectural education, and critical reflection on design practice.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1189</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Дослідження архітектурно-просторової організації пожежних станцій з використанням методів просторового синтаксису</title>
<link>http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1188</link>
<description>Дослідження архітектурно-просторової організації пожежних станцій з використанням методів просторового синтаксису
Носов, Юрій; Олійник, Олена; Nosov, Yurii; Oliynyk, Olena
Метою статті є вивчення просторової організації сучасних пожежних депо за допо-могою аналізу конфігурації та взаємодії транзитних і стаціонарних просторів в їхній функціональ-ній структурі. На основі порівняльного візуального аналізу планів поверхів міжнародних прикладів пожежних депо таких країн, як США, Республіка Корея, Австрія та Хорватія, автори визна-чають, як внутрішня зв’язність просторів впливає на оперативну ефективність будівлі. Методи дослідження: порівняльний візуальний аналіз планів будівель пожежних депо. Результати  дослі-дження. Проведено оцінку впливу внутрішньої зв’язності будівель пожежних частин на операційну ефективність команд екстреного реагування. Виявлено, що співвідношення транзитних та стаціо-нарних просторів варіюється від домінування транзитного простору (60–65%), де він інтегрується з робочими зонами, до його мінімізації (10–15%) заради збільшення корисної площі. У дослідженні виділено три базові композиційні моделі: «міст» (симетричне з’єднання); «хребет» (інтеграційне ядро для швидкого реагування); «бар’єр/шлюз» (зонування для санітарного контролю та еконо-мії). Висновки. Наукова новизна полягає в розробці новаторської типології архітектурних схем планування, що базуються на конфігурації транзитних просторів, яка виходить поза межі тради-ційних утилітарних поглядів і розглядає транзит як критичне логістичне ядро. На основі аналізу взаємозв’язків між функціональними блоками запропоновано типологію планувальних схем за роллю транзиту. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання удо-сконаленої методології просторового аналізу, яка дає змогу архітекторам об’єктивно порівнювати логістичний потенціал різних проєктів. Отримані висновки створюють основу для оптимізації двох сценаріїв – швидкого реагування на надзвичайні ситуації та забезпечення щоденного комфорту, що зрештою підвищує безпеку та функціональність у процесі проєктування сучасних об’єктів аварійно-рятувальних служб.&#13;
The purpose of this article is to examine the spatial organization of modern fire stations by analyzing the configuration and interaction of transit and stationary spaces within their functional structure. Using a comparative visual analysis of floor plans of international examples of fire stations from countries such as the United States, the Republic of Korea, Austria, and Croatia, the authors determine how the internal connectivity of spaces within a building affects its operational efficiency. Methods. A comparative visual analysis of fire station floor plans. Conclusions indicate that the ratio of transit to stationary space varies from dominance (60–65%), where transit integrates with operational zones, to minimization (10–15%) aimed at maximizing usable area. The study identifies three base compositional models: the «Bridge» (symmetrical connection), the «Spine» (integrative core for rapid response), and the «Barrier/Sluice» (zoning for sanitary control and economy). The practical value of the research is found in the refined spatial analysis methodology, which allows architects to objectively compare the logistical potential of different designs. These findings provide a framework for optimizing the dual scenarios of rapid emergency response and daily comfort, ultimately improving safety and functionality in the design of modern emergency service facilities.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1188</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Фактори, що впливають на архітектурно-планувальну організацію центрів науково-технічної творчості</title>
<link>http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1187</link>
<description>Фактори, що впливають на архітектурно-планувальну організацію центрів науково-технічної творчості
Ізірінський, Олександр; Izirinsky, Oleksandr
У статті розглянуто фактори, що впливають на архітектурно-планувальну організацію&#13;
центрів науково-технічної творчості, визначення яких є важливим для підвищення ефективності&#13;
функціонування цих закладів та створення сприятливих умов для науково-дослідної діяльності їхніх&#13;
відвідувачів. Метою є визначення основних факторів, що визначають архітектурно-планувальну&#13;
організацію центрів науково-технічної творчості, їхній зміст, взаємозв’язки і вплив на формування&#13;
функціонально ефективного, гнучкого й інноваційно орієнтованого середовища таких закладів. Методи дослідження. У дослідженні використано методи типологічного та компаративного аналізу проєктів і реалізованих об'єктів в Україні та за кордоном, а також метод морфологічного&#13;
узагальнення. Результати. Було виокремлено фактори, що формують архітектурно-планувальну організацію ЦНТТ, які поділяються на зовнішні (універсальні) та внутрішні (специфічні для об’єкта&#13;
дослідження). До універсальних факторів належать містобудівні, соціально-економічні, природногеографічні та естетичні. Специфічні фактори охоплюють функціонально-технологічні, інженерно-технічні, комунікаційно-соціальні та демонстраційно-репрезентативні чинники, що визначають ефективність і якість внутрішньої об’ємно-просторової організації центрів науково-технічної&#13;
творчості. Висновки. Аналіз факторів дає змогу оптимізувати архітектурно-планувальну організацію ЦНТТ, підвищити функціональну й технологічну ефективність закладу, а також сприяти&#13;
розвитку творчої та навчальної активності його відвідувачів.&#13;
The article considers factors influencing the architectural and planning organization of scientific&#13;
and technical creativity centers, the determination of which is important for increasing the efficiency of&#13;
the functioning of institutions and creating favorable conditions for the scientific and research activities of visitors. The aim is to determine the main factors influencing the architectural and planning organization&#13;
