Короткий опис(реферат):
Дане дослідження демонструє принципи архітектурно-планувальної організації пасажирських аеропортів, основані на світовому досвіді та пропонує схему для їх подальшого проектування.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми в умовах оптимізації пасажирських рейсів, діджиталізації, потреби у створенні комфортного й гнучкого простору для приймання, відправлення та технічного забезпечення повітряного транспорту, а також обслуговування пасажирів і вантажу. Сформульовано мету, завдання та методологію дослідження, визначено об’єкт і предмет роботи, а також окреслено наукову новизну, яка полягає у комплексному аналізі архітектурного і практичного підґрунтя аеропортових комплексів з урахуванням інклюзивних, екологічних та соціальних аспектів, а також асекурації норм безпеки в умовах воєнного стану.
У першому розділі роботи – «Досвід архітектурно-планувальної організації пасажирських аеропортів» – розглянуто ключові підходи до проєктування пасажирських аеропортів на прикладі реалізованих світових практик, зокрема в точках аеросполучення США, ОАЕ, Іспанії, Великобританії, Туреччини та Південної Кореї. Проаналізовано функціональні рішення, зосереджено увагу на принципах інтуїтивності навігації, масштабованості потенційного розвитку та оптимізації пересування пасажирів та забезпечення діяльності під час дії воєнного стану.
Другий розділ – «Функціонально-просторова організація пасажирських аеропортів» – пропонує розглянути, систематизувати та затвердити набір принципів, що застосовуються при проєктуванні пасажирських терміналів аеропортів з метою забезпечення максимальної ефективності, інтуїтивності навігації та оптимізації громадського користування даним типом будівель. Особливу увагу приділено розподілу та направленню природного світла як інструменту інтуїтивного знаходження шляху пасажирів крізь етапи проходження послідовних етапів терміналу аеропорту.
У третьому розділі – «Особливості формоутворення пасажирських аеропортів у київській області» – подано авторське проектне рішення пасажирського терміналу, розроблене з урахуванням аналізованих підходів та результатів дослідження. Окреслено загальні архітектурні рекомендації, які можуть бути застосовані при проектуванні сучасних просторів забезпечення авіаційного сполучення в українських реаліях.
Отримані результати мають практичну значущість і можуть бути використані при створенні нових або реконструкції існуючих пасажирських терміналів.
The introduction substantiates the relevance of the chosen topic in the context of passenger flight optimization, digitalization, the need to create a comfortable and flexible space for receiving, sending and technical support of air transport, as well as servicing passengers and cargo. The goal, objectives and methodology of the study are formulated, the object and subject of the work are determined, and the scientific novelty is outlined, which consists in a comprehensive analysis of the architectural and practical basis of airport complexes, taking into account inclusive, environmental and social aspects, as well as ensuring safety standards in martial law conditions.
The first section of the work – “Experience of architectural and planning organization of passenger airports” – considers key approaches to designing passenger airports using the example of implemented global practices, in particular at air connection points in the USA, UAE, Spain, Great Britain, Turkey and South Korea. Functional solutions are analyzed, focusing on the principles of intuitive navigation, scalability of potential development and optimization of passenger movement and ensuring activities during martial law.
The second section – “Functional and spatial organization of passenger airports” – proposes to consider, systematize and approve a set of principles used in the design of airport passenger terminals in order to ensure maximum efficiency, intuitive navigation and optimization of public use of this type of buildings. Particular attention is paid to the distribution and direction of natural light as a tool for intuitively finding the path of passengers through the stages of passing successive stages of the airport terminal.
The third section – “Features of Forming Passenger Airports in the Kyiv Region” – presents the author’s design solution for the passenger terminal, developed taking into account the analyzed approaches and research results. General architectural recommendations are outlined that can be applied when designing modern spaces for providing air traffic in Ukrainian realities.
The results obtained have practical significance and can be used when creating new or reconstructing existing passenger terminals.