Особливості мистецтвознавчого та техніко-технологічного дослідження німецького живопису XV століття (колекція Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького)

Abstract

Дисертацію присвячено проблематиці мистецтвознавчих та техніко-технологічних досліджень німецького живопису XV ст. Основну увагу зосереджено на єдиній в Україні збірці німецького живопису XV ст., що належить Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького (далі – ЛНГМ). Це «Несіння Хреста», «Святі Марія Магдалина, Оділія та Клара», «Коронування терновим вінцем», що є частинами вівтарів, та «Голова монаха». Період XV ст. для Західної та частково Східної Європи вважають етапом переходу від середньовічних до ренесансних тенденцій. Дослідження німецького живопису розкриває широкі можливості для загального розуміння мистецтва середньовічної Європи – формування іконографії, еволюції техніки та технології, адже фактично до останньої чверті ХV ст. середньовічні цехові традиції мали надзвичайний вплив на повсякденну практику митців, а готичний стиль досягнув своєї екзальтації «консервативним» шляхом. Основним фокусом дисертації стало порівняння даних з питань мистецтвознавчих, історико-культурних та техніко-технологічних досліджень німецького живопису ХV ст. із зарубіжних зібрань й тих, що були отримані під час вивчення чотирьох творів з ЛНГМ. Така постановка проблеми вимагала залучення різноманітних джерел – як писемних, так і візуальних, а також формування методики дослідження, що базується на застосуванні загальнонаукових (історіографічний, аналітичний, формальний мистецтвознавчий аналіз, іконографічний та ін.) та вузькоспеціальних (макрофотозйомка, ІЧ рефлектографія, рентгенографія, УФ люмінескопія та ін.) методів. Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, а також додатків. Вступ містить постановку проблеми, визначення актуальності теми, об’єкт та предмет, мету, завдання, хронологічні межі та новизну, а також відомості про апробацію результатів дослідження. Перший розділ присвячений аналізу історіографії та джерельної бази й опису методики дослідження. Історіографія праць з питань німецького живопису XV ст. вказує на те, що процес його вивчення був розпочатий наприкінці ХІХ ст. такими науковцями як Я. Буркхардт, В. Воррінгер, К. Шнаазе, А. Шмарзов, Г. Дехіо, Е. Гейдріх, Ф. Бургер, Г. Гут, А. Штанґе, М. Лерс; сучасні дослідження європейського та німецького готичного мистецтва проводять Ф. Дойхлер, Е. Клукерт, Д. О. Генд, Е. Зольда, С. Кемпердік та ін. З’ясовано, що нині доказова база все частіше спирається на міждисциплінарний підхід (Дж. Надольни, С. Неш, М. В. Аінсворт, Дж. П. Вотерман, Т. Хазбенд, Д. Магон та ін.), коли результати, отримані за допомогою методів гуманітарних і точних наук, можуть бути взаємно скориговані. Це дає можливість уникати хибних атрибуційних висновків, заснованих на суто візуальній подібності. Водночас багаторічні техніко-технологічні дослідження (М. Ґаллаґер, К. фон Баум, П. Кляйн, Т. Нойгофф, К. фон Сен-Жорж, А. Шефер, В. Ґаблер, Ф. Шайбле та ін.) дали змогу накопичити значну базу даних – описовий та ілюстративний матеріал, який забезпечив проведення порівняльного аналізу не лише стилістики, композиції, колориту, але й основи, ґрунту, фарбового шару творів, що приписуються певній майстерні чи регіональній школі. Українське мистецтвознавство в останні десятиліття також постійно збагачується техніко-технологічними дослідженнями творів мистецтва, однак проблематика як мистецтвознавчих, так і технологічних досліджень німецького живопису XV ст. дотепер не розроблялася українськими дослідниками. Основою джерельної бази дисертації є згадані чотири твори німецького живопису XV ст. з ЛНГМ та результати їх технологічних досліджень; твори з колекцій музеїв Німеччини, Франції та США; документи наукового архіву ЛНГМ; наукові статті з питань атрибуції та реставрації; сайти музеїв та дослідницьких баз даних. Другий розділ присвячений проблематиці дослідження німецького живопису XV ст. Аналізовано культурно-історичний контекст і питання атрибуції, становлення міждисциплінарного підходу до вивчення творів мистецтва у Німеччині з кінця ХІХ ст. до наших днів, загальні відомості щодо методів науково-природничої експертизи німецького живопису XV ст. Проблематика атрибуції творів німецького живопису XV ст. багато у чому є спільною з іншими регіонами Західної та Східної Європи: її визначають цеховий (колективний) принцип у створенні мистецьких витворів, переважно релігійний характер тематики, дотримання сталих іконографічних схем. Індивідуальними ж рисами є проблема кордонів німецького мистецтва (що не співпадають з нинішніми); локалізація місцевих шкіл німецького живопису на півдні у Швабії