of scientific and technical creativity centers, to determine their content, relationships and impact on the&#13;
formation of a functionally effective, flexible and innovation-oriented environment of such institutions.&#13;
Research methods. The study used methods of typological analysis, comparative analysis of projects and&#13;
implemented objects in Ukraine and abroad, and the method of morphological generalization. Results. Factors&#13;
influencing the architectural and planning organization of the CSTT were identified, which are divided into&#13;
external, universal, and internal, specific to this object of study. Universal factors include urban planning,&#13;
socio-economic, natural and geographical, and aesthetic. Specific factors include functional-technological,&#13;
engineering-technical, communication-social, demonstration-representative, which determine the efficiency&#13;
and quality of the internal spatial organization of scientific and technical creativity centers. Conclusions.&#13;
Factor analysis allows you to optimize the architectural and planning organization of the CSTT, increase&#13;
the functional and technological efficiency of the institution, and also promote the development of creative&#13;
and educational activity of its visitors.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1187</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Драматургія архітектурного простору міста: візуальні та композиційні механізми формування сприйняття</title>
<link>http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1152</link>
<description>Драматургія архітектурного простору міста: візуальні та композиційні механізми формування сприйняття
Трошкіна, Олена; Troshkinа, Olena
Метою статті є системне виявлення драматичних аспектів архітектурного простору, а також комплексне визначення ролі статичних і динамічних механізмів у формуванні його драматургії. Дослідження спрямоване на теоретичне й емпіричне з’ясування того, як антропоморфні метафори, сценографічні прийоми та візуально-образні засоби інтегруються в архітектурну композицію, перетворюючи середовище на об’єкт активного емоційного співпереживання й когнітивного осмислення. Особливу увагу приділено аналізу переходу від фізичного руху спостерігача до оптичного руху погляду в межах окремого кадру. Методи дослідження. Дослідження виконано на основі міждисциплінарного підходу із застосуванням композиційно-просторового аналізу архітектурних середовищ, порівняльного аналізу живописних і графічних творів (Дж. Б.   Піранезі, прерафаеліти, Е. Гоппер, Дж. Де   Кіріко), методів аналізу візуального кадру, а також інтерпретації даних айтрекінгу для виявлення послідовності фіксацій, затримок погляду та напрямків візуального руху. Саме поєднання аналізу художніх зображень і реальних просторових ситуацій міста дало змогу простежити механізми перенесення драматичних принципів в архітектурний простір. Головні результати і висновки. У результаті дослідження встановлено, що драматургія архітектурного простору реалізується у статичному та динамічному вимірах і визначається співвідношенням мас і порожнеч, їхньою конфігурацією, лінією силуету, світлотіньовими та масштабними контрастами, а також зміною ракурсів і точок зору спостерігача. Доведено, що порожнечі, зокрема «від’ємний простір», поверхня землі та небо, виступають активними композиційними чинниками, які формують емоційну напругу та ієрархію сприйняття. Наукова новизна полягає в трактуванні драматичного типу міського простору як змінної характеристики, що виникає в процесі споглядання, а також у застосуванні методів візуального аналізу для інтерпретації архітектурної композиції. Отримані результати мають значення для теорії архітектури, містобудування та архітектурної освіти, орієнтованої на емоційний досвід людини, яка тілесно та візуально переживає архітектурний простір.&#13;
The aim of the article is to systematically identify the dramatic aspects of architectural space and comprehensively determine the role of static and dynamic mechanisms in the formation of its dramaturgy. The research is aimed at theoretically and empirically clarifying how anthropomorphic metaphors, scenographic techniques and visual-imaginative means are integrated into the architectural composition, transforming the environment into an object of active emotional empathy and cognitive comprehension. Special attention is paid to the analysis of the transition from the physical movement of the observer to the optical movement of the gaze within a single frame. Research methods. The research was carried out on the basis of an interdisciplinary approach using compositional and spatial analysis of architectural environments, comparative analysis of pictorial and graphic works (Piranesi, Pre-Raphaelites, E. Hopper, J. de Chirico), methods of visual frame analysis, as well as interpretation of eye tracking data to identify the sequence of fixations, gaze delays and directions of visual movement. It was the combination of the analysis of artistic images and real spatial situations of cities that made it possible to trace the mechanisms of transferring dramatic principles into architectural space. Main results and conclusions. As a result of the research, it was established that the dramaturgy of architectural space is realized in static and dynamic dimensions and is determined by the ratio of masses and voids, their configuration, silhouette line, chiaroscuro and scale contrasts, as well as a change in the angles and points of view of the observer. It is proven that voids, in particular “negative space”, the surface of the earth and the sky, act as active compositional factors that form emotional tension and the hierarchy of perception. The scientific novelty lies in the interpretation of the dramatic type of urban space as a variable characteristic that arises in the process of contemplation, as well as in the application of visual analysis methods for the interpretation of architectural composition. The results obtained are important for the theory of architecture, urban planning and architectural education, focused on the emotional experience of a person who physically and visually experiences architectural space.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1152</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
