Особливості архітектурно-просторової організації національних центрів

Abstract

Кваліфікаційна наукова праця присвячена дослідженню особливостей архітектурно-просторової організації національних центрів у контексті сучасних глобалізаційних викликів, активних міграційних процесів та потреби збереження культурної ідентичності. Робота розкриває комплексні підходи до організації національних центрів, що поєднує функціонально-планувальні, естетичні, символічні та репрезентативні аспекти проєктування. У дослідженні розглянуто теоретичні основи архітектурно-просторової організації, узагальнено сучасний світовий та вітчизняний досвід проєктування, а також простежено історичну еволюцію національних просторів та архітектури. На основі проведеного аналізу розроблено концепцію Українського культурного центру у місті Каунас в Литві, як репрезентативного та консолідуючого осередку української культури в країнах Балтії, що інтегрується в історичний, містобудівний та природний контекст міста. Запропоновані прийоми архітектурно-просторового організації базуються на принципах поліфункціональності, відкритості, інклюзивності, сталого розвитку та врахування дуалістичної системи сприйняття. У вступі розглянуто загальну характеристику дослідження: висвітлено актуальність теми зумовлену потребою в архітектурній інфраструктурі для репрезентації української культури за кордоном; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження; обґрунтовано наукову новизну та практичне значення дослідження. У першому розділі «Сучасні тенденції та практичний досвід архітектурно-просторового організації національних центрів» пояснюється теоретичний фундамент дослідження та досвід проєктування. Проаналізовано історичну складову виникнення разом з соціально-культурним та практичною діалектикою значення. Проаналізовано концептуальні засади формування національних центрів, розглянуто наукові праці з просторового синтаксису, наративної архітектури та семантики громадських просторів як теоретичну основу для організації просторів. Висвітлено зарубіжний досвід проектування національних центрів, зокрема мережеві інститути та дипломатичні об'єкти, а також визначено їх ключові типологічні моделі. У другому розділі «Причина та явища формування національних центрів та просторів» досліджується феномен національної ідентичності простору в міжкультурному вимірі. Розглянуто соціальні та культурні передумови виникнення національних центрів, еволюцію архітектури як інструменту політики, а також архітектурно-типологічні та просторові конфігурації, включаючи принципи просторового синтезу та диференціації. У третьому розділі «Прийоми архітектурно-просторової організації Української культурного центру в місті Каунас, Литва» розглядаються концептуальні основи проєктування з точки зору контексту та історії країни-приймача та країни репрезента, містобудівну ситуації та сучасні вимоги до створення подібних об'єктів. Вивчаються функціонально-планувальні рішення, структура простору та символічний вплив на створення Українського культурного центру. This thesis is devoted to the study of the characteristics of the architectural and spatial organization of national centers in the context of contemporary globalization challenges, active migration processes, and the need to preserve cultural identity. The work reveals comprehensive approaches to the organization of national centers, combining functional-planning, aesthetic, symbolic, and representative aspects of design. The study examines the theoretical foundations of architectural and spatial organization, summarizes contemporary global and domestic design experience, and traces the historical evolution of national spaces and architecture. Based on the analysis, a concept for the Ukrainian Cultural Center in Kaunas, Lithuania, has been developed as a representative and unifying hub of Ukrainian culture in the Baltic states, integrated into the city’s historical, urban planning, and natural context. The proposed approaches to architectural and spatial organization are based on the principles of multifunctionality, openness, inclusivity, sustainable development, and consideration of the dualistic system of perception. The introduction provides an overview of the study: it highlights the relevance of the topic, which stems from the need for architectural infrastructure to represent Ukrainian culture abroad; it defines the purpose, objectives, object, subject, and methods of the study; and it justifies the scientific novelty and practical significance of the research. The first chapter, “Contemporary Trends and Practical Experience in the Architectural and Spatial Organization of National Centers” explains the theoretical foundation of the study and design experience. The historical context of their emergence is analyzed alongside the socio-cultural and practical dialectics of their significance. The conceptual foundations for the formation of national centers are analyzed, and scholarly works on spatial syntax, narrative architecture, and the semantics of public spaces are examined as a theoretical basis for spatial organization. Foreign experience in designing national centers, particularly networked institutions and diplomatic facilities, is highlighted, and their key typological models are identified. In the second chapter, “Causes and Phenomena of the Formation of National Centers and Spaces” the phenomenon of national spatial identity in an intercultural dimension is examined. It examines the social and cultural preconditions for the emergence of national centers, the evolution of architecture as a political tool, as well as architectural-typological and spatial configurations, including the principles of spatial synthesis and differentiation. The third chapter, “Approaches to the Architectural and Spatial Organization of the Ukrainian Cultural Center in Kaunas, Lithuania,” examines the conceptual foundations of the design from the perspective of the context and history of both the host country and the country being represented, the urban planning situation, and contemporary requirements for the creation of such facilities. It examines functional and planning solutions, spatial structure, and the symbolic impact on the creation of the Ukrainian Cultural Center.