Образ дому в мистецтві бідермаєру (австрійський та український вимір)

Abstract

Магістерська робота присвячена аналізу образу дому в мистецтві бідермаєру у двох його основних варіантах – австрійському (передусім, віденському) як «зразковому» та українському (галицькому і наддніпрянському) як самостійному національному втіленні єдиної загальноєвропейської культурної парадигми першої половини ХІХ ст. На основі зіставлення віденського і українського художнього матеріалу 1815–1848 рр. сформульовано теоретичну тезу про самостійну культурно-художню ідентичність українського виміру образу дому доби бідермаєру, що не зводиться до провінційної рецепції віденського еталону. У роботі визначено культурно-історичні передумови формування культури бідермаєру в епоху «меттерніхівської реставрації»; окреслено ціннісне ядро світогляду доби бідермаєру через концепти Innerlichkeit, Gemütlichkeit, Wohnkultur; схарактеризовано жанрову систему мистецтва бідермаєру, пов’язаного з образом дому. Здійснено дослідження австрійського виміру теми – віденських інтер’єрних сцен в мистецтві акварелі (Якоб і Рудольф фон Альт, Едуард Гурк), родинного портрета (Фердинанд Ґеорг Вальдмюллер, Фрідріх фон Амерлінг), жанрового живопису (Петер Фенді, Йозеф Данхаузер, Карл Шіндлер, Йоганн Петер Краффт), предметного світу оселі (меблярство, порцеляна), соціальної типології мешкань бідермаєру. Виокремлено чотири варіанти українського виміру: галицький міщанський дім у львівській портретній школі (Кароль Швайкарт, Алоїзій Рейхан, Ян Кантій Машковський, Мартин Яблонський, Францішек Тепа); українське мешкання в мистецтві графіки (Антон Ланге, Карл Ауер, Мацей Богуш Стенчинський); сакральне у домашньому просторі та його наддніпрянська рецепція (Василь Тропінін, ранні твори Тараса Шевченка, Дмитро Безперчий). Виявлено чинники культурно-національних відмінностей української інтерпретації образу дому в мистецтві бідермаєру від його віденського еталону: важливість сакрального компонента, етнографічна складова, соціальні аспекти, культурно-національний вимір, рівень професіоналізму, культурно-релігійне розмаїття, роль мови і міжкультурної комунікації, політичні впливи. Запропоновано модель компаративного аналізу національних варіантів єдиної стилістичної формації в образотворчому мистецтві. Дослідження пропонує переосмислення традиційного ієрархічного бачення відносин «центр-периферія» у європейському мистецтві ХІХ ст. на користь мережевої моделі міжкультурного діалогу. The master’s thesis is devoted to the analysis of the image of home in Biedermeier art in its two principal variants the Austrian (primarily Viennese) as the «exemplary» model, and the Ukrainian (Galician and Dnieper) as an autonomous national embodiment of the unified pan-European cultural paradigm of the first half of the nineteenth century. On the basis of a comparative study of Viennese and Ukrainian artistic material from 1815-1848, the thesis formulates the theoretical claim that the Ukrainian dimension of the Biedermeier image of home possesses an autonomous cultural-artistic identity that cannot be reduced to a provincial reception of the Viennese standard. The study identifies the cultural-historical preconditions for the formation of Biedermeier culture in the era of the «Metternich Restoration»; delineates the value core of the Biedermeier worldview through the concepts of Innerlichkeit, Gemütlichkeit, and Wohnkultur; and characterises the genre system of Biedermeier art associated with the image of home. The Austrian dimension of the theme is examined through Viennese interior scenes in watercolour (Jakob and Rudolf von Alt, Eduard Gurk), the family portrait (Ferdinand Georg Waldmüller, Friedrich von Amerling), genre painting (Peter Fendi, Josef Danhauser, Carl Schindler, Johann Peter Krafft), the material world of the dwelling (furniture, porcelain), and the social typology of Biedermeier habitations. Four variants of the Ukrainian dimension are distinguished: the Galician bourgeois home in the Lviv portrait school (Karol Schweikart, Alojzy Reichan, Jan Kanty Maszkowski, Marcin Jabłoński, Franciszek Tepa); Ukrainian dwellings in the graphic arts (Anton Lange, Karl Auer, Maciej Bogusz Stęczyński); the sacred within domestic space; and its Dnieper reception (Vasyl Tropinin, the early works of Taras Shevchenko, Dmytro Bezperchyi). The thesis identifies the factors underlying the cultural-national distinctions of the Ukrainian interpretation of the Biedermeier image of home from its Viennese standard: the significance of the sacred component, the ethnographic dimension, social aspects, the cultural-national dimension, the level of professionalism, cultural-religious diversity, the role of language and intercultural communication, and political influences. A model is proposed for the comparative analysis of national variants of a unified stylistic formation in the visual arts. The research offers a reconsideration of the traditional hierarchical view of «centre-periphery» relations in nineteenth-century European art in favour of a network model of intercultural dialogue.