http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/371 Tue, 21 Jul 2026 00:08:32 GMT 2026-07-21T00:08:32Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1267 Рефлексії війни в українському мистецтві 2014–2024 років Рибак, Анна Аркадіївна; Rybak, Annа Мета дипломної роботи полягає у вивченні форм, змістів та художніх стратегій осмислення війни в українському мистецтві 2014–2024 років. Дослідження охоплює широкий спектр авторських практик – від живопису та графіки до перформативних, інсталяційних і мультимедійних проєктів. Робота базується на міждисциплінарній методології, що поєднує мистецтвознавчий, культурологічний, герменевтичний, тілесний, деколоніальний і психоаналітичний підходи. Вперше здійснено фазову періодизацію художньої рефлексії війни, виокремлено три ключові фази – 2014–2015, 2016–2021 та 2022–2024 роки – з урахуванням естетичних, тематичних та соціальних зрушень. У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження» окреслено науковий контекст, охарактеризовано джерельну базу, виокремлено сучасні дослідницькі підходи до аналізу воєнного мистецтва, включно з питаннями пам’яті, травми та деколоніалізму. Другий розділ «Війна як імпульс до художнього осмислення дійсності (фаза І: 2014–2015)» зосереджується на перших мистецьких реакціях на анексію Криму та війну на Донбасі. Аналізується робота митців, які через документальність, протест і тілесний досвід намагалися осмислити втрату, руйнацію та гідність. У третьому розділі «Мистецький дискурс у період затяжного конфлікту (фаза ІІ: 2016–2021)» простежено трансформацію художніх практик: зростання концептуальності, впровадження нових медіа (інсталяції, відеоарту, перформансу), тематизацію пам’яті, жіночого досвіду, символіки повсякдення, та формування візуального архіву війни. Четвертий розділ «Мистецтво під час повномасштабного вторгнення (фаза ІІІ: 2022–2024)» присвячено новим формам мистецької мобілізації у відповідь на вторгнення РФ в Україну. Розглядаються проєкти, що фіксують стан масштабної травми, висвітлюють теми ідентичності, колективної пам’яті, соціального жесту, та сприяють міжнародній видимості українського мистецтва. Наукова новизна дослідження полягає у запропонованій періодизації художніх рефлексій війни, введенні до наукового обігу низки сучасних мистецьких проєктів і формулюванні поняття посттравматичного візуального досвіду в українському мистецтві. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його матеріалів у викладанні курсів з історії сучасного українського мистецтва, культурної пам’яті, у музейній та кураторській діяльності, а також у створенні тематичних виставкових проєктів. Апробація матеріалів дипломної роботи. Основні положення дослідження було представлено на низці наукових заходів і опубліковано у фаховому журналі «Universum» №19/202. Дипломна робота написана самостійно та не містить плагіату. Структура роботи. Основний текст складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків (85 с.), списку використаних джерел (понад 40 позицій), додатків з ілюстративними матеріалами. This thesis investigates the forms, meanings, and artistic strategies of engaging with war in Ukrainian art between 2014 and 2024. The study encompasses a wide spectrum of artistic practices – from painting and graphic art to performance, installation, and multimedia projects. The research is grounded in an interdisciplinary methodology combining art historical, cultural, hermeneutic, corporeal, decolonial, and psychoanalytic approaches. For the first time, a three-phase periodization of artistic responses to war is proposed, identifying the following stages: 2014–2015, 2016–2021, and 2022–2024 – each reflecting aesthetic, thematic, and social shifts. The first chapter, “Theoretical and Methodological Framework,” outlines the scholarly context, presents the source base, and highlights contemporary research approaches to war-related art, including the issues of memory, trauma, and decoloniality. The second chapter, “War as an Impulse for Artistic Reflection (Phase I: 2014–2015),” focuses on initial artistic reactions to the annexation of Crimea and the war in Donbas. It analyzes works by artists who employed documentary strategies, protest, and embodied experience to reflect on loss, destruction, and human dignity. The third chapter, “Artistic Discourse During the Prolonged Conflict (Phase II: 2016–2021),” traces the transformation of artistic practices, including the rise of conceptual