та у містах Нюрнберг (Баварія), Ульм (Баден-Вюртенберг), у Західній Німеччині навколо міст Зост та Кельн, та у деяких інших вестфальських містах на півночі, де мистецьким осередком стало місто Гамбург; у містах Празі, Базелі та Кольмарі. Німеччина наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. стала лідером у запровадженні регулярних досліджень з історії техніки та технології живопису і водночас – у розвитку міждисциплінарного підходу до вивчення творів мистецтва. В. Кайм, Е. Рельманн, В. Грефф, А. Ейбнер, М. Дернер, К. Вельте та інші доклали значних зусиль, аби впровадити методи оптико-фізичних та фізико-хімічних досліджень у повсякденну практику мистецтвознавців. У першій третині ХХ ст. німецькі вчені започаткували напрям Gemäldekunde (нім. «наука про живопис»), який швидко довів свою ефективність у виявленні помилок в атрибуції. Використання технічної фотографії (у невидимих зонах спектру та макрофотозйомки), мікрохімічних та стратиграфічних досліджень перетворило Gemäldekunde на галузь, що використовує методи як гуманітарних, так і природничих наук для вирішення питань атрибуції та кращого розуміння стану збереженості творів мистецтва. Експертно-атрибуційні ознаки загальної стилістики німецького живопису – це використання яскравих локальних кольорів, увага до деталізації тканин та металевих предметів, специфічне трактування простору, особливий інтерес до психологічної характеристики образів. Техніко-технологічна експертиза багатьох творів також виявила низку ознак, які стосуються використання порід деревини для основ живопису, характерних для різних регіонів німецьких земель; характерних способів скріплення дощок між собою; прийомів ґрунтування та складу ґрунтів; особливостей підготовчого рисунку по ґрунту; вибору пігментів та в’язив для фарб; особливостей техніки живопису. Звертає увагу поступова відмова від умовного золотого тла протягом XV ст., хоча ще наприкінці періоду воно нерідко трапляється у найвідоміших майстрів. Є приклади поєднання творів на золотому умовному та просторовому тлі в одних вівтарних комплексах, тож тут може йтися не про загальну тенденцію, а про свідомий вибір художників. Ознакою ренесансних новацій у мистецтві живопису є перспективна побудова простору інтер’єрів, відтворення планів у пейзажах, ускладнення ракурсів у зображенні людських постатей, увага до матеріальності предметів та побутових деталей. Також характерним для сцен євангельського циклу (зокрема, Страстей Христових) є використання в архітектурі, одязі та атрибутах персонажів (особливо другорядних) реалій тодішнього життя. Важливим аспектом в експертизі та атрибуції німецького живопису XV ст. є наслідки реставраційних втручань XVIII – першої половини ХХ ст. Найінвазивніші й досить поширені – операції з розпилювання двобічних панелей стулкових вівтарів з подальшим стоншенням та паркетуванням кожної з частин; паркетування однобічного живопису. Іноді реставраційні заходи спотворювали первісний стан до невпізнаваності, межуючи з фальсифікацією, що значно утруднює сучасну експертизу та атрибуцію. Третій розділ висвітлює результати експертизи та атрибуції творів німецького живопису XV ст. з ЛНГМ. Досліджено їх особливості у контексті загальної проблематики експертизи; здійснено мистецтвознавчий та техніко-технологічний аналіз творів «Несіння хреста», двобічної панелі «Святі Марія Магдалина, Оділія та Клара» й «Коронування терновим вінцем», «Голова монаха». Їх вивчення здійснено автором із залученням фахівців цього музею, а також інших установ. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в українському мистецтвознавстві вперше здійснено комплексний аналіз та узагальнення даних з історії та сучасного стану досліджень німецького живопису ХV ст. у мистецтвознавчому, історико-культурному, техніко-технологічному аспектах; виявлено й описано індивідуальну манеру живопису кожної з чотирьох живописних дощок з ЛНГМ; отримано й інтерпретовано результати техніко-технологічних досліджень зазначених творів; цілісно проаналізовано стан збереженості й історію та характер їх реставрації; з’ясовано, що первісний живопис «Голови монаха» складає приблизно 50% нині існуючого зображення; висунуто припущення щодо значного ступеню інвазивності реставраційних втручань у твір «Голова монаха», які властиві для Німеччини другої половини ХІХ – початку ХХ ст., а також, що твір «Несіння хреста» був частиною двобічної вівтарної панелі, розділеної навпіл у другій половині ХІХ ст. на дві дошки, кожна з яких паркетована; з’ясовано вільний (з уточненнями) характер підготовчого рисунку по ґрунту усіх (крім «Голови монаха») творів; виявлено приховане зображення у творі «Коронування терновим вінцем» та первісний німб Христа