Архітектурно-планувальна організація університетських кампусів в Україні

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячено визначенню принципів та прийомів архітектурно-планувальної організації університетських кампусів, на основі аналізу функціонально-планувальної та композиційної організації, розгляду еволюції, досвіду проєктування та систематизації наукових джерел. Розроблені пропозиції перспективи формування нових, або реконструкції та модернізації існуючих університетів. Дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел, ілюстративного матеріалу та додатків. У вступі надано загальну характеристику дисертації: обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв'язок із науковими програмами; визначено об‘єкт, предмет, мету, завдання, межі й методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів та впровадження наукового дослідження. У першому розділі «Передумови виникнення та розвитку університетських кампусів» здійснено історичний аналіз витоків освіти в Україні, проведено дослідження еволюції розвитку українських університетів та виявлено основні етапи формування закладів вищої освіти в Україні. Проведений аналіз наукових досліджень, нормативних документів та літературних джерел, що охоплюють загальнотеоретичні проблеми формування університетських комплексів. Систематизовано наукові дослідження та визначено актуальність подальших теоретичних питань. Здійснено аналіз досліджень, що стосуються визначення передумов формування, історії та розвитку архітектурних комплексів університетів, дослідження зарубіжних університетів, принципів містобудівного розвитку університетів, архітектури університетських кампусів, функціонального зонування території університетів, громадських та неформальних освітніх просторів, студентських центрів, проблем дизайну освітнього середовища, інклюзивності, безбар‘єрності, сучасних методів і аспектів проєктування освітніх комплексів, зарубіжної системи вищої освіти та методології наукових досліджень. Також систематизовано дисертаційні дослідження захищених в Україні дисертацій, які присвячені архітектурі українських та зарубіжних закладів вищої освіти. Проаналізовано досвід закордонної та української практики проєктування та будівництва університетських кампусів. Виявлено основні напрями сучасних тенденцій щодо розвитку університетських кампусів. У другому розділі «Методичні засади дослідження» сформовано загальну методику дослідження, яка базується на основних емпіричних та аналітичних методах та аналізах: герменевтика, історичний аналіз, аналіз бібліографічних джерел, дескриптивний аналіз, компаративний аналіз, ретроспективний аналіз, композиційний та функціональний аналізи архітектурно-планувальної організації кампусів. Для визначення принципів і прийомів були застосовані спостереження, вимір, синтез, індукція, дедукція, моделювання, формулювання наукової гіпотези, системний підхід, комплексний функціонально-структурний аналіз. Також автором застосовано адаптовані до теми дослідження SWOT-аналіз та методи на основі теорії відновлення уваги – ART (Attention Restoration Theory). Виокремлено п‘ять етапів дисертаційного дослідження: визначення напряму дослідження, збір та систематизація інформації відповідно до теми, аналіз опрацьованих джерел, вивчення містобудівної та функціонально-планувальної організації, визначення принципів та прийомів архітектурно-планувальної організації університетських кампусів. Розроблено класифікацію університетських комплексів та університетських кампусів на основі визначених факторів, що впливають на архітектурно-планувальну структуру університетських кампусів: соціально-економічні, культурно-історичні аспекти, природно-кліматичні умови, демографія населення, містобудівні умови, форма і площа ділянки, доступність зупинок громадського транспорту, духовні, естетичні, ступінь забезпечення елементами культури, спорту та дозвілля, ємкість університету, технологія освітнього процесу, реформа освітнього законодавства, нові методи навчання. У третьому розділі «Містобудівна та функціонально-планувальна організація університетських кампусів» здійснено аналіз місця розташування забудови університетських комплексів та кампусів, що дозволило виявити існуючі особливості, переваги та недоліки. Розміщення університетських будівель в міській забудові приводить до неможливості подальшого розвитку закладу освіти, а також формуванню повного набору функціональних зон кампусу. Університетська забудова, за малим виключенням, що розташовується як у центральних так і периферійних районах міст створює компактні, розосереджені, комбіновані та розподілені системи містобудівних утворень. Аналіз зарубіжного досвіду свідчить про переваги формування університетських кампусів, як автономних утворень за містом. Проаналізовані і приклади українських університетських кампусів, що об‘єднані організаційно та всі об‘єкти яких розташовані у межах єдиної території. З‘ясовано, що при цьому ефективно забезпечуються всі університетські потреби: навчальні, дослідницькі, проживання, відпочинку, культурно-спортивного розвитку та підвищується якість навчання. Систематизація даних та функціонально-планувальний аналіз українських та зарубіжних університетських кампусів дозволили сформувати перелік основних функціональних зон, що є необхідними для автономного та ефективного функціонування. Відсутність на території однієї або декількох зон не дозволяє системі ефективно функціонувати й трактувати подібні утворення, як університетські кампуси. Порівняльний аналіз композиційних рішень університетських кампусів виявив основні прийоми забудови територій: лінійна, периметральна, централізована та радіальна. У четвертому розділі «Принципи архітектурно-планувальної організації університетських кампусів» на основі аналізу проблематики, наукових джерел, аналізу функціонально-планувальної організації та композиційного аналізу розроблено перспективну модель архітектурно-планувальної організації університетського кампуса, яка побудована на основі п‘яти основних планувальних