http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/28 Fri, 29 May 2026 19:48:01 GMT 2026-05-29T19:48:01Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1168 Ювелірний дизайн у системі мистецької освіти сучасної України. Етап виборювання права на існування Романенкова, Юлія The text updates the issue of the prospects of jewelry design as a specialization in the educational space of Ukraine in the face of today’s challenges. It highlights a number of reasons for the current decline of the jewelry design sphere in the country’s artistic environment, starting with the field of education. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1168 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1167 Естетика краси і потворства в ювелірному мистецтві на зламі ХІХ–ХХ ст.: мотиви комах у прикрасах доби модерну Романенкова, Юлія; Romanenkova, Yuliia Мета статті сфокусована на вивченні ювелірних виробів, створених із використанням мотивів комах, що позиціонуються якквінтесенція уявлень про красу і потворність різних часових відтинків, трансформацію естетичних уявлень про категорії краси й по- творності з плином часу. Акцент зроблено на добі модерну як періоду, що був особли- во плідним на звернення до мотивів комах у ювелірному мистецтві і характеризувався зміною ставлення споживача до таких виробів й образного ряду, що втілює категорії «потворне» і «прекрасне». Методологія дослідження передбачає застосування комп- лексного підходу для характеристики ювелірних виробів як сегмента образу людини, її стилю, іміджу; історичного, хронологічного методів – для органічного презентування матеріалу в певній послідовності ходу подій; біографічного – для акцентів на місці ювелірного мистецтва у творчій біографії окремих митців; іконографічного – для мистецтвознавчого аналізу художніх характеристик конкретних ювелірних виробів; компаративний метод застосовувався для порівняння прикладів різних історичних відтинків з метою виявлення трансформації трактування мотиву комах із плином часу. Наукова новизна розвідки вбачається в систематизації даних, комплексному аналізі застосування мотиву комах у зарубіжному ювелірному мистецтві доби модерну, спробі побудови антології мотиву комахи в ювелірному світі зламу ХІХ–ХХ ст. як утіленні уявлення про красу й потворність. Ювелірні витвори із застосуванням мотиву комах позиціоновані як індикатор смаку, тобто розширено тлумачення ювелірного виробу як зразка декоративно-вжиткового мистецтва та виведено його в широку загальноестетичну площину. Висновки. Унаслідок аналізу найхарактерніших прикладів ювелірного мистецтва Західної Європи зламу ХІХ–ХХ ст. (передусім – Франції, частково – Великої Британії) було виявлено, що мотив комах став одним із найбільш затребуваних у митців доби модерну, завдяки йому художники втілювали в життя нові уявлення про красу та її антагоніста – потворність. Зроблено стислий екскурс у попередні епохи з метою простежити зміни в ставленні до образу комах у різні часи та попит на їхнє застосування. Відзначено популярність і висвітлено її причини для мотивів жуків-скарабеїв у Давньому Єгипті, бджіл за часів Наполеона Бонапарта у Франції, жуків-златок від кінця ХІХ ст. до сучасності, а особливо – метеликів та бабок у добу модерну. Кожен приклад розглянуто і в площині дизайну, і переважно з огляду на складну семантику обраного елемента. Аналіз проведено на прикладах творів А. Вевера, Ф. Вольферса, Л. Гайара, Р. Лаліка, Ж. Фуке, його доповнено англійськими прикладами вікторіанської доби, у тому числі із творів ювелірного будинку Дж. Брогдена. The purpose of this article is to study jewellery featuring insect motifs, which are positioned as the quintessence of ideas about beauty and ugliness across different periods, and to examine the transformation of aesthetic ideas about these categories over time. The emphasis is on the modern era as a particularly fruitful period for the use of insect motifs in jewellery art, characterised by changes in consumer attitudes towards such products and the imagery that embodies the categories of ‘ugly’ and ‘beautiful’. The research methodology involves the use of a comprehensive approach to characterise jewellery as a segment of a person’s image, style and image; historical and chronological methods are used to present the material organically in a specific sequence of events; biographical methods are used to emphasise the place of jewellery art in the creative biography of individual artists; iconographic methods – for art historical analysis of the artistic characteristics of specific jewellery items; comparative methods were used to compare examples from different historical periods in order to identify the transformation of the interpretation of the insect motif over time. The scientific novelty of the research lies in the systematisation of data, comprehensive analysis of the use of insect motifs in foreign jewellery art of the modern era, and an attempt to compile an anthology of insect motifs in the jewellery world at the turn of the 19th and 20th centuries as an embodiment of the ideas of beauty and ugliness. Jewellery pieces featuring insect motifs are positioned as indicators of taste; i.e., the interpretation of jewellery as an example of decorative and applied art has been expanded into the broader realm of general aesthetics. Conclusions. Analysis of the most characteristic examples of Western European jewellery art at the turn of the 19th and 20th centuries (primarily in France and, to some extent, in Great Britain) found that the insect motif became one of the most popular among modernist artists, allowing them to embody new ideas about beauty and its antagonist, ugliness. A brief excursion into earlier eras was undertaken to trace changes in attitudes towards insect imagery over time and in the demand for their use. The popularity and reasons for it are noted for scarab beetle motifs in Ancient Egypt, bees during the time of Napoleon Bonaparte in France, jewel beetles from the late 19th century to the present day, and especially butterflies and dragonflies in the modern era. Each example is considered in terms of design, with particular attention to the complex semantics of the chosen element. The analysis is based on examples of works by A. Weber, F. Wolfer, L. Gayard, R. Lalic, J. Fouquet, and supplemented with English examples from the Victorian era, including works by the jewellery house of J. Brogden. