Дослідження архітектурно-просторової організації пожежних станцій з використанням методів просторового синтаксису

Abstract

Метою статті є вивчення просторової організації сучасних пожежних депо за допо-могою аналізу конфігурації та взаємодії транзитних і стаціонарних просторів в їхній функціональ-ній структурі. На основі порівняльного візуального аналізу планів поверхів міжнародних прикладів пожежних депо таких країн, як США, Республіка Корея, Австрія та Хорватія, автори визна-чають, як внутрішня зв’язність просторів впливає на оперативну ефективність будівлі. Методи дослідження: порівняльний візуальний аналіз планів будівель пожежних депо. Результати дослі-дження. Проведено оцінку впливу внутрішньої зв’язності будівель пожежних частин на операційну ефективність команд екстреного реагування. Виявлено, що співвідношення транзитних та стаціо-нарних просторів варіюється від домінування транзитного простору (60–65%), де він інтегрується з робочими зонами, до його мінімізації (10–15%) заради збільшення корисної площі. У дослідженні виділено три базові композиційні моделі: «міст» (симетричне з’єднання); «хребет» (інтеграційне ядро для швидкого реагування); «бар’єр/шлюз» (зонування для санітарного контролю та еконо-мії). Висновки. Наукова новизна полягає в розробці новаторської типології архітектурних схем планування, що базуються на конфігурації транзитних просторів, яка виходить поза межі тради-ційних утилітарних поглядів і розглядає транзит як критичне логістичне ядро. На основі аналізу взаємозв’язків між функціональними блоками запропоновано типологію планувальних схем за роллю транзиту. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання удо-сконаленої методології просторового аналізу, яка дає змогу архітекторам об’єктивно порівнювати логістичний потенціал різних проєктів. Отримані висновки створюють основу для оптимізації двох сценаріїв – швидкого реагування на надзвичайні ситуації та забезпечення щоденного комфорту, що зрештою підвищує безпеку та функціональність у процесі проєктування сучасних об’єктів аварійно-рятувальних служб. The purpose of this article is to examine the spatial organization of modern fire stations by analyzing the configuration and interaction of transit and stationary spaces within their functional structure. Using a comparative visual analysis of floor plans of international examples of fire stations from countries such as the United States, the Republic of Korea, Austria, and Croatia, the authors determine how the internal connectivity of spaces within a building affects its operational efficiency. Methods. A comparative visual analysis of fire station floor plans. Conclusions indicate that the ratio of transit to stationary space varies from dominance (60–65%), where transit integrates with operational zones, to minimization (10–15%) aimed at maximizing usable area. The study identifies three base compositional models: the «Bridge» (symmetrical connection), the «Spine» (integrative core for rapid response), and the «Barrier/Sluice» (zoning for sanitary control and economy). The practical value of the research is found in the refined spatial analysis methodology, which allows architects to objectively compare the logistical potential of different designs. These findings provide a framework for optimizing the dual scenarios of rapid emergency response and daily comfort, ultimately improving safety and functionality in the design of modern emergency service facilities.