http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/371 Sat, 06 Jun 2026 11:59:22 GMT 2026-06-06T11:59:22Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1180 Творчість Марини Соченко як відображення української історичної пам’яті та національної ідентичності Дорохова, Вікторія Вікторівна; Dorokhova, V. V Дипломну роботу присвячено дослідженню творчості сучасної художниці Марини Соченко в контексті української історичної пам’яті та національної ідентичності. Метою дослідження є виявлення засобів художнього відображення історичної пам’яті та національної ідентичності у творчості сучасної української художниці Марини Соченко. Актуальність теми зумовлена тим, що творчість Марини Соченко, попри її художню значимість в контексті національного мистецтва досі не була предметом цілісного мистецтвознавчого дослідження. Вагу теми підсилює також те, що Марина Соченко поєднує візуальне осмислення подій новітньої історії України з педагогічною діяльністю в НАОМА. Тому важливим завданням роботи стало збирання, систематизація та аналіз розрізнених джерел про мисткиню. У дослідженні розглянуто основні етапи життєвого і творчого шляху Марини Соченко: родинне середовище, художня освіта, навчання у Віктора Зарецького, педагогічна діяльність, виставкова практика, громадянська й волонтерська позиції. Проаналізовано твори художниці, у яких поєднуються реалістична основа, академічна школа, увага до портретної схожості та символічне осмислення історичного досвіду. Визначено, що портрети майданівців, військових, волонтерів, діячів української історії та захисників України формують своєрідний візуальний літопис сучасної української пам’яті. Через ці образи Марина Соченко показує не лише окремих людей і події, а й ширший досвід національного спротиву, гідності та боротьби за українську державність. Наукова новизна роботи полягає у комплексному розгляді творчості Марини Соченко крізь призму історичної пам’яті та національної ідентичності, а також у залученні до наукового обігу інтерв’ю, документальних матеріалів, виставкових джерел, публікацій і репродукцій творів. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів у подальших мистецтвознавчих працях, лекційних курсах, музейних і виставкових проєктах, каталогах та наукових статтях. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Список використаних джерел містить 54 позиції. The thesis studies the creative work of the contemporary Ukrainian artist Maryna Sochenko in the context of historical memory and national identity. The aim of the research is to identify the means of artistic representation of these themes in her works. The relevance of the topic is determined by the fact that Sochenko’s work, despite its artistic significance for contemporary Ukrainian art, has not yet been the subject of a comprehensive art historical study. The research examines the main stages of the artist’s life and creative path, her education, pedagogical, exhibition, civic, and volunteer activities. Particular attention is paid to works connected with the Revolution of Dignity, the Russian-Ukrainian war, the image of the Ukrainian defender, and the preservation of historical memory. The scientific novelty lies in the comprehensive study of Sochenko’s work through the prism of historical memory and national identity, as well as in the introduction into scholarly circulation of interviews, documentary materials, exhibition sources, publications, and reproductions of artworks. The practical significance of the research is the possibility of using its results in further art historical studies, lecture courses, museum and exhibition projects, catalogues, and scholarly articles. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1180 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1178 Мистецтво як засіб пропаганди та контрпропаганди у виставкових проєктах України періоду незалежності Пилипенко, Марія Юріївна; Pylypenko, M. Мета магістерської роботи полягає у дослідженні українського мистецтва як засобу репрезентації, критики та переосмислення пропаганди та контрпропаганди у виставкових проєктах України періоду незалежності, а також його впливу на формування нових культурних наративів та протидію ідеологічним конструкціям в умовах політичних і соціальних змін. У роботі здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз виставкових проєктів і художніх практик, у яких репрезентуються та переосмислюються пропагандистські й контрпропагандистські наративи. У першому розділі проаналізовано історіографію, джерельну базу та методологію дослідження. Другий розділ присвячено аналізу українського мистецтва періоду становлення незалежності та стратегіям переосмислення радянської пропаганди у виставкових проєктах 1990-х – початку 2000-х років. У третьому розділі досліджено мистецьку рефлексію на Помаранчеву революцію, період між революціями та Революцію Гідності в контексті пропагування нової української ідентичності. Четвертий розділ присвячено виставковим проєктам періоду російсько-української війни як формам контрпропаганди та боротьби з російським культурним впливом. Наукова новизна роботи полягає у комплексному дослідженні українського мистецтва у виставкових проєктах 1991–2026 років крізь призму пропаганди та контрпропаганди. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів у подальших мистецтвознавчих дослідженнях сучасного українського мистецтва, виставкових практик і політичного мистецтва, а також у викладанні дисциплін з історії та теорії мистецтва. Апробація результатів дослідження. Частина матеріалів дослідження була опублікована у фаховому виданні «Вісник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури» (№ 4, 2025) у статті «Виставковий проєкт „Концентрація волі“ як форма культурного опору в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну» (с. 110–117), а також апробована у виступі на Міжнародній науковій конференції «XII Платонівські читання» (29 листопада 2025) з публікацією тез на тему «Комп’ютерна графіка Нікіти Тітова 2022–2025 років як інструмент протидії російської пропаганди» (с. 100–101). Кваліфікаційна магістерська робота виконана самостійно та не містить академічного плагіату. Структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків (102 сторінок основного тексту), списку використаних джерел (104 позицій). Магістерське дослідження доповнено додатками, що включають список ілюстрацій та ілюстрації (87 іл.). Загальний обсяг роботи – 201 с. The master’s thesis aims to examine Ukrainian art as a means of representing, criticizing, and reinterpreting propaganda and counter-propaganda within exhibition projects of Ukraine’s independence period, as well as to explore its influence on the formation of new cultural narratives and resistance to ideological constructions in the context of political and social transformations. The study provides a comprehensive art historical analysis of exhibition projects and artistic practices through which propagandistic and counter-propagandistic narratives are represented, transformed, and critically reconsidered. The first chapter analyzes the historiography, source base, and research methodology. The second chapter focuses on Ukrainian art during the early years of independence and on the strategies used to reinterpret Soviet propaganda in exhibition projects of the 1990s and early 2000s. The third chapter examines artistic responses to the Orange Revolution, the period between the revolutions, and the Revolution of Dignity in the context of promoting a new Ukrainian identity. The fourth chapter is devoted to exhibition projects created during the Russian-Ukrainian war as forms of counter-propaganda and resistance to Russian cultural influence. The scientific novelty of the thesis lies in the comprehensive study of Ukrainian art in exhibition projects from 1991 to 2026 through the prism of propaganda and counter-propaganda. The practical significance of the research lies in the possibility of applying its results in further studies of contemporary Ukrainian art, exhibition practices, and political art, as well as in teaching courses on the history and theory of art. Approbation of the research results. Part of the research materials was published in the professional academic journal Visnyk of the National Academy of Fine Arts and Architecture (No. 4, 2025) in the article “The Exhibition Project ‘Concentration of Will’ as a Form of Cultural Resistance during the Full-Scale Russian Invasion of Ukraine” (pp. 110–117). The research was also presented at the International Scientific Conference “XII Plato Readings” (29 November 2025) with the publication of conference abstracts entitled “Nikita Titov’s Computer Graphics of 2022–2025 as a Tool of Resistance to Russian Propaganda” (pp. 100–101). The master’s qualification thesis was completed independently and contains no academic plagiarism. Structure of the thesis. The thesis consists of an introduction, four chapters, conclusions (102 pages of the main text), and a list of references (104 sources). The research is supplemented with appendices including a list of illustrations and illustrations (87 figures). The total volume of the thesis is 201 pages. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1178 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1177 Зін як форма сучасного мистецтва: аналіз та поширення самвидаву з 2022 року в Україні Матус, Анастасія Максимівна; Matus, A. M. Мета кваліфікаційної магістерської роботи полягає у дослідженні зіну як форми сучасного мистецтва та самвидаву в українському культурному просторі, визначенні його художніх, соціокультурних та архівних функцій, а також у спробі комплексного мистецтвознавчого осмислення української зін-культури. Проведено мистецтвознавчий аналіз окремих українських артзінів, визначено їхню роль у репрезентації локальних мистецьких спільнот, соціально-політичних процесів, воєнного досвіду та індивідуальної художньої рефлексії. У першому розділі “Історіографія. Джерельна база, Методи дослідження, Термінологія” розглянуто стан вивченості теми у вітчизняному науковому просторі, проаналізовано основні наукові праці, присвячені зін-культурі, а також окреслено джерельну базу, методологічний та термінологічний інструментарій дослідження. У другому розділі “Поширення зінів в Україні: соціально-політичні передумови, контекст та