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1167 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1158 Українські 3d-художники першої чверті XXI століття: креативні аспекти творчості та спеціалізація у мистецькій практиці Мулярчук, Любомир; Mulyarchuk, Lyubomyr Стаття присвячена комплексному аналізу 3D-графіки як інструменту сучасної мистецької практики в українському культурно-мистецькому контексті першої чверті XXI століття. Розглянуто трансформацію ролі 3D-технологій від технічного засобу, притаманного дизайну, рекламі та аудіовізуальним індустріям, до повноцінного художнього механізму цифрового живопису, скульптури та допоміжного образотворчого засобу. Мета статті – комплексне мистецтвознавче осмислення 3D-графіки як самостійного інструменту образотворчого мистецтва в українських фахівців першої чверті XXI століття, виявлення креативних аспектів індивідуальних художніх практик українських митців, які застосовують 3D-технології у виставкових, цифрових формах мистецтва, а також трансформації функцій 3D-графіки від прикладного інструменту креативних індустрій до автономного засобу художнього висловлювання. Під час наукового дослідження використано історико-культурний метод, порівняльно-типологічний підхід для зіставлення різних художніх практик, а також формально-стилістичний аналіз, що дав змогу виявити особливості візуальної мови. Структурно-функціональний метод дав можливість розглянути 3D-графіку як елемент цілісної системи сучасних мистецьких практик. Метод вивчення прикладів (case study) застосовано для аналізу індивідуальних творчих стратегій українських 3D-художників. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному мистецтвознавчому осмисленні 3D-графіки як самостійної художньої мови в сучасному українському мистецтві. Впер-ше здійснено системну класифікацію індивідуальних художніх практик, у межах яких тривимірна графіка використовується не як допоміжний технологічний інструмент, а як основний засіб образотворчого висловлювання. Доведено, що 3D-графіка має власні естетичні та виразні характеристики, які формують нові моделі просторового мислення та візуальної образності. До наукового обігу введено імена сучасних українських фахівців, які працюють з 3D-графікою, та їхні проєкти, що раніше не були предметом мистецтвознавчого аналізу. Уточнено понятійно-термінологічний апарат дослідження цифрового мистецтва. У результаті дослідження встановлено, що 3D-графіка в сучасному українському мистецтві функціонує як інструмент, здатний формувати повноцінні образні системи, нові типи просторового мислення та візуальної мови. Доведено, що індивідуальні практики українських фахівців, які працюють із 3D-технологіями, виходять поза межі прикладних креативних індустрій й активно інтегруються в галерейний, виставковий та імерсивний мистецький простір, зокрема у форматах VR/AR і цифрових експозицій. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їхнього використання в мистецтвознавчих і культурологічних дослідженнях сучасного цифрового мистецтва, у навчальних курсах з образотворчого мистецтва, медіаарту та кураторській і виставковій діяльності. Матеріали дослідження можуть слугувати методологічною основою для аналізу творчості українських 3D-митців, сприяти подальшому визнанню 3D-графіки як інструменту сучасного образотворчого мистецтва та використовуватись під час формування міждисциплінарних програм і культурних проєктів. The article is devoted to a comprehensive analysis of 3D graphics as a tool of modern artistic practice in the Ukrainian cultural and artistic context of the first quarter of the 21st century. The transformation of the role of 3D technologies from a technical tool inherent in design, advertising and audiovisual industries to a full-fledged artistic tool of digital painting, sculpture and auxiliary visual art tool is considered. The purpose of the article is a comprehensive art historical understanding of 3D graphics as an independent tool of fine art among Ukrainian specialists of the first quarter of the 21st century, identifying creative aspects of individual artistic practices of Ukrainian artists who use 3D technologies in exhibition and digital forms of art, as well as the transformation of the functions of 3D graphics from an applied tool of creative industries to an autonomous means of artistic expression. During the scientific research, the following methods of scientific analysis were used: the historical-cultural method, the comparative-typological approach, to compare different artistic practices, and the formal-stylistic analysis, which allowed us to identify the features of the visual language. The structural-functional method made it possible to consider 3D graphics as an element of a holistic system of modern artistic practices. The case study method was used to analyze individual creative strategies of Ukrainian 3D artists. The scientific novelty of the research lies in the complex art-historical understanding of 3D graphics as an independent artistic language in modern Ukrainian art. For the first time, a systematic classification of individual artistic practices was carried out, within