Abstract:
Даний проєкт досліджує особливості творчості та діяльності
митців-вихідців з України першої половини XX століття, що опинилися в
еміграції, їх взаємозв’язок із сучасною шрифтовою графікою та шрифт як засіб
відображення, фіксації та збереження національної ідентичності. На матеріалах
українських митців-емігрантів, а саме: Василя Кричевського, Роберта
Лісовського, Якова Гніздовського, Святослава Гординського, Миколи Бутовича,
Мирона Левицького, Петра Андрусіва, Михайла Дмитренка – простежуються
способи збереження через шрифт української ментальності на чужині. У межах
даної роботи створено шрифтову гарнітуру, розроблену на основі зразків
шрифтової графіка: ескізів, палітурок, плакатів. Та адаптовано її до
використання у сучасному цифровому середовищі. Це демонструє потенціал
літери як візуальної структури, здатної передавати енергію, народний дух та
неперервність поколінь у візуальному образі.
This project examines the creative legacy of Ukrainian artists of the
early twentieth century who found themselves in emigration, as well as their
connection to contemporary typographic practice and the role of type as a medium for
expressing and preserving national identity. Using the works of Ukrainian émigré
artists – such as Vasyl Krychevsky, Robert Lisovsky, Yakiv Hnizdovsky, Sviatoslav
Hordynsky, Mykola Butovych, Myron Levytsky, Petro Andrusiv, and Mykhailo
Dmytrenko – the project traces the ways in which Ukrainian cultural identity was
maintained and visually articulated through lettering and type design abroad. Within the scope of this research, a typeface has been developed based on samples of their
typographic work, including sketches, book covers, and posters, and further adapted
for use in the modern digital environment. This approach demonstrates the potential
of the letter as a visual structure capable of conveying energy, cultural spirit, and the
continuity of generations.
