Принципи архітектурно-планувальної організації шкільних пансіонів

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячено розробці та визначенню принципів архітектурно-планувальної організації шкільних пансіонів як нового типу громадських будівель, що поєднують міжнародні тенденції з національними умовами, вимогами освіти та викликами повоєнної відбудови. У вступі подано загальну характеристику дисертації: обґрунтовано актуальність теми та її зв’язок із науковими програмами кафедри, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи та межі дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення та результати апробації. У першому розділі «Сучасні тенденції та практичний досвід архітектурно-планувальної організації шкільних пансіонів» проаналізовано історичні передумови виникнення шкільних пансіонів, трансформацію їх архітектурно-просторових моделей, сучасний нормативний контекст та глобальні тенденції розвитку освітніх комплексів. Визначено недоліки існуючої мережі інтернатів України та обґрунтовано потребу в оновленій типології пансіонів. Встановлено, що реформування законодавчої бази (зокрема, закони «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та зміни до ДБН) юридично закріпило перехід від застарілої типології «школа-інтернат» до нової типології «шкільний пансіон», яка передбачає створення безпечного, інклюзивного та комфортного середовища проживання, наближеного до сімейного. Дослідження процесів реформування шкільної мережі виявило, що укрупнення сільських шкіл, створення опорних закладів та розвиток мережі профільних ліцеїв (мистецьких, спортивних, наукових, військових) об’єктивно формують запит на нову архітектуру шкільних пансіонів. Визначено, що в умовах воєнного стану, внутрішньої міграції населення та руйнування освітньої інфраструктури, пансіони набувають стратегічного значення не лише як місця проживання, а як інструмент забезпечення безперервності освіти, соціального захисту та психологічної стабілізації дітей, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Проаналізовано соціальні, законодавчі, містобудівні та педагогічні передумови виникнення й розвитку шкільних пансіонів в Україні. Узагальнено результати аналізу наукових досліджень, нормативної бази, публікацій та практики формування шкільних пансіонів в Україні та освітніх комплексів з пансіоном за кордоном, визначено ступінь вивченості об’єкта та прогалини у теорії. Проведено аналіз зарубіжного досвіду організації навчально-житлових комплексів. На основі порівняння планувальної організації інтернатних закладів та зарубіжних пансіонів, сучасних програм освітньої реформи та вимог сталого розвитку обґрунтовано необхідність формування нового типу освітньожитлового середовища для проживання школярів в Україні. Запропоновано багаторівневу класифікацію шкільного комплексу з пансіоном, яка вперше систематизує цей комплекс за сукупністю таких ознак: формою власності (державні, комунальні, приватні, корпоративні), місцем розташування в структурі населеного пункту, типом здобуття освіти, режимом функціонування та характером взаємозв’язку між школою та пансіоном. У другому розділі «Методи та моделі формування функціональнопланувальної організації пансіонів у складі шкільних комплексів» обґрунтовано методичні засади дослідження та розкрито структуру комплексної методики дослідження функціональних, планувальних, композиційних особливостей шкільних пансіонів, що поєднує історико-теоретичний, типологічний, порівняльно-аналітичний, структурно-графічний методи, а також метод абстрагування та узагальнення. У роботі здійснено системний аналіз факторів, що впливають на формування архітектурно-планувальної структури пансіонів: містобудівних, кліматичних, інтеграційних, функціонально-планувальних, освітньо-організаційних та соціально-психологічних. Визначено їхній взаємозв’язок і ступені впливу на параметри будівлі, внутрішню структуру житлових блоків, організацію спільних просторів, рекреаційних зон та інфраструктури. Систематизація досвіду проєктування та перспективні концепції стали основою розробки трьох базових моделей взаєморозміщення школи та пансіону, що визначає їх просторово-функціональну організацію. Інтегрована модель, коли пансіон є структурною частиною шкільної будівлі; кампусна модель, де пансіон та школа розміщуються як окремі об’єкти на спільній території; автономна модель, де шкільний пансіон розташовано за межами шкільних комплексів, є автономною будівлею з власною територією та може обслуговувати один або різні навчальні заклади. Сформовано схему функціонально-планувальної організації шкільного пансіону на основі аналізу сучасних підходів до організації освітнього середовища. З’ясовано, що функціонально-планувальна організація шкільного пансіону базується на комплексній взаємодії основних, супутніх та додаткових функцій. Визначено, що основними функціональними зонами є житлова та рекреаційна зони, до яких входять кімнати проживання з вбиральнями та загальні вітальні. Блок супутніх функцій забезпечує побутові потреби: приміщення кухні, зал для харчування, приміщення охорони, пожежний пост, приміщення адміністрації, господарські приміщення. Додатковими функціональними зонами можуть бути навчальні приміщення, бібліотеки, концертні зали, приміщення для занять спортом. У третьому розділі «Архітектурно-планувальна організація шкільних пансіонів» на основі проведеного дослідження сформульовано та визначено систему принципів і прийомів архітектурно-планувальної організації шкільних пансіонів, які забезпечують створення безпечного, комфортного, адаптивного та педагогічно доцільного середовища проживання учнів. Визначений принцип гурткового планування просторової структури передбачає забезпечення балансу між індивідуальним та загальним. Принцип поліфункціональності простору проживання та обслуговування передбачає, що простір та функціонально-планувальна організація пансіону не можуть бути статичними, оскільки діти перебувають у ньому цілодобово. Принцип інтерактивності та адаптивності простору проживання та його окремих елементів передбачає можливість змінювати саму архітектуру внутрішнього простору, конфігурацію, обладнання за допомогою каркасної схеми та ненесучих перегородок, змінних систем освітлення та опорядження. Принцип забезпечення психологічного комфорту архітектурно-просторової структури передбачає створення умов безпеки, інклюзивності, безбар’єрності, сприяє формуванню довірливого середовища в шкільному пансіоні, через відповідну