Аннотации:
Дипломна робота присвячена дослідженню феномена «залишку дня» як тонкого внутрішнього стану, що виникає на межі між зовнішнім досвідом та особистим психологічним простором. У проєкті аналізується, як у сучасному мистецтві осмислюються тихі, невловимі моменти повсякденності, ті, що не мають чіткої форми, але зберігають емоційний слід. Робота поєднує теоретичний аналіз естетики буденного, філософії часу та спостереження, а також розгляд практик художників, які працюють із темами пам’яті, тиші та плинності візуальних вражень.
Полотно інтерпретує «залишок дня» як простір внутрішнього світла й тіні, де матеріальні об’єкти переходять у стан напіврозчиненої присутності. Композиція ґрунтується на поєднанні спрощених форм, м’яких контурів та майже інтуїтивної пластики, що створює ефект емоційної паузи — моменту між подією та її відлунням. Глядачеві пропонується досвід тихого занурення у власні відчуття, де буденність набуває метафоричного виміру. Робота підкреслює цінність тихої рефлексії, показуючи, як найнепомітніші фрагменти дня формують нашу внутрішню історію та наповнюють її глибиною.
The diploma project explores the phenomenon of “the remainder of the day” as a subtle inner state situated between external experience and personal psychological space. It examines how contemporary art interprets quiet, elusive moments of everyday life—those that lack a clear form but preserve an emotional resonance. The theoretical part includes an analysis of the aesthetics of the everyday, the philosophy of time, and visual observation, as well as an overview of artistic practices that engage with themes of memory, silence, and the fluidity of perception.
The artwork interprets the remainder of the day as a space of inner light and shadow, where material objects shift into a state of semi-dissolved presence. The composition relies on simplified shapes, softened contours, and intuitive plasticity, creating a sense of an emotional pause—a moment between an event and its echo. The viewer is invited to quietly immerse themselves in their own sensations, where the everyday acquires a metaphorical dimension. The project highlights the value of silent reflection, showing how the most subtle fragments of the day shape our internal narrative and enrich it with depth.