approaches, the use of new media (installation, video art, performance), and the development of themes such as memory, women’s wartime experiences, everyday symbolism, and the creation of a visual archive of war. The fourth chapter, “Art During the Full-Scale Invasion (Phase III: 2022–2024),” explores new forms of artistic mobilization in response to Russia’s full-scale invasion of Ukraine. The chapter examines projects that document mass trauma, articulate issues of identity, collective memory, and social engagement, and contribute to the global visibility of Ukrainian contemporary art. The scientific novelty of this research lies in its proposed periodization of wartime artistic reflection, the introduction of a number of contemporary art projects into scholarly discourse, and the articulation of the concept of post-traumatic visual experience in Ukrainian art. The practical significance of the thesis lies in its applicability for teaching courses on the history of contemporary Ukrainian art and cultural memory, as well as its use in curatorial, museum, and exhibition practices related to war and memory. Presentation of thesis materials. The core findings were presented at several academic conferences and published in the peer-reviewed journal Universum, No. 19/202. This thesis was written independently and contains no plagiarism. Structure of the thesis. The main text consists of an introduction, four chapters, and conclusions (85 pages), a bibliography (over 50 sources), and appendices with visual materials. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1267 2025-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1266 Вплив символізму в живописі Віктора Цимбала Фролова, Валерія Олегівна; Frolova, V.O. Мета кваліфікаційної магістерської роботи полягає в комплексному дослідженню символічної мови в живописних полотнах Віктора Цимбала, обґрунтування мистецького доробку майстра в контексті українського мистецтва 20 століття. Здійснено аналіз історичних та культурних передумов формування індивідуальної символічної мови Віктора Цимбала, та ключових чинників, які вплинули на процес формування творчої особистості художника. Визначено ключові символи та їх інтерпретацію в олійних роботах художника, розглянуто аспекти авторської символічної мови та проведена типологія символічних мотивів у творчості Віктора Цимбала. Другий розділ «Віктор Цимбал: шлях становлення митця» присвячено історичним даним про життєвий і творчий шлях художника, розкрито вплив символізму на його творчість, та розглянуті філософсько-світоглядні аспекти символізму в творчості митця. У третьому розділі «Символічна образність у творчості Віктора Цимбала» розглянуто основну тематику символічних художніх образів митця: 1)творчий процес світотворення; 2) сакральні сюжети з їх авторською інтерпретацією; 3) звернення до історичної та прадавньої пам’яті українців. Цей аналіз мистецької спадщини дозволив зробити типологію символів у творчості Віктора Цимбала, та виокремити п’ять основних категорій: космогонічні, сакральні, історичні, архетипні та природні символи. Наукова новизна дослідження визначається тим, що у роботі вперше: 1) комплексно розглянуто живописний доробок Віктора Цимбала, незалежно від його здобутків в графіці; 2) проаналізовано філософсько-світоглядні основи символічної авторської мови митця; 3) визначено ключові символічні сюжети та специфіку художньої образності у живописній спадщині митця. Практичне значення дослідження полягає в перспективі використання результатів дослідження в подальшій науковій роботі присвяченій: 1) аналізу розвитку символізму в українському живописі ХХ століття, з включенням в аналіз символічні роботи інших українських митців зазначеного періоду; 2) атрибуції та введення в науковий обіг олійних робіт Віктора Цимбала, які входять до складу іноземних приватних колекцій; 3) організації мистецької виставки творів Віктора Цимбала (з врахуванням робіт з приватних колекцій), для повного представлення творчого символічного доробку широкому загалу. Апробація матеріалів кваліфікаційної магістерської роботи. Основні положення та висновки дослідження були апробовані на 1 міжнародній науковій конференції: тема доповіді «Архетипи та символи у творах живопису України межі ХІХ - ХХ століття» (Дванадцяті Платонівські читання пам’яті академіка Платона Білецького, Україна, Київ, 30 листопада 2024 року) та1 публікація у науковому фаховому виданні – «Історико – культурні аспекти розвитку символізму в живописі України на межі ХІХ-ХХ століть» (Вісник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (Вісник НАОМА), №2, опубліковано 31.10.2024 року). Кваліфікаційна магістерська робота написана самостійно та не містить плагіату. Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (81 позиція); трьох додатків: Додаток А – «Список ілюстрацій», Додаток В – Ілюстрації (13 позицій); Додатку С – Таблиця 1: «Символічні архетипи в живописних інтерпретаціях Віктора Цимбала; – Таблиця 2: «Багаторівневість символічної мови у творчості Віктора Цимбала». Загальний обсяг роботи становить 105 сторінок, з них 73 – основного тексту. The purpose of the qualifying master’s thesis is a comprehensive study of the symbolic language in the paintings of Viktor Tsymbal, substantiation of the master’s artistic achievements in the context of Ukrainian art of the 20th century. An analysis of the historical and cultural prerequisites for the formation of Viktor Tsymbal’s individual symbolic language and key factors that influenced the process of forming the artist’s creative personality was carried out. Key symbols and their interpretation in the artist’s oil paintings were identified, aspects of the author’s symbolic language were considered, and a typology of symbolic motifs in Viktor Tsymbal’s work was conducted. The second section “Viktor Tsymbal: the path of becoming an artist” is devoted to historical data about the artist’s life and creative path, reveals the influence of symbolism on his work, and examines the philosophical and ideological aspects of symbolism in the artist’s work. The third section “Symbolic imagery in the work of Viktor Tsymbal” examines the main themes of the artist’s symbolic artistic images: 1) the creative process of world creation; 2) sacred subjects with their author’s interpretation; 3) appeal to the historical and ancient memory of Ukrainians. This analysis of the artistic heritage allowed us to make a typology of symbols in Viktor Tsymbal’s work, and to identify five main categories: cosmogonic, sacred, historical, archetypal and natural symbols. The scientific novelty of the study is determined by the fact that the work: 1) comprehensively examines Viktor Tsymbal’s pictorial work, regardless of his achievements in graphics; 2) the philosophical and ideological foundations of the artist's symbolic author's language are analyzed; 3) the key symbolic plots and the specifics of artistic imagery in the artist's pictorial heritage are identified. The practical significance of the study lies in the prospect of using the results of the study in further scientific work devoted to: 1) the analysis of the development of symbolism in Ukrainian painting of the 20th century, with the inclusion in the analysis of symbolic works by other Ukrainian artists of the specified period; 2) attribution and introduction into scientific circulation of Viktor Tsymbal's oil paintings, which are part of foreign private collections; 3) organization of an art exhibition of Viktor Tsymbal's works (including works from private collections), for a full presentation of the creative symbolic achievements to the general public. Approbation of materials of the qualifying master's thesis. The main provisions and conclusions of the study were approved at 1 international scientific conference: the topic of the report “Archetypes and symbols in the works of Ukrainian painting at the turn of the 19th - 20th centuries” (Twelfth Platonic Readings in Memory of Academician Platon Biletsky, Ukraine, Kyiv, November 30, 2024) and 1 publication in a scientific professional publication – “Historical and cultural aspects of the development of symbolism in Ukrainian painting at the turn of the 19th-20th centuries” (Bulletin of the National Academy of Fine Arts and Architecture (Bulletin of the NAOMA), No. 2, published on 10.31.2024). The qualifying master's thesis is written independently and does not contain plagiarism. Structure of the work. The work consists of an introduction, three chapters, conclusions, a list of sources used (81 items); three appendices: Appendix A – “List of illustrations”, Appendix B – Illustrations (13 items); Appendix C – Table 1: “Symbolic archetypes in the pictorial interpretations of Viktor Tsymbal; – Table 2: “Multilevelness of symbolic language in the work of Viktor Tsymbal”. The total volume of the work is 105 pages, of which 73 are the main text. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1266 2025-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1265 Міждисциплінарна спрямованість творчості Івана Семесюка Тітова, Дар’я Євгенівна; Titova, D. Мета кваліфікаційної роботи полягає в систематизації творчих здобутків у різних галузях мистецтва такого сучасного українського митця та культурного діяча як Іван Семесюк. Проаналізовано та систематизовано творчий шлях митця, здійснено періодизацію його діяльності. Визначено види його мистецької роботи та чи синтезуються вони. Розглянуто контркультуру як явище в українському культурному колі та місце митця в ньому. Терміни «міждисциплінарність» та «інтердисциплінарність» в контексті дослідження подано у значенні багатопрофільності митців, тобто мається на увазі опанування декількох видів мистецтв, але без обов’язкової умови застосування їх одночасно, тобто синтез мистецтв не є обов’язковою умовою. Перший розділ «Історіографія. Методи. Терміни» покликаний у стислій формі охарактеризувати доступність літератури та інших джерел на обрану тему. Також зазначені методи, які використовувались при дослідженні та подана термінологія. У другому розділі «Життєвий та творчий шлях» досліджується біографічна складова. За хронологією побудовані такі підрозділи – дитинство та отримання освіти, рання творчість. Останньою частиною йдуть хронологічні межі від Революції Гідності, що почалася у 2013 році, до сьогодення. Розкриваються основні художні проєкти, в яких Іван Семесюк брав участь. Третій розділ «Аналіз творчості та світогляду» розкриває дослідження впливів на митця, його естетичні вподобання та їх дію на мистецький продукт. Також розглянуто погляди митця на різні аспекти життя в Україні. Проведено огляд інших сучасних українських міждисциплінарних митців. Наукова новизна дослідження полягає у першому всебічному, систематизованому розгляді різних аспектів інтердисциплінарного митця Івана Семесюка. творчої діяльності Практичне значення дослідження полягає у можливості його подальшого використання у вивченні питань контркультури, багатопрофільності митців, або як додаткові методичні матеріали до лекцій з сучасного мистецтва. Матеріали кваліфікаційної роботи апробовані у статті «Постмайданні рефлексії у творчості Івана Семесюка» (Вісник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, 2024. С. 88-95), а також тез доповіді «Образ українця у творчості Івана Семесюка» (Розвиток суспільства та науки умовах цифрової трансформації, 2025. С. 283-284) Дипломна робота написана самостійно та не містить плагіату. Структура роботи. Основний текст складається зі вступу, трьох розділів, висновків (70 сторінок тексту), списку використаних джерел (51 позиція) та ілюстративного матеріалу (60 ілюстрацій). The purpose of the qualification work is to systematise the creative achievements in various fields of art of such a contemporary Ukrainian artist and cultural figure as Ivan Semesiyuk The creative path of the artist is analysed and systematised, and the periodisation of his activities is carried out. The types of his artistic activity and whether they are synthesised are determined. The counterculture as a phenomenon in the Ukrainian cultural circle and the artist's place in it are considered. The terms ‘interdisciplinarity’ and ‘interdisciplinarity’ in the context of the study are used in the sense of multidisciplinary artists, which means mastering several types of art, but without the obligatory condition of using them simultaneously, i.e. synthesis of arts is not a prerequisite. The first chapter ‘Historiography. Methods. Terms’ aims to briefly describe the availability of literature and other sources on the chosen topic. The methods used in the research and the terminology are also described. The second section, ‘Life and Creative Path,’ examines the biographical component. The chronology is divided into subsections: childhood and education, early work. The last part covers the chronological period from the Revolution of Dignity, which began in 2013, to the present day. The main artistic projects in which Ivan Semesiyuk participated are described. The third section, ‘Analysis of Creativity and Worldview’, reveals the study of influences on the artist, his aesthetic preferences, and their impact on the artistic product. It also discusses the artist's views on various aspects of life in Ukraine. An overview of other contemporary Ukrainian interdisciplinary artists is provided. The scientific