Особливості архітектурно- просторового формування арт-центрів

Abstract

У вступі надано загальну характеристику дисертації: обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв'язок із науковими програмами; визначено мету, завдання, методи, межі, предмет та об’єкт дослідження; висвітлено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів та впровадження наукового дослідження. У першому розділі «Визначення поняття, актуальність та історія будівництва арт-центрів» досліджено соціальну значимість арт-центрів як «фільтр сенсу» та їхню роль у розвитку сучасного суспільства як інструментів комунікації та неформальної освіти. Проаналізовано існуючі наукові дослідження, нормативну базу та світовий досвід проєктування та будівництво культурних інституцій. Виявлено основні напрями сучасний тенденцій щодо розвитку багатофункціональних культурних просторів, включаючи активну взаємодію з міським середовищем, сценарну гнучкість, трансформативність та поліфункціональність. У другому розділі «Просторова та функціональна організація арт-центрів» визначено типологічні особливості функціонально-планувальної структури та розкрито специфіку формування внутрішнього простору. Окреслено особливості створення архітектурного образу із застосуванням стратегії іконічності, дематеріалізації конструкцій та інноваційних технологій медіафасадів. На основі проведеного практичного опитування професійної спільноти митців сформовані вимоги до просторово-технологічної організації: масштабність комунікацій, логічна відокремленість, застосування розумних технологій контролю клімату та адаптивного освітлення. У третьому розділі «Концепція архітектурно-планувального формування арт-центру» запропоновано авторську концепцію в умовах динамічного природнього ландшафту поблизу заказника «Копачивські схоли». Продемонстровано делікатну інтеграція багатопроменевої конфігурації об’єкта в рельєф завдяки заглибленню частини блоків та використанню експлуатованих зелених покрівель, що імітує процес поглинання споруди природою. Створення іконічного образу досягнуто завдяки полігональним кристалічним структурам, що є головними скульптурними акцентами будівлі, що формують її сучасну, іконічну специфіку на тлі природнього оточення. Розроблено гнучку функціонально-планувальну структуру, що об’єднує виставкові павільйони, заглиблену концертну залу, художні майстерні, логістичний вузол та бунгало для митців резидентів. Обґрунтовано інженерно-технічне забезпечення, зокрема використання кесонних перекриттів, систем освітлення, клімат контролю та сонячних панелей, що забезпечують створення технологічного та енергоефективного середовища. Підкреслено підхід до формування повноцінного культурного кампусу, який відповідає найвищим стандартам проєктування та сталого розвитку. The introduction provides a general overview of the dissertation: it justifies the relevance of the research topic and its connection to scientific programs; defines the purpose, objectives, methods, scope, subject, and object of the research; and highlights the scientific novelty and practical significance of the results obtained and the implementation of the research. The first chapter, «Definition, Relevance, and History of Art Center Construction» examines the social significance of art centers as “filters of meaning” and their role in the development of modern society as tools for communication and informal education. Existing scientific research, the regulatory framework, and global experience in the design and construction of cultural institutions are analyzed. The main directions of contemporary trends in the development of multifunctional cultural spaces are identified, including active interaction with the urban environment, programmatic flexibility, transformability, and multifunctionality. The second chapter, «Spatial and Functional Organization of Art Centers» identifies the typological characteristics of the functional and spatial structure and explores the specifics of shaping the interior space. It outlines the features of creating an architectural image through the use of iconicity, the dematerialization of structures, and innovative media facade technologies. Based on a practical survey of the professional community of artists, requirements for spatial and technological organization have been formulated: the scale of communications, logical separation, and the use of smart climate control technologies and adaptive lighting. The third chapter, «Concept for the Architectural and Planning Design of the Art Center» presents the author’s concept within the context of the dynamic natural landscape near the “Kopachivski Skoly” nature reserve. The delicate integration of the building’s multi-beam configuration into the terrain is demonstrated through the partial burial of blocks and the use of green roofs, which mimics the process of the structure being absorbed by nature. The creation of an iconic image is achieved through polygonal crystalline structures, which serve as the building’s primary sculptural accents, shaping its modern, iconic character against the backdrop of the natural surroundings. A flexible functional and spatial structure has been developed, uniting exhibition pavilions, a sunken concert hall, art studios, a logistics hub, and bungalows for artist-in-residence. The engineering and technical infrastructure has been substantiated, including the use of caisson floors, lighting systems, climate control, and solar panels, which ensure the creation of a technologically advanced and energy-efficient environment. The approach to forming a comprehensive cultural campus that meets the highest standards of design and sustainable development is emphasized.