Живописні теракотові метопи з храму Аполлона (Храм С) у Термосі (іконографічний та іконологічний аспекти)

Abstract

Мета статті – проаналізувати основні інтерпретації зображень на живописних тера-котових метопах, виявлених у храмі Аполлона (Храм С) у Термосі (Етолія). Методи дослідження. У процесі написання статті використано комплексний підхід, який охоплює як традиційні загальнонаукові методи (аналітичний, історіографічний, історико-культурологічний, системно-порівняльний), так і спеціальні (іконографічний, іконологічний, образно-стилістичний та композиційного аналізу). Комплексний дослідницький підхід дозволяє визначити головні іконографічні та іконо-логічні особливості теракотових живописних метоп останньої третини VIIст. до н.е., а також детальніше охарактеризувати загальний розвиток архаїчного живопису у Стародавній Елладі та живописне оздоблення перших храмів. Результати дослідження. Проведений аналіз свідчить, що метопи прикрашено різними міфологічними сценами, в яких головні персонажі не повторюються і, як правило, не пов’язані між собою за змістом. Це одно-, дво- та трифігурні композиції, інтерпретації яких є як безумовно автентичними – завдяки іконографічним ознакам і написам, що ідентифікують головних персонажів, – так і дискусійними. Окремі сцени, ймовірно, відображають міфи, пов’язані з Етолією. Також у сценах простежується зв’язок із ритуалами переходу до дорослого життя, нав’язування божественної справедливості людській гордині, відтворення руйнівної сили демонів, готовності до спокути тощо. Стилістично метопи засвідчують зв’язок з репертуаром, поширеним у мистецтві Коринфа, Аргоса, Східного Пелопоннесу. Висновки. На основі аналізу наукових досліджень західних учених доведено, що інтерпретація зображень на метопах тісно пов’язана з дискусією щодо атрибуції храму та його титулярного божества. Отримані результати можуть сприяти подальшому вивченню іконографії та іконології давньоеллінських міфологічних персонажів, зокрема аналізу джерел щодо їхнього виникнення. The purpose of this article is to analyze the basic interpretations of images on painted terracotta metopes discovered in the Temple of Apollo (TempleС) in Thermos (Aetolia). Research methods. In the process of writing the article, an integrated approach was used, which includes traditional general scientific (analytical, historiographical, historical and cultural, systematic and comparative) and special (iconographic, iconological, stylistic, and compositional analysis) methods. An integrated research approach makes it possible to determine the main iconographic, iconological, stylistic and technological features of terracotta painted metopes of the last third of the 7th century BC, as well as to characterize the general development of archaic painting in Ancient Greece and the picture-perfect decoration of the first temples in more detail. Results of the study. The analysis performed shows that the metopes were decorated with various mythological scenes, in which the main characters are not repeated and, as a rule, are not connected in the spirit. These are one-, two- and three-figure compositions, the interpretations of which are both unconditional due to iconography and inscriptions marking the main characters, and speculative ones. Some scenes may reproduce myths associated with Aetolia. Likewise, there is a connection with the rituals of transition to adulthood, the imposition of divine justice on human pride, the reproduction of the destructive power of demons, the ability to atonement, etc. Stylistically, the metopes testify to a connection with the repertoire common in the art of Corinth, Argos, Eastern Peloponnese. Conclusions. In accordance with the analyzed scientific research of Western scholars, it is proven that the interpretation of images on metopes is closely related to the discussion about the attribution of the temple and its titular deity. The results obtained contribute to the further study of the iconography and iconology of ancient Greek mythological characters, specifically the analysis of the sources of their origin.