у «Несінні хреста»; уточнено: висловлено припущення щодо приналежності автора «Несіння хреста» до кола Каспара Айзенманна й ельзаської школи, датування створення: 1437 р.; підтверджено приналежність автора «Святі Марія Магдалина, Оділія та Клара» до кола Мартіна Шонґауера та ельзаської школи, запропоновано інше датування – друга половина ХV ст.; «Коронування терновим вінцем» атрибутовано невідомому автору ельзаської школи, що працював під впливом Майстра епітафії Флоріана Вінклера у другій половині ХV ст.; зроблено припущення, що портрет «Голова монаха» був частиною більшого за розмірами твору німецького походження, є зображенням місцевого святого, проте для підтвердження авторства Ганса Мульчера або його школи немає достатніх підстав; встановлено відповідність живописних основ, ґрунтів, фарб, технік і технологій живопису всіх чотирьох творів ХV ст. з колекції ЛНГМ синхронному німецькому живопису з інших музеїв світу; знайшло подальший розвиток: комплексний підхід до вивчення творів західноєвропейського мистецтва, заснований на поєднанні та зіставленні даних міждисциплінарних досліджень; розширення корпусу інформації щодо стилістики, техніки й технології німецького живопису ХV ст. в контексті західноєвропейського мистецтва; поглиблення уявлень про історію розвитку олійного живопису Західної Європи на перехідному етапі від пізнього середньовіччя до ранньомодерної доби; фіксація типологічних ознак і наслідків реставраційних втручань попередніх епох; документування та систематизація результатів технологічних експертиз творів з державного музейного зібрання України, інтеграція їх до наукового простору. The dissertation is devoted to the issues of art history and technical and technological research of German painting of the 15th century. The main attention is focused on the only collection of German painting of the 15th century in Ukraine, which belongs to the Borys Voznytsky Lviv National Art Gallery (hereinafter – LNAG). These are “Carrying the Cross”, “Saints Mary Magdalene, Odile and Clara”, “Coronation with a Crown of Thorns”, which are parts of the altars, and “Head of a Monk”. The period of the 15th century for Western and partly Eastern Europe is considered a stage of transition from medieval to Renaissance trends. The study of German painting opens up wide opportunities for a general understanding of the art of medieval Europe – the formation of iconography, the evolution of technique and technology, because in fact until the last quarter of the 15th century, medieval guild traditions had an extraordinary influence on the everyday practice of artists, and the Gothic style achieved its exaltation in a “conservative” way. The main focus of the dissertation was a comparison of data on art history, historical-cultural and technical-technological studies of German painting of the 15th century from foreign collections and those obtained during the study of four works from LNAG. Such a statement of the problem required the involvement of various sources - both written and visual, as well as the formation of a research methodology based on the use of general scientific (historiographic, analytical, formal art history analysis, iconographic, etc.) and highly specialized (macrophotography, IR reflectography, radiography, UV luminescence, etc.) methods. The structure of the dissertation consists of an introduction, three sections, conclusions, a list of sources used, and additions. The introduction contains a statement of the problem, a definition of the relevance of the topic, object and subject, goal, objectives, chronological boundaries, novelty, as well as information on the approbation of the research results. The first chapter is devoted to the analysis of historiography and source base and description of research methodology. The historiography of works on German painting of the 15th century indicates that the process of its study was begun at the end of the 19th century. by such scholars as J. Burkhardt, W. Worringer, K. Schnaase, A. Schmarzow, G. Degio, E. Heydrich, F. Burger, G. Gut, A. Stange, M. Lehrs; modern research of European and German Gothic art is conducted by F. Deuchler, E. Kluckert, D. O. Hand, E. Solda, S. Kemperdik and others. It has been found that the evidence base is increasingly based on an interdisciplinary approach (J. Nadolny, S. Nash, M. W. Ainsworth, J. P. Waterman, T. Husband, D. Magon, etc.), when the results obtained using the methods of the humanities and exact sciences can be mutually corrected. This makes it possible to avoid false attributional conclusions based on purely visual similarity. At the same time, many years of technical and technological