Фальсифікація змісту іноземних історичних джерел у російських перекладах ХІХ століття

Abstract

У роботі досліджуються факти фальсифікації царськими перекладачами ХІХ століття змісту текстів іноземних дипломатів про пізньосередньовічні володіння московських Рюриковичів. Для цього простежено вжи-вання топонімів «Московія» й «Росія» у листах іноземних дипломатів та в їх російських перекладах. Методологія дослідження спираєтьсяна принципи історизму, порівняльного аналізу та зіставлення відомостей про Московію, що містяться в листах іноземців XVI cт., із російськими перекладами цих листів, виконаними в умовах пануван-ня жорсткої імперської цензури. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше проведений порівняльний аналіз історичних описів Московії іноземних дипломатів Альберто Кампензе та Павла Іовія Новокомського для Папи Климента VII з їх перекладами російською мовою у 1836 році. Доведено, що царські літератори В. Семе-нов та М. Михайловський, дотримуючись доктрини «Москва – Третій Рим», у своїх поясненнях до перекладів обґрунтовували право Москви на захоплення литовських територій із православним руським населенням. Також проаналізовано претензії тодішніх московських лідерів на візантійську спадщину, що призвело до додавання титулу «Государь всієї Русі» до титулу правителя Московії. Висновки. Доведено, що царські перекладачі В. Семенов та М. Михайловський навмисно вчинили фальсифікації, замінивши у перекладах листів Альберто Кампензе та Павла Іовія Новокомського фінно-угорську назву московсь-ких володінь Рюриковичів «Московія» православним терміном «Росія».З’ясовано, що стратегії трансформації змісту перекладів, застосування методів упущення або підміни географічних термінів імперські історики використовували для обгрунтування історичних міфологем, якими послуговуються і сучасні російські історики. У сукупності це дало змогу всебічно розкрити предметне поле дослідження. The paper investigates the facts of falsification by tsarist translators of the 19th century of the content of texts by foreign diplomats about the late medieval possessions of the Muscovite Rurikovichs. To this end, the use of the toponyms “Muscovy” and “Russia” in the letters of foreign diplomats and in their Russian translations was traced. The research methodology is based on the principles of historicism, comparative analysis, and comparison of information about Muscovy contained in the letters of foreigners of the 16th century with the Russian translations of these letters, made under the reign of strict imperial censorship. The scientific novelty of the article lies in the fact that for the firsttime acomparative analysis of the historical descriptions of Muscovy by foreign diplomats Alberto Campense and Pavel Iovius Novokomsky for Pope Clement VII with their translations into Russian in 1836 has been carried out. It is proven that the tsarist writers V. Semenov and M. Mikhailovsky, adhering to the doctrine of "Moscow – the Third Rome", in their explanations to the translations justified the right of Moscow to seize Lithuanian territories with the Orthodox Rus' population. The claims of the then Moscow leaders to the Byzantine heritage, which led to the addition of the title "Sovereign of All Russia" to the title of the ruler of Muscovy, are also analyzed.Conclusions. It is proven that the tsarist translators V. Semenov and M. Mikhailovsky deliberately committed falsifications, replacing the Finno-Ugric name of the Muscovite possessions of the Rurikovichs “Muscovy” with the Orthodox term “Russia” in the translations of the letters of Alberto Campense and Pavel Ioviy Novokomsky.It is found out that the strategies of transforming the content of translations, applying methods of omitting or replacing geographical terms were used by imperial historians to substantiate historical mythologies, which are also used by modern Russian historians.Taken together, this made it possible to comprehensively reveal the subject field of the study.