novelty of the study lies in the first comprehensive, systematic consideration of various aspects of the creative activity of the interdisciplinary artist Ivan Semesiyuk. The practical significance of the study lies in the possibility of its further use in the study of counterculture, the multidisciplinarity of artists, or as additional teaching materials for lectures on contemporary art. The materials of the qualification work were tested in the article ‘Post-Maidan Reflections in the Work of Ivan Semesiyuk (Bulletin of the National Academy of Fine Arts and Architecture, 2024. P. 88-95), as well as the abstracts of the report ‘The Image of a Ukrainian in the Works of Ivan Semesiyuk (Development of Society and Science in the Conditions of Digital Transformation, 2025. С. 283-284) The thesis is written independently and does not contain plagiarism. Structure of the work. The main text consists of an introduction, three chapters, conclusions (70 pages of text), a list of references (51 items) and illustrative material (60 illustrations). Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1265 2025-01-01T00:00:00Z http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1264 Історія розвитку індустріального пейзажу в Україні Чайковська, Світлана Геннадіївна; Chaikovska, S. Мета дипломної роботи полягає аналізі історичного розвитку жанру індустріального пейзажу в Україні, його трансформацій у різні періоди ХХ — першої чверті ХХІ століття, а також виявлення його впливу на культурний та соціальний ландшафт країни. Здійснено аналіз творчих здобутків видатних українських митців, що працювали у цьому жанрі, досліджено його становлення в контексті впливу світових художніх тенденцій, а також переосмислення індустріального пейзажу сучасними українськими художниками на прикладі київської школи. У першому розділі «Історія дослідження та джерельна база» проаналізовано основні публікації з зазначеної теми. Виявлено, що узагальнювальне дослідження цієї теми відсутнє. Також стисло охарактеризовано основні джерела, як-от музейні фонди, приватні збірки, архівні матеріали, виставкові каталоги, літературу з мистецтвознавства, що стали основою для аналізу розвитку жанру. Другий розділ «Історико-культурні аспекти формування індустріального пейзажу в мистецтві Західної Європи і Америки» присвячено аналізу становлення індустріального жанру у західному мистецтві. Висвітлено особливості естетики та художніх підходів, що впливали на формування індустріального пейзажу, починаючи з епохи промислової революції. У третьому розділі «Індустріалізація і її вплив на мистецтво України» розглядається розвиток індустріального пейзажу в контексті історії розвитку індустріалізації України. Проаналізовано радянський період, де індустріалізація стала ідеологічною основою для прогресу. Визначено ключові художні особливості цього жанру та його зв’язок із соціально-економічними процесами. Четвертий розділ «Індустріальний пейзаж в українському мистецтві ХХ —першої чверті ХХІ століття» присвячено творчості знакових українських митців — графіків і живописців. Розглянуто розвиток індустріального пейзажу в контексті творчості митців школи Михайла Бойчука, художників середини —другої половини ХХ століття таких як Данило Безуглий, Микола Глущенко, Олексій Литвинов та інші. Особливу увагу приділено аналізу стилістики, техніки та соціальних меседжів, які митці вкладали у свої роботи. Аналіз індустріального пейзажу завершується оглядом сучасних тенденцій його розвитку на прикладі київської мистецької школи (Олена Придувалова, Ната Левітасова, Андрій Куцаченко й Інга Леві), в якій відбувається переосмислення жанру в контексті постіндустріального суспільства. Виокремлено новаторські художні підходи до зображення урбаністики та техногенного ландшафту. Наукова новизна роботи полягає у систематизації матеріалів, пов’язаних із розвитком індустріального пейзажу в Україні, у контексті його еволюції, художніх технік та впливу індустріалізації на формування художніх образів. Проведено порівняльний аналіз цього жанру у світовому та українському мистецтві, вперше детально розглянуто творчість сучасних українських митців у цьому напрямі. Практичне значення роботи полягає в отриманих результатах, що можуть бути використані у викладанні лекційних курсів з історії українського мистецтва, мистецтвознавчих дослідженнях, створенні експозицій для музеїв та галерей, а також для популяризації жанру індустріального пейзажу в Україні. Апробація