which three-dimensional graphics are used not as an auxiliary technological tool, but as the main means of visual expression. It is proven that 3D graphics have their own aesthetic and expressive characteristics that form new models of spatial thinking and visual imagery. The study introduces into scientific circulation an analysis of a number of modern Ukrainian specialists working with 3D graphics and their projects that were not previously the subject of art historical analysis. The conceptual and terminological apparatus of digital art research is clarified. The study results show that 3D graphics in modern Ukrainian art functions as a tool capable of forming full-fledged figurative systems, new types of spatial thinking and visual language. It is proven that the individual practices of Ukrainian specialists working with 3D technologies go beyond the boundaries of applied creative industries and are actively integrated into the gallery, exhibition and immersive art space, in particular in VR/AR formats and digital expositions. The practical significance of the results obtained lies in the possibility of their use in art historical and cultural studies of modern digital art, in training courses in fine arts, media art and curatorial and exhibition activities. The research materials can serve as a methodological basis for analyzing the work of Ukrainian 3D artists, contribute to the further recognition of 3D graphics as a tool of modern fine art, and be used in the formation of interdisciplinary programs and cultural projects. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1158 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1144 Мотив храму як візуалізація «місця сили» в живописі київського митця Геннадія Пугачевського Романенкова, Юлія Вікторівна; Romanenkova, Yuliia Мета статті – висвітлення мотиву храму у живописі представника київської школи Геннадія Пугачевського. Методологія дослідження базується на поєднанні комплексного підходу (для всебічного аналізу образу храму у загальному контексті живописного доробку майстра), іконографічного (при аналізі художніх особливостей конкретних творів), біографічного (для висвітлення окремих етапів творчої біографії митця), компаративного (для порівняння творів, виконаних у різних техніках, різні відтинки часу) методів. Наукова новизна роботи вбачається першочергово в тому, що вводяться в науковий обіг низку творів живопису, що до цього часу не були відомі широкому загалу та не ставали предметом мистецтвознавчого аналізу. Фокусується увага на роботах, які створені під час війни, з 2022 р., у різних містах України, які постраждали від воєнних дій, коли храм як символ духовного порятунку набув особливої актуальності. Висновки. Храм у живописі Геннадія Пугачевського висвітлено як символ віри, об’єкт прагнення людини, що шукає порятунку, знак, який уособлює собою об’єднуючу силу для тих, хто перебуває у скруті. Проаналізовано образ храму передусім в акварельній техніці, інколи – в гуаші, акрилі. Зроблено аналіз індивідуальної манери митця, акцентовано особливості техніки, твори введено в загальний контекст художнього доробку майстра, який відомий передусім як професіонал у галузі графіки. Охарактеризовано відмітні риси техніки, в якій виконано аркуші, підкреслено спільні риси з творами, виконаними в техніках друкованої графіки, на яких добре знається автор. Висвітлено особливості колористики, властивостей, притаманних пленерному живопису, в якому переважно виконані аналізовані твори. Акцентовано значення популяризації пам’яток сакральної архітектури в умовах сучасних викликів, нинішніх політичних реалій. The purpose of the article is to highlight the motif of the temple in the painting of the representative of the Kyiv school, Hennadii Puhachevskyi. The research methodology is based on a combination of a comprehensive approach (for a comprehensive analysis of the image of the temple in the general context of the master’s painting work), iconographic (when analysing the artistic features of specific works), biographical (for highlighting individual stages of the artist’s creative biography), comparative (for comparing works executed in different techniques, different periods of time) methods. The scientific novelty of the work is seen primarily in the fact that a number of works of painting are introduced into scientific circulation, which until now were not known to the general public and did not become the subject of art historical analysis. The focus is on works created during the war, since 2022, in various cities of Ukraine that suffered from military actions, when the temple as a symbol of spiritual salvation acquired particular relevance. Conclusions. The temple in the painting by Hennadii Puhachevskyi is highlighted as a symbol of faith, an object of aspiration of a person seeking salvation, a sign that personifies a unifying force for those in difficulty. The image of the temple is analysed primarily in watercolour technique, sometimes in gouache, acrylic. The analysis of the artist’s individual manner is made, the features of the technique are emphasised, the works are introduced into the general context of the artistic achievements of the master, who is known primarily as a professional in the field of graphic arts, a parallel is drawn with his graphic sheets. The distinctive features of the technique in which the sheets are made are characterised. The peculiarities of colour, properties inherent in plein air painting, in which the analysed works are mainly made, are highlighted. The importance of popularising monuments of sacred architecture in the conditions of modern challenges and current political realities is emphasised. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1144 2026-01-01T00:00:00Z