функціонально-планувальну організацію, інженерні системи, вибір опоряджувальних матеріалів, кольорової гами, обладнання та меблів. Було сформовано прийоми архітектурно-просторової структури шкільних пансіонів. До першого принципу гурткового планування просторової структури визначено наступні прийоми: формування житлових блоків (гуртків), прийом формування модульної об’ємно-просторової структури, прийом формування відкритих рекреаційних просторів (дворів), прийом використання каркасних конструктивних систем для забезпечення варіантності планування простору. До другого принципу поліфункціональності простору проживання та обслуговування – прийом взаємозаміни просторів загального користування та прийом поліфункціонального використання загального простору гуртка. До третього принципу інтерактивності та адаптивності простору проживання та його окремих елементів – прийом використання мобільних меблів, легких конструкцій і варіативного освітлення, прийом створення інклюзивного дизайну, прийом впровадження варіативних сценаріїв використання простору, прийом візуальної динаміки та сенсорної підтримки середовища. До четвертого принципу забезпечення психологічного комфорту архітектурно-просторової структури – прийом створення емоційно-підтримувального середовища, прийом формування багаторівневої системи приватності, прийом персоналізації середовища, прийом створення світло-кольорового комфорту. Запропоновано теоретичні моделі формування планувальних рішень, що враховують освітні програми, режим функціонування пансіону, потреби різних вікових груп, соціальний контекст і містобудівні умови. Розроблено моделі функціональнопланувальної організації шкільних пансіонів різних типів. Встановлено типи внутрішніх систем зв’язків між функціональними зонами, визначено параметри житлових блоків, спільних просторів, рекреаційних і навчальних зон. Розроблено основні архітектурно-художні й композиційні особливості проєктування шкільних пансіонів. Запропоновано рекомендації щодо архітектурно-композиційних рішень. Розглянуто перспективи розвитку мережі пансіонів у контексті освітньої реформи, інклюзивної політики та відновлення країни після воєнних дій. У результаті наукового дослідження сформовано загальні висновки. Доведено та обґрунтовано, що шкільний пансіон є новим типом громадських будівель, що вимагає особливих підходів до формування архітектурнопросторової організації. У результаті аналізу сформовано класифікацію будівель типу «шкільний пансіон», розроблено структуру його функціональнопланувальної організації. Науковим дослідженням розроблено та визначено принципи та прийоми архітектурно-планувальної організації шкільних пансіонів, які забезпечують раціональність архітектурних рішень, безпеку та психологічний комфорт для проживання школярів. The dissertation research is devoted to the development and substantiation of the principles of architectural and planning organization of school boarding houses as a new type of public building that integrates international trends with national conditions, educational requirements, and the challenges of post-war reconstruction. The work addresses the transformation of the traditional boarding school model into a contemporary educational and residential environment that meets current legislative, pedagogical, social, and urban development demands. The introduction presents a comprehensive overview of the dissertation. It substantiates the relevance of the topic in the context of educational reform and spatial transformation of Ukraine’s school infrastructure, and establishes its connection with the scientific programs of the department. The research aim, objectives, object, subject, methods, and scope are clearly defined. The scientific novelty of the study is outlined, along with its practical significance and the results of academic approbation. Chapter One, entitled «Modern Trends and Practical Experience in the Architectural and Planning Organization of School Boarding Houses» analyzes the historical prerequisites for the emergence of school boarding institutions and traces the transformation of their architectural and spatial models. The contemporary regulatory framework and global trends in the development of educational complexes are examined. The shortcomings of the existing network of boarding schools in Ukraine are identified, and the necessity of forming an updated typology of school boarding houses is substantiated. It is established that the reform of the legislative framework, including the Laws of Ukraine «On Education», «On Complete General Secondary Education», and amendments to national building codes, has legally formalized the transition from the outdated typology of the «boarding school» to the new typology of the «school boarding house». This new typology provides for the creation of a safe, inclusive, and comfortable living environment close to family conditions. The study of the reform processes within the school network demonstrates that the consolidation of rural schools, the establishment of hub institutions, and the development of specialized lyceums (arts, sports, scientific, military) objectively generate demand for a new architectural model of school boarding houses. In conditions of martial law, internal migration, and the destruction of educational infrastructure, boarding houses acquire strategic importance not only as residential facilities but also as instruments for ensuring continuity of education, social protection, and psychological stabilization of children, particularly internally displaced persons. The social, legislative, urban planning, and pedagogical prerequisites for the emergence and development of school boarding houses in Ukraine are analyzed. The results of the review of scientific research, regulatory documentation, publications, and practical experience in Ukraine and abroad are summarized. The degree of scientific development of the object of research is assessed, and gaps in theoretical understanding are identified. A comparative analysis of international experience in organizing educational and residential complexes is conducted. Based on the comparison of the planning organization of traditional boarding institutions and foreign boarding schools, as well as modern educational reform programs and sustainable development requirements, the necessity of forming a new type of educational and residential environment for schoolchildren in Ukraine is