принципів. Запропоновані принципи не лише мають економічне підґрунтя, а й сприяють створенню психологічного комфорту студентів, що позитивно впливає на якість освіти та відповідає принципам сталого розвитку. Головною умовою створення раціональної, ефективної та психологічнокомфортної архітектурно-планувальної організації університетського кампусу є принцип освітньої, територіальної та функціональної автономності університетського кампусу. Доведено, що створення великих, монофункціональних зон навчання, проживання й обслуговування приводить до психологічної втоми студентів та збільшення шляхів пересування. Принцип конвергенції функціональних зон університетського кампусу є необхідною вимогою ефективного та психологічно-комфортного середовища, організація якого зменшує психологічну напругу та втому. Дослідженням запропоновано принцип кластерного та поетапного розвитку університетського кампусу, який забезпечується шляхом формування окремих кластерів – цілісних структурних елементів, які містять мінімально необхідний набір університетських функцій. Кожен новий кластер забезпечує збалансованість і поступовий розвиток університетському кампусу. Перспектива та стратегія розвитку університетських кампусів, а також психологічний комфорт вимагає застосовування принципу створення планувального каркасу університетського кампусу. Цілісність архітектурної композиції забудови має бути підпорядковано певній структурі, основою якої є планувальний каркас – це система транспортно-пішохідних просторів, що розділяють і одночасно поєднують кластери і функціональні зони. Сучасна організація забудови та архітектурного середовища університетських кампусів потребує застосування принципу відповідності вимогам сталого розвитку. Це в першу чергу забезпечення безпеки, створення умов для навчання та проживання людей з інвалідністю, забезпечення забудови джерелами відновлювальної енергії, раціональна організація інфраструктури, впровадження системи ресайклінгу, сприяння розвитку та застосування інноваційних технологій. Визначені принципи є основою для розробки прийомів формування сучасної архітектурно-планувальної організації університетських кампусів. Дані принципи і прийоми рекомендовано застосовувати комплексно, як для нового будівництва, так і при реконструкції та модернізації існуючих університетів України. Запропоновані прийоми архітектурно-планувальної організації університетських кампусів у відповідності до таких напрямків, як нове будівництво, реконструкція та модернізація. Визначені критерії та характеристика сучасного університетського кампуса. В дисертаційному дослідженні сформовані висновки до кожного розділу та загальні висновки. The dissertation research is devoted to determining the principles and methods of architectural and planning organization of university campuses, based on the analysis of functional-planning and compositional organization, consideration of evolution, design experience and systematization of scientific sources. Proposals for the prospects of forming new, or reconstruction and modernization of existing universities are developed. The study consists of an introduction, four sections with conclusions for each, general conclusions, a list of sources used, illustrative material and appendices. The introduction provides a general description of the dissertation: the relevance of the research topic is substantiated, its connection with scientific programs; the goal, object and subject of the research, tasks, boundaries, methods are determined, the scientific novelty and practical significance of the results obtained and the implementation of scientific research are highlighted. In the first section «Prerequisites for the emergence and development of university campuses», a historical analysis of the origins of education in Ukraine was carried out, a study of the evolution of the development of Ukrainian universities was conducted, and the main stages of the formation of higher education institutions in Ukraine were identified. An analysis of scientific research, regulatory documents, and literary sources covering general theoretical problems of the formation of university complexes was conducted. Scientific research was systematized and the relevance of further theoretical issues was determined. An analysis of research was carried out on determining the prerequisites for the formation, history, and development of architectural complexes of universities, research on foreign universities, principles of urban development of universities, architecture of university campuses, functional zoning of university territories, public and informal educational spaces, student centers, problems of educational environment design, inclusiveness, barrier-freeness, modern methods and aspects of designing educational complexes, foreign systems of higher education, and methodology of scientific research. Also, dissertation research of dissertations defended in Ukraine, which are dedicated to the architecture of Ukrainian and foreign institutions of higher education, has been systematized. The experience of foreign and Ukrainian practice of designing and building university campuses has been analyzed. The main directions of modern trends in the development of university campuses have been identified. In the second section «Methodological principles of the study», a general research methodology is formed, which is based on the main empirical and analytical methods and analyses: hermeneutics, historical analysis, analysis of bibliographic sources, descriptive analysis, comparative analysis, retrospective analysis, compositional and functional analyses of the architectural and planning organization of campuses. To determine the principles and techniques, observation, measurement, synthesis, induction, deduction, modeling, formulation of a scientific hypothesis, a systemic approach, and a comprehensive functional and structural analysis were used. The author also applied SWOT analysis and methods based on the theory of attention restoration – ART (Attention Restoration Theory) adapted to the research topic. Five stages of the dissertation research are distinguished: determining the direction of the research, collecting and systematizing information in accordance with the topic, analyzing the processed sources, studying urban planning and functional planning organization, determining the principles and techniques of the architectural and planning organization of university campuses. A classification of university complexes and university campuses has been developed based on certain factors that influence the architectural and planning structure of university campuses: socio-economic, cultural and historical aspects, natural and climatic conditions, population demographics, urban planning conditions, shape and area of the site, accessibility of public transport stops, spiritual, aesthetic, degree of provision with elements of culture, sports and leisure, university capacity, technology of the educational process, reform of educational legislation, new teaching methods. In the third section, «Urban planning and functional planning organization of university campuses», an analysis of the location of university complexes and campuses was carried out, which allowed us to identify existing features, advantages and disadvantages. The placement of university buildings in urban development leads to the impossibility of further development of the educational institution, as well as the formation of a full set of functional campus zones. University development, with a few exceptions, located both in the central and peripheral areas of cities, creates compact, dispersed, combined and distributed systems of urban planning formations. An analysis of foreign experience indicates the advantages of forming university campuses as autonomous formations outside the city. Examples of Ukrainian university campuses that are organizationally united and all objects of which are located within a single territory were also analyzed. It was found that in this case all university needs are effectively provided: educational, research, accommodation, recreation, cultural and sports development, and the quality of education is improved. Systematization of data and functional-planning analysis of Ukrainian and foreign university campuses allowed to form a list of the main functional zones that are necessary for autonomous and effective functioning. The absence of one or more zones on the territory does not allow the system to function effectively and treat such formations as university campuses. Comparative analysis of compositional solutions of university campuses revealed the main methods of territory development: linear, perimeter, centralized and radial. In the fourth chapter «Principles of architectural and planning organization of university campuses» based on the analysis of the problem, scientific sources, analysis of functional and planning organization and compositional analysis, a promising model of architectural and planning organization of a university campus has been developed, which is built on the basis of five basic planning principles. The proposed principles not only have an economic basis, but also contribute to the creation of psychological comfort of students, which has a positive effect on the quality of education and meets the principles of sustainable development. The main condition for creating a rational, effective and psychologically comfortable architectural and planning organization of a university campus is the principle of educational, territorial and functional autonomy of the university campus. It has been proven that the creation of large, monofunctional zones of study, accommodation and service leads to psychological fatigue of students and an increase in travel routes. The principle of convergence of functional zones of a university campus is a necessary requirement for an effective and psychologically comfortable environment, the organization of which reduces psychological stress and fatigue. The study proposed the Principle of cluster and phased development of a university campus, which is ensured by the formation of separate clusters – integral structural elements that contain the minimum required set of university functions. Each new cluster ensures balance and gradual development of the university campus. The perspective and strategy for the development of university campuses, as well as psychological comfort, require the application of the principle of creating a planning framework for a university campus. The integrity of the architectural composition of the building should be subordinated to a certain structure, the basis of which is the planning framework – a system of transport and pedestrian spaces that separate and simultaneously connect clusters and functional zones. The modern organization of the building and architectural environment of university campuses requires the application of the principle of compliance with the requirements of sustainable development. This is primarily ensuring safety, creating conditions for training and living for people with disabilities, providing development with renewable energy sources, rational organization of infrastructure, implementing a recycling system, promoting the development and application of innovative technologies. The identified principles are the basis for developing methods for forming a modern architectural and planning organization of university campuses. These principles and methods are recommended to be applied comprehensively, both for new construction and for the reconstruction and modernization of existing universities of Ukraine. Receptions of architectural and planning organization of university campuses are proposed in accordance with such directions as new construction, reconstruction and modernization. Criteria and characteristics of a modern university campus are determined. The dissertation research forms conclusions for each section and general conclusions.