research (M. Gallagher, K. von Baum, P. Klein, T. Neugoff, K. von Saint-Georges, A. Schaefer, V. Gabler, F. Scheible, etc.) have made it possible to accumulate a significant database - descriptive and illustrative material, which has provided a comparative analysis not only of the style, composition, color, but also of the base, ground, paint layer of works attributed to a certain workshop or regional school. Ukrainian art history in recent decades has also been constantly enriched by technical and technological research of works of art, however, the issues of both art history and technological research of German painting of the 15th century have not yet been developed by Ukrainian researchers. The basis of the source base of the dissertation are the aforementioned four works of German painting of the 15th century from LNAG and the results of their technological research; works from museum collections in Germany, France and the USA; documents from the LNAG scientific archive; scientific articles on attribution and restoration; museum websites and research databases. The second section is devoted to the problems of studying German painting of the 15th century. The cultural and historical context and the issue of attribution are analyzed, the formation of an interdisciplinary approach to the study of works of art in Germany from the end of the 19th century to the present day, general information on the methods of scientific and natural expertise of German painting of the 15th century. The problems of attribution of works of German painting of the 15th century are in many ways common to other regions of Western and Eastern Europe: it is determined by the guild (collective) principle in the creation of works of art, the predominantly religious nature of the subject matter, and adherence to stable iconographic schemes. Individual features include the problem of the boundaries of German art (which do not coincide with the current ones); localization of local schools of German painting in the south in Swabia and in the cities of Nuremberg (Bavaria), Ulm (Baden-Württemberg), in West Germany around the cities of Soest and Cologne, and in some other Westphalian cities in the north, where the city of Hamburg became the artistic center; in the cities of Prague, Basel and Colmar. Germany in the late 19th and early 20th centuries became a leader in the introduction of regular research on the history of painting techniques and technology and at the same time in the development of an interdisciplinary approach to the study of works of art. W. Kaim, E. Raehlmann, W. Greff, A. Eibner, M. Derner, K. Welte and others made significant efforts to introduce the methods of optical-physical and physico-chemical research into the everyday practice of art historians. In the first third of the 20th century, German scientists initiated the direction of Gemäldekunde (German: “science of painting”), which quickly proved its effectiveness in identifying errors in attribution. The use of technical photography (in invisible spectral regions and macrophotography), microchemical and stratigraphic studies turned Gemäldekunde into a field that uses methods from both the humanities and natural sciences to resolve issues of attribution and better understand the state of preservation of works of art. Expert and attributional features of the general stylistics of German painting are the use of bright local colors, attention to the detailing of fabrics and metal objects, specific interpretation of space, and special interest in the psychological characteristics of images. Technical and technological expertise of many works also revealed a number of features related to the use of wood species for the bases of painting, characteristic of different regions of the German lands; characteristic methods of fastening boards together; priming methods and soil composition; features of the preparatory drawing on primer; pigments and binders for paints; features of the painting technique. The gradual rejection of the conventional gold background during the 15th century is noteworthy, although at the end of the period it is often found in the most famous masters. There are examples of a combination of works on a gold conventional and spatial background in some altar complexes, so this may not be a general trend, but a conscious choice of artists. A sign of Renaissance innovations in the art of painting is the perspective construction of the space of interiors, the reproduction of plans in landscapes, the complication of angles in the depiction of human figures, attention to the materiality of objects and everyday details. Also characteristic of