substantiated. A multi-level classification of school complexes with boarding facilities is proposed, systematizing this type of complex according to ownership form (state, municipal, private, corporate), location within the settlement structure, type of education provided, mode of operation, and the nature of the relationship between the school and the boarding facility. Chapter Two, «Methods and Models for the Formation of Functional and Planning Organization of Boarding Houses within School Complexes» substantiates the methodological foundations of the research and presents the structure of a comprehensive research methodology. This methodology combines historicaltheoretical, typological, comparative-analytical, structural-graphic methods, as well as abstraction and generalization. A systemic analysis of the factors influencing the architectural and planning structure of boarding houses is conducted, including urban planning, climatic, integration-related, functional-planning, educationalorganizational, and socio-psychological factors. Their interrelations and degrees of influence on building parameters, the internal structure of residential blocks, the organization of common spaces, recreational zones, and infrastructure are determined. The systematization of design experience and prospective concepts forms the basis for the development of three fundamental models of spatial relationship between the school and the boarding facility. The integrated model предусматриє the boarding house as a structural part of the school building. The campus model provides for separate buildings located within a shared territory. The autonomous model considers the boarding house as an independent building, located outside the school complex, capable of serving one or several educational institutions. A scheme of functional and planning organization of the school boarding house is developed on the basis of contemporary approaches to educational environment design. It is established that the functional and planning organization is based on the interaction of primary, supporting, and additional functions. The primary zones include residential and recreational areas, comprising bedrooms with sanitary facilities and common living rooms. Supporting functions ensure everyday needs and include kitchen facilities, dining areas, security premises, fire safety posts, administrative offices, and service rooms. Additional functional zones may include educational premises, libraries, concert halls, and sports facilities. Chapter Three, «Architectural and Planning Organization of School Boarding Houses» formulates and substantiates a system of principles and design approaches ensuring the creation of a safe, comfortable, adaptive, and pedagogically appropriate residential environment. The principle of cluster-based spatial organization ensures a balance between individual and collective spaces. The principle of multifunctionality of living and service spaces emphasizes that the spatial and functional organization of the boarding house cannot remain static, as children reside in it continuously. The principle of interactivity and adaptability allows for the transformation of internal space, configuration, and equipment through frame structural systems, non-load-bearing partitions, variable lighting systems, and adaptable finishing solutions. The principle of psychological comfort ensures safety, inclusivity, accessibility, and the formation of a trust-based environment through appropriate planning solutions, engineering systems, material selection, color schemes, furniture, and equipment. Architectural and spatial design techniques for school boarding houses were developed. Within the first principle – the cluster-based planning of spatial structure – the following techniques were identified: the formation of residential units (clusters); the development of a modular volumetric-spatial structure; the creation of open recreational spaces (courtyards); and the use of frame structural systems to ensure flexibility of spatial planning. Within the second principle – the multifunctionality of residential and service spaces – the following techniques were defined: the interchangeable use of common areas and the multifunctional use of shared cluster spaces. Within the third principle – interactivity and adaptability of living spaces and their individual elements – the following techniques were proposed: the use of mobile furniture, lightweight structures and adjustable lighting systems; the implementation of inclusive design; the introduction of flexible spatial use scenarios; and the incorporation of visual dynamics and sensory-supportive environmental elements. Within the fourth principle – ensuring psychological comfort within the architecturalspatial structure – the following techniques were identified: the creation of an emotionally supportive environment; the formation of a multi-level privacy system; personalization of space; and the provision of light and color comfort. Theoretical models for planning solutions were proposed, taking into account educational programs, the operational regime of the boarding house, the needs of different age groups, social context, and urban planning conditions. Functional and spatial organization models for various types of school boarding houses were developed. Types of internal connections between functional zones were established, and parameters for residential units, shared spaces, recreational and educational areas were defined. Key architectural-artistic and compositional features of school boarding house design were formulated, along with recommendations for architectural and compositional solutions. Prospects for the development of the boarding house network were also considered in the context of educational reform, inclusive policy, and postwar national recovery. As a result of the research, general conclusions are formulated. It is proven and substantiated that the school boarding house represents a new type of public building requiring specific approaches to architectural and spatial organization. A classification of school boarding house buildings is developed, and their functional and planning structure is defined. The study develops and substantiates principles and design approaches that ensure rational architectural solutions, safety, and psychological comfort for schoolchildren residing in boarding facilities.