станом на початок ХХІ століття” розглянуто історичний контекст зінів за кордоном та в Україні, як війна вплинувала на самвидав та як розвиватиметься далі. У третьому розділі “Мистецьке значення зінів в аспекті мистецтвознавчої діяльності” присвячено підняттю зінів на науковий рівень та розкриттю їх діяльності у мистецькому та культурному просторі, а також розкриттю того, як вони впливають на галерейницьку та музейну діяльність. У четвертому розділі “Зіни у мистецькому просторі. Розгляд та аналіз українського графічного самвидаву” проведено мистецтвознавчий аналіз зінів на соціально-політичну тему, артзінів та зінів на воєнну тематику, визначено основні типи зінів, які відносяться до тематики повномасштабного вторгнення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розгляді українських зінів як самостійного мистецького явища. Практичне значення одержаних результатів полягає у подальших мистецтвознавчих, культурологічних та видавничих дослідженнях, під час розробки лекційних курсів з історії сучасного українського мистецтва, а також у музейній, архівній та кураторській практиці, пов’язаній із незалежним самвидавом та сучасною візуальною культурою. Апробація результатів дослідження. Частина матеріалів дослідження була опублікована у фаховому журналі «Актуальні питання гуманітарних наук» (№ 97, 2026) у статті «Українські зіни: графічні самвидави у мистецтві» (с. 177–181), та на міжнародній науковій конференції «ХІІІ Платонівські читання» (29 листопада 2025) з публікацією тез на тему «Українські зіни після 2022 року: графічні самвидави» (с.90–91). Кваліфікаційна магістерська робота написана самостійно та не містить плагіату. Структура роботи. Основний текст складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків (85 с.), списку використаних джерел (65 позицій), списку та альбому ілюстрацій (20 позицій). Загальний обсяг магістерської роботи – 130 с. The purpose of the qualification master’s thesis is to investigate the zine as a form of contemporary art and self-publishing within the Ukrainian cultural space, to determine its artistic, sociocultural, and archival functions, as well as to provide a comprehensive art-historical interpretation of Ukrainian zine culture. The study includes an art-historical analysis of selected Ukrainian art zines and identifies their role in representing local artistic communities, sociopolitical processes, wartime experience, and individual artistic reflection. The first chapter, “Historiography. Source Base. Research Methods. Terminology,” examines the state of research on the topic within the Ukrainian academic field, analyzes the main scholarly works devoted to zine culture, and outlines the source base together with the methodological and terminological framework of the study. The second chapter, “The Dissemination of Zines in Ukraine: Sociopolitical Preconditions, Context, and the Situation at the Beginning of the 21st Century,” explores the historical context of zines abroad and in Ukraine, analyzes the influence of war on self-publishing practices, and considers the further development of zine culture. The third chapter, “The Artistic Significance of Zines in the Context of Art-Historical Activity,” is devoted to positioning zines within academic discourse and revealing their function within artistic and cultural space, as well as examining their influence on gallery and museum practices. The fourth chapter, “Zines in the Artistic Space. Examination and Analysis of Ukrainian Graphic Self-Publishing,” presents an art-historical analysis of sociopolitical zines, art zines, and wartime zines, while identifying the main types of zines related to the topic of the full-scale invasion. The scientific novelty of the obtained results lies in the consideration of Ukrainian zines as an independent artistic phenomenon. The practical significance of the obtained results consists in the possibility of applying them in further art-historical, cultural, and publishing studies, in the development of lecture courses on the history of contemporary Ukrainian art, as well as in museum, archival, and curatorial practices related to independent self-publishing and contemporary visual culture. Approbation of the research results. Part of the research materials was published in the peer-reviewed scholarly journal «Current Issues of Humanities» (No. 97, 2026) in the article «Ukrainian Zines: Graphic Self-Publishing in Art» (pp. 177–181), as well as presented at the international scientific conference «The XIII Platonic Readings» (November 29, 2025), with the publication of conference theses entitled «Ukrainian Zines after 2022: Graphic Self-Publishing» (pp. 90–91). The qualification master’s thesis was written independently and contains no plagiarism. Structure of the thesis. The main text consists of an introduction, four chapters, conclusions (85 pp.), a list of references (65 entries), and a list and album of illustrations (20 entries). The total volume of the master’s thesis is 130 pages. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1177 2026-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1176 Образ дому в мистецтві бідермаєру (австрійський та український вимір) Карасевич, Ольга Юріївна; Karasevych, O. Yu. Магістерська робота присвячена аналізу образу дому в мистецтві бідермаєру у двох його основних варіантах – австрійському (передусім, віденському) як «зразковому» та українському (галицькому і наддніпрянському) як самостійному національному втіленні єдиної загальноєвропейської культурної парадигми першої половини ХІХ ст. На основі зіставлення віденського і українського художнього матеріалу 1815–1848 рр. сформульовано теоретичну тезу про самостійну культурно-художню ідентичність українського виміру образу дому доби бідермаєру, що не зводиться до провінційної рецепції віденського еталону. У роботі визначено культурно-історичні передумови формування культури бідермаєру в епоху «меттерніхівської реставрації»; окреслено ціннісне ядро світогляду доби бідермаєру через концепти Innerlichkeit, Gemütlichkeit, Wohnkultur; схарактеризовано жанрову систему мистецтва бідермаєру, пов’язаного з образом дому. Здійснено дослідження австрійського виміру теми – віденських інтер’єрних сцен в мистецтві акварелі (Якоб і Рудольф фон Альт, Едуард Гурк), родинного портрета (Фердинанд Ґеорг Вальдмюллер, Фрідріх фон Амерлінг), жанрового живопису (Петер Фенді, Йозеф Данхаузер, Карл Шіндлер, Йоганн Петер Краффт), предметного світу оселі (меблярство, порцеляна), соціальної типології мешкань бідермаєру. Виокремлено чотири варіанти українського виміру: галицький міщанський дім у львівській портретній школі (Кароль Швайкарт, Алоїзій Рейхан, Ян Кантій Машковський, Мартин Яблонський, Францішек Тепа); українське мешкання в мистецтві графіки (Антон Ланге, Карл Ауер, Мацей Богуш Стенчинський); сакральне у домашньому просторі та його наддніпрянська рецепція (Василь Тропінін, ранні твори Тараса Шевченка, Дмитро Безперчий). Виявлено чинники культурно-національних відмінностей української інтерпретації образу дому в мистецтві бідермаєру від його віденського еталону: важливість сакрального компонента, етнографічна складова, соціальні аспекти, культурно-національний вимір, рівень професіоналізму, культурно-релігійне розмаїття, роль мови і міжкультурної комунікації, політичні впливи. Запропоновано модель компаративного аналізу національних варіантів єдиної стилістичної формації в образотворчому мистецтві. Дослідження пропонує переосмислення традиційного ієрархічного бачення відносин «центр-периферія» у європейському мистецтві ХІХ ст. на користь мережевої моделі міжкультурного діалогу. The master’s thesis is devoted to the analysis of the image of home in Biedermeier art in its two principal variants the Austrian (primarily Viennese) as the «exemplary» model, and the Ukrainian (Galician and Dnieper) as an autonomous national embodiment of the unified pan-European cultural paradigm of the first half of the nineteenth century. On the basis of a comparative study of Viennese and Ukrainian artistic material from 1815-1848, the thesis formulates the theoretical claim that the Ukrainian dimension of the Biedermeier image of home possesses an autonomous cultural-artistic identity that cannot be reduced to a provincial reception of the Viennese standard. The study identifies the cultural-historical preconditions for the formation of Biedermeier culture in the era of the «Metternich Restoration»; delineates the value core of the Biedermeier worldview through the concepts of Innerlichkeit, Gemütlichkeit, and Wohnkultur; and characterises the genre system of Biedermeier art associated with the image of home. The Austrian dimension of the theme is examined through Viennese interior scenes in watercolour (Jakob and Rudolf von Alt, Eduard Gurk), the family portrait (Ferdinand Georg Waldmüller, Friedrich von Amerling), genre painting (Peter Fendi, Josef Danhauser, Carl Schindler, Johann Peter Krafft), the material world of the dwelling (furniture, porcelain), and the social typology of Biedermeier habitations. Four variants of the Ukrainian dimension are distinguished: the Galician bourgeois home in the Lviv portrait school (Karol Schweikart, Alojzy Reichan, Jan Kanty Maszkowski, Marcin Jabłoński, Franciszek Tepa); Ukrainian dwellings in the graphic arts (Anton Lange, Karl Auer, Maciej Bogusz Stęczyński); the sacred within domestic space; and its Dnieper reception (Vasyl Tropinin, the early works of Taras Shevchenko, Dmytro Bezperchyi). The thesis identifies the factors underlying the cultural-national distinctions of the Ukrainian interpretation of the Biedermeier image of home from its Viennese standard: the significance of the sacred component, the ethnographic dimension, social aspects, the cultural-national dimension, the level of professionalism, cultural-religious diversity, the role of language and intercultural communication, and political influences. A model is proposed for the comparative analysis of national variants of a unified stylistic formation in the visual arts. The research offers a reconsideration of the traditional hierarchical view of «centre-periphery» relations in nineteenth-century European art in favour of a network model of intercultural dialogue. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1176 2026-01-01T00:00:00Z