матеріалів дипломної роботи. Окремі положення та результати дослідження були представлені у доповіді на науковій конференції, публікації у науковому фаховому журналі. Структура роботи. Основний текст роботи складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків (73 сторінки), списку використаних джерел (99 позиції) та ілюстративного матеріалу (61 позиція). Загальний обсяг роботи — 136 сторінок. The purpose of the thesis is to analyze the historical development of the industrial landscape genre in Ukraine, its transformations in different periods of the 20th and first quarter of the 21st century, and to identify its impact on the cultural and social landscape of the country. An analysis of the creative achievements of prominent Ukrainian artists who worked in this genre was carried out, its formation was studied in the context of the influence of world artistic trends, as well as the rethinking of the industrial landscape by modern Ukrainian artists using the example of the Kyiv school. In the first section, "History of the study and source base," the main publications on the specified topic are analyzed. It was found that there is no general study of this topic. The main sources, such as museum funds, private collections, archival materials, exhibition catalogs, and literature on art history, that became the basis for the analysis of the evolution of the genre are also briefly described. The second section, “Historical and Cultural Aspects of the Formation of the Industrial Landscape in the Art of Western Europe and America,” is dedicated to the analysis of the formation of the industrial genre in Western art. Highlighted the features of aesthetics and artistic approaches that influenced the formation of the industrial landscape, starting from the era of the Industrial Revolution. The third section, “Industrialization and Its Impact on the Art of Ukraine,” examines the development of the industrial landscape in the context of the development of industrialization in Ukraine. The Soviet period is analyzed, where industrialization became the ideological basis for progress. The key artistic features of this genre and its connection with socio-economic processes are identified. The fourth section, “Industrial Landscape in Ukrainian Art of the 20th — first quarter of the 21st Century,” is devoted to the work of significant Ukrainian artists — graphic artists and painters. The development of the industrial landscape is considered in the context of the work of artists of the Mykhailo Boychuk school, artists of the middle — second half of the 20th century, such as Danilo Bezugliy, Mykola Glushchenko, Oleksiy Litvinov, and others. Special attention is paid to the analysis of the stylistics, techniques, and social messages that artists put into their works. The analysis of the industrial landscape is concluded with a review of modern trends in its development using the example of the Kyiv art school (Olena Pryduvalova, Nata Levitasova, Andriy Kutsachenko, and Inga Levi), in which the genre is being reinterpreted in the context of a post-industrial society. Innovative artistic approaches to the depiction of urbanism and technogenic landscape are highlighted. The scientific novelty of the work lies in the systematization of materials related to the development of the industrial landscape in Ukraine, its evolution, artistic techniques, and the influence of industrialization on the formation of artistic images. A comparative analysis of this genre in world and Ukrainian art has been conducted, and the work of contemporary Ukrainian artists in this direction has been examined in detail for the first time. The practical significance of the work lies in the results obtained, which can be used in teaching lecture courses on the history of Ukrainian art, in art studies, in creating exhibitions for museums and galleries, as well as in popularizing the industrial landscape genre in Ukraine. Approbation of the materials of the thesis. Individual provisions and research results were presented in a report at a scientific conference and published in a scientific professional journal. Structure of the work. The main text of the work consists of an introduction, four sections, conclusions (73 pages), a list of sources used (99 items), and illustrative material (61 items). The total volume of the work is 136 pages. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1264 2025-01-01T00:00:00Z