Візуальні наративи спротиву: українська графіка в контексті російсько-української війни

Abstract

Мета магістерської роботи полягає в позиціонуванні наративів спротиву в графічному мистецтві за методом кластерів. Здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз творів мистецтва періоду російсько-української війни. Висвітлено мову образотворення графічного мистецтва воєнної України в загальносвітовому дискурсі. В першому розділі «Теоретико-методологічні засади кваліфікаційного дослідження» стисло розкрито основні джерела, що їх було використано у дослідженні. Описано стан вивчення теми наративів спротиву в графіці українських митців, а також описано методологію виконання дослідження. В другому розділі «Мистецтво графіки як форма спротиву» розглянуто техніки вільної і станкової графіки, а також експерементальні і комбіновані техніки. Також визначено, що наративи спротиву в українському мистецтві мають характеристики тяглості і мають вплив на творчість сучасних митців. Третій розділ «Наративи спротиву в українській графіці після 24 лютого 2022 року» пропонує пʼять кластерів наративів. Проаналізовано роботи митців, які працюють з графікою і розподілено по кластерам з детальним поясненням теоретичного підґрунтя і етичних аспектів таким чином: Справедливість (М. Кадан), Втрата домівки (Ю. Болса, М. Вайсберг, В. І. Леві, П. Маков, В. Розенкрейц, К. Синиця, В. Ткаченко, Д. Чечушкова), Архівація травми (Д. Кавеліна, Є. Коршунов, Д. Мовчан, К. Покора, М. Половінко, Kinder Album), Віднайдення України (А. Гоц, О. Джураєва Н. Кравцов, Д. Красний, Д. Кришовський, Л. Небера, Д. Мілов, М. Скоп, Т. Турлюн), а також Кітч і карикатура (В. Ралко, А. Кахідзе). Четвертий розділ «Графіка українських художників, як сегмент масиву міжнародних проєктів» дослідивши участь робіт графічного мистецтва у закордонних виставках дає оцінку впливу наративів спротиву на глядача і пропонує шляхи до розвитку цього напрямку. Новизна полягає в здійсненні спроби нового підходу розгляду наративів в графіці за системою кластерів. Практичне значення дослідження полягає в використанні результатів в системі ЗВО при розробці авторських курсів присвячених образотворчому мистецтву ХХІ ст. Кваліфікаційна магістерська робота написана самостійно і не містить плагіату. Структура роботи. Основний текст складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків (86 с.), списку використаних джерел (99 позицій), списку та альбому ілюстрацій (53 позиції). Загальний обсяг роботи - 137 с. The master's thesis aims to position narratives of resistance in graphic art using the cluster method. A comprehensive art historical analysis of artworks from the period of the Russo-Ukrainian war has been carried out. The visual language of graphic art in wartime Ukraine is highlighted within the global discourse. The first chapter, «Theoretical and Methodological Foundations of the Qualification Study», briefly outlines the main sources used in the research. It describes the state of research on the topic of resistance narratives in the graphics of Ukrainian artists and details the research methodology. «Graphic Art as a Form of Resistance» examines the techniques of freehand and easel graphics, as well as experimental and combined techniques. It is also determined that narratives of resistance in Ukrainian art possess the characteristic of continuity and exert a significant influence on the work of contemporary artists. The third chapter, «Narratives of Resistance in Ukrainian Graphics after February 24, 2022» proposes five narrative clusters. The works of artists working with graphics are analyzed and categorized into clusters with a detailed explanation of the theoretical background and ethical aspects as follows: Justice (M. Kadan), Loss of Home (Yu. Bolsa, M. Vaisberg, V. I. Levi, P. Makov, V. Rosenkreutz, K. Synytsia, V. Tkachenko, D. Chechushkova), Archiving Trauma (D. Kavelina, Ye. Korshunov, D. Movchan, K. Pokora, M. Polovinko, Kinder Album), Rediscovering Ukraine (A. Hots, O. Dzhurayeva, N. Kravtsov, D. Krasnyi, D. Kryshovskyi, L. Nebera, D. Milov, M. Skop, T. Turliun), and Kitsch and Caricature (V. Ralko, A. Kakhidze). The fourth chapter, «Graphics by Ukrainian Artists as a Segment of International Projects» examines the participation of graphic artworks in foreign exhibitions, assesses the impact of resistance narratives on the viewer, and suggests pathways for the development of this field. The scientific novelty lies in attempting a new approach to examining narratives in graphic art through a system of clusters. The practical significance of the study lies in the potential use of its results within higher education institutions when developing specialized courses dedicated to 21st-century fine arts. Thesis structure. The main text consists of an introduction, four chapters, conclusions (85 pp.), a list of references (99 items), a list of illustrations, and an album of illustrations (53 items). The total volume of the thesis is 137 pages.