Аннотации:
Мета дослідження – висвітлити процес теоретичної й практичної підготовки майбутніх реставраторів на прикладі дослідження, консервації-реставрації та зберігання пам’яток з металу. Методи дослідження. У статті використано комплексний підхід, який охоплює загально-наукові методи – аналітичний, історіографічний, компаративний, а також мистецтвознавчий і культурологічний, спеціальні – технологічні, методи узагальнення та класифікації. Комплексний дослідницький підхід надав змогу визначити іконо-графічні й іконологічні особливості досліджуваного твору, детально проаналізувати технологію створення пам’ятки. Результати. На прикладі проведених робіт з реставрації та консервації пам’ятки культового призначення тристулкового складня із позолотою висвітлено процеси реставраційних підходів і практичних заходів для реставрації й консервації пам’ятки, підкреслюючи важливість теоретичної освіти та закріплення практичних навичок у реставрації зі складними творами з металу. Висновки. В контексті переосмислення культурно-історичної спадщини України та збереження історичних пам’яток сьогодні особливої актуальнос-ті набуває підготовка художників-реставраторів. Професійна діяльність реставратора визначається не лише практичними навичками та майстерністю виконання технічних операцій, але значною мірою рівнем теоретичної підготовленості, наявністю низки професійних та загальнокультурних компетенцій. Отже, необхідно, щоб підготовка художників-реставраторів відбувалася комплексно і проводилась на всіх рівнях освіти, включаючи й музейну роботу за фахом.
The purpose of the study is to highlight the process of theoretical and practical training of future restorers using the example of research, conservation-restoration and storage of metal monuments. Research methods. The article uses a comprehensive approach that includes general scientific methods – analytical, historiographical, comparative, as well as art history and culturological, special – technological, generalization and classification methods. The comprehensive research approach made it possible to determine the iconographic and iconological features of the work under study, to analyze in detail the technology of creating the monument. Results. Using the example of the work carried out on the restoration and conservation of a cult monument of a three-leaf folding gilded box, the processes of restoration approaches and practical measures for the restoration and conservation of the monument are highlighted, emphasizing the importance of theoretical education and consolidating practical skills in restoration with complex metal works. Conclusions. In the context of rethinking the cultural and historical heritage of Ukraine and the preservation of historical monuments, the training of restorers is becoming particularly relevant today. The professional activity of a restorer is determined not only by practical skills and mastery of performing technical operations, but also to a large extent by the level of theoretical preparedness, the presence of a number of professional and general cultural competencies. Therefore, it is necessary that the training of restorers be comprehensive and carried out at all levels of education, including museum work by specialty.