the scenes of the Gospel cycle (in particular, the Passion of Christ) is the use in architecture, clothing and attributes of characters (especially secondary) realities of the then life (clothing, weapons, architecture). An important aspect in the examination and attribution of German painting of the 15th century are the consequences of restoration interventions of the 18th - first half of the 20th centuries. The most invasive and quite widespread are the operations of sawing off double-sided panels of altars with subsequent thinning and parquetry of each of the parts; parquetry of one-sided painting. Sometimes restoration measures distorted the original state beyond recognition, bordering on falsification, which significantly complicates modern examination and attribution. The third section highlights the results of the examination and attribution of works of German painting of the 15th century. from LNAG . Their features are studied in the context of the general issues of the examination; an art historical and technical and technological analysis of the works “Carrying the Cross”, the double-sided panel “Saints Mary Magdalene, Odile and Clara” and “Coronation with a Crown of Thorns”, as well as “Head of a Monk” was carried out. Their study was carried out by the author with the involvement of specialists from this museum, as well as other institutions. The scientific novelty of the study lies in the fact that in Ukrainian art history, for the first time, a comprehensive analysis and generalization of data on the history and current state of research on German painting of the 15th century was carried out. in art historical, historical-cultural, technical and technological aspects; the individual style of painting of each of the four painted panels from LNAG was identified and described; the results of technical and technological research of the specified works were obtained and interpreted; the state of preservation and the history and nature of their restoration were comprehensively analyzed; it was found that the original painting of the “Head of a Monk” makes up approximately 50% of the currently existing image; it was suggested that the significant degree of invasiveness of restoration interventions in the work “Head of a Monk”, which are typical for Germany in the second half of the 19th – early 20th centuries, was significant, and that the work “Carrying the Cross” was part of a double-sided altar panel, divided in half in the second half of the 19th century into two boards, each of which was parqueted; the free (with clarifications) nature of the preparatory drawing on the ground of all (except for the “Head of a Monk”) works was clarified; a hidden image was discovered in the work “Coronation with a Crown of Thorns” and the original halo of Christ in the “Carrying the Cross”; clarified: an assumption is made that the author of “Carrying the Cross” belongs to the circle of Caspar Isenmann and the Alsatian school, the date of creation: 1437; the affiliation of the author of “Saints Mary Magdalene, Odile and Clara” to the circle of Martin Schongauer and the Alsatian school is confirmed, another date is proposed – the second half of the 15th century; “Coronation with a Crown of Thorns” is attributed to an unknown author of the Alsatian school, who worked under the influence of Master of the Winkler Epitaph in the second half of the 15th century; an assumption is made that the portrait of “Head of a Monk" was part of a larger work of German origin, is an image of a local saint, but there are no sufficient grounds to confirm the authorship of Hans Multscher or his school; the correspondence of the pictorial bases, grounds, paints, techniques and technologies of painting of all four works of the 15th century from the LNAG collection to synchronous German painting from other museums in the world has been established; further development has been made: a comprehensive approach to the study of works of Western European art, based on the combination and comparison of data from interdisciplinary research; expansion of the corpus of information on the stylistics, techniques and technology of German painting of the 15th century in the context of Western European art; deepening of ideas about the history of the development of oil painting in Western Europe at the transitional stage from the late Middle Ages to the early modern era; fixing typological features and consequences of restoration interventions of previous eras; documentation and systematization of the results of technological examinations of works from the state museum collection of Ukraine, their integration into the scientific space.