Метод інтеграції генеративного штучного інтелектуз середовищем параметричного проєктування grasshopperдля архітектурного формотворення

Abstract

Метою даної статті є аналіз та узагальнення досвіду інтеграції генеративного штучного інтелекту (Stable Diffusion, Midjourney, Krea AI) з середовищем параметричного дизайну у застосунку Grasshopper для архітектурного формотворення та визначення переваг, що виникають у процесі такого поєднання. В дослідженні розглянуто можливості генеративного штучного інтелекту як інструмента для роз-ширення потенціалу параметричного дизайну, зокрема у пошуку нових композиційних рішень, тектоніки, ритму та загальної архітектурної виразності. Вивчено існуючі підходи інтеграції генеративного штучного інтелекту в архітектурну практику, зокрема методи, що використовують «захоплення» видового екрана з подальшою генерацією зображень в реальному часі на основі заданих промтів (текстових інструкцій) за допомогою інструментів Stable Diffusion та Krea AI.Методи дослідження включають аналіз сучасних наукових публікацій, порівняльний аналіз існуючих інструментів, узагальнення практичних кейсів та опис робочих процесів для систематизації інформації та визначення ключових аспектів інтеграції штучного інтелекту в параметричний дизайн.Результати дослідженнядемонструють потенціал створення замкненої еко-системи, що поєднує інструменти параметричного дизайну, інформаційного моделювання та візуалізації в реальному часі. Встановлено, що інтегровані технології на кшталт Rhino.Inside, забезпечують безперервний та недеструктивний процес формотворення з максимальною гнучкістю та оперативністю внесення змін до проєкту.Висновки.Інтеграція генеративного штучного інтелекту з інструментами параметричного дизайну сприяє значному розширенню творчих можливостей архітектора, даючи змогу швидко ітеративно оцінювати архітектурні рішення, підвищуючи якість та виразність архітектурних концепцій. The purpose of this article is to analyze and summarize the experience of integrating generative artificial intelligence (Stable Diffusion, Midjourney, Krea AI) with the parametric design environment in the Grasshopper application for architectural form creation and to identify the advantages that arise in the process of such integration. The study examines the possibilities of generative artificial intelligence as a tool for expanding the potential of parametric design, in particular in the search for new compositional solutions, tectonics, rhythm, and overall architectural expressiveness. Existing approaches to integrating generative artificial intelligence into architectural practice are studied, in particular methods that use screen capture with subsequent real-time image generation based on specified (textual) prompts using Stable Diffusion and Krea AI tools. Research methods include analysis of current scientific publications, comparative analysis of existing tools, generalization of practical cases, and description of work processes to systematize information and identify key aspects of integrating artificial intelligence into parametric design. The research results demonstrate the potential for creating a closed ecosystem that combines parametric design, information modeling, and real-time visualization tools. It has been established that integrated technologies such as Rhino.Inside provide a continuous and non-destructive form-creation process with maximum flexibility and speed of changes to the project. Conclusions. The integration of generative artificial intelligence with parametric design tools significantly expands the creative capabilities of architects, allowing them to quickly and iteratively evaluate architectural solutions, improving the quality and expressiveness of architectural concepts.