«Книга художника» в контексті сучасного мистецтва України

Abstract

Зміст анотації. Проєкт досліджує «книгу художника» в контексті сучасного мистецтва України. На прикладі творчого мистецького проєкту визначено можливості «книги художника» в розкритті актуальних тем та синтезі традиційних та новітніх технологічних рішень. Аналітична частина передбачає дослідження розвитку української «книги художника» в період від 1990-х років до першої чверті XXI століття. Представлення еволюції «книги художника» в Україні передбачає необхідність розуміння та критичного дослідження цього явища у сучасному мистецтві, книговидавництві та творчій педагогічній діяльності в мистецьких закладах вищої освіти. Розглянуті особливості складових проєктів «книги художника» та їх взаємозв’язки: головної концепції, візуальної частини, конструктивного вирішення, техніки виконання. Досліджено «книгу художника» в Україні як форму мистецтва, що динамічно розвивається і дає можливість автору втілювати багатовекторні концептуальні підходи. Простежено аналітичні можливості «книги художника», через які автор може осмислювати актуальні теми в сучасному мистецтві України. Її відкрита форма виходить за межі традиційного книговидання, забезпечуючи можливість реалізації проєктів у різних форматах – від камерних об'єктів до виставкових інсталяцій і цифрових презентацій. «Книга художника» як синтетичний продукт дозволяє поєднувати різні медіа (традиційну гравюру, рисувальні техніки, сучасну типографіку, фотографію, прикладні техніки тощо). Це дало можливість реалізувати творчий мистецький проєкт і презентувати українські регіональні візуальні історії на основі існуючих культурних артефактів. Визначено ефективність «книги художника» у педагогічних практиках вищих мистецьких закладів. У межах дисципліни «Композиція за фахом» кафедри графічних мистецтв НАОМА вона сприяє розвитку образного мислення, проєктних навичок і дослідницького підходу, а також формує здатність студентів працювати з культурним контекстом і авторською концепцією, поєднуючи традиційні техніки зі сучасними візуальними практиками. Простежено еволюцію даного явища: авангардні книги, французькі «livre d`artiste» початку ХХ століття та рукотворні історичні книги різних періодів. В мистецькому процесі Європи і США «книга художника» стала самодостатнім й вагомим явищем, починаючи від 1970-х років і протягом кількох десятиліть свого розвитку отримала розподіл на підвиди та стилі як: книга-об’єкт, книгаінсталяція, книга-перформанс тощо. В Україні «книга художника» з’явилася як сформоване явище після набуття незалежності та можливості вільного доступу до міжнародних мистецьких процесів. Протягом другої половини 1990-х та 2000- х років багато українських авторів сформували своє бачення «книги художника» завдяки поєднанню традицій українського мистецтва та їхнього сучасного переосмислення через досвід участі в міжнародних проєктах та подальший розвиток світових тенденцій в Україні. Таким чином, «книга художника» почала набувати унікальних локальних рис у середовищі, де вона створювалась. На основі цього визначено потенціал творчих проєктів в Україні через переосмислення локальних культурно-мистецьких явищ. Мета роботи – здійснити наукове обґрунтування творчого мистецького проєкту через дослідження особливостей розвитку «книги художника» в Україні в контексті сучасного мистецтва. У першому розділі розглядається «книга художника» як явище, що сформувалось в світовому мистецтві, його мистецтвознавче трактування, термінологія та зв’язки з іншими видами мистецтва. Розкрито український досвід дослідження «книги художника», його потенціал та проблематику. Проведено огляд джерельної бази, на яку спирається творчий мистецький проєкт. Здебільшого це культурологічні та мистецтвознавчі дослідження, також до розгляду було узято публіцистичні матеріали. Опрацьовано та критично осмислено публікації українських дослідників «книги художника». Автори (Галина Листвак, Катерина Носко, Поліна Ліміна, Остап Ковальчук, Олеся Собкович, Катерина Бруєвич, Оксана Сьомак, Олег Коваль) у своїх матеріалах засвідчують широкі можливості «книги художника» в сучасному українському мистецтві від персональних та групових виставок, фестивалів до навчальних студентських творів, з яким молоді автори входять до професійного середовища. Оскільки «книга художника» продовжує розвиватись і змінюватись, важливим джерелом стають інтерв’ю безпосередньо з художниками і кураторами. Проаналізовано «книги художників» другої половини ХХ століття. Унікальність цих книг забезпечувалась тим, що більшість авторів не мали професійного досвіду в роботі з книговидавництвом. Відповідно це був художній жест входу митця у видавничий процес, його «привласнення», використання книги як цілісного медіа для висловлювання (такого як полотно для живопису, камінь для скульптури тощо). В наукових статтях та інтерв’ю автори розкривають історію «книги художника», її нерозривний зв’язок із багатовіковою культурою книги та можливостями розвитку в контексті сучасного мистецтва. Також дані матеріали важливі для перенесення міжнародного досвіду формування термінології та мистецтвознавчого аналізу на дослідження творів українських митців. Комплексно розглянуто джерела щодо витоків «книги художника». До її прямих попередників належать авангардні видання початку ХХ століття, а також багатий досвід конструктивних і формальних рішень, що прийшли з традиційної книжкової структури. В сегменті української авангардної книги до джерельної бази належать праці Ольги Лагутенко, Мирослави Мудрак, Сергія Білоконя, Людмили Соколюк. У другому розділі проведено дослідження концептуальних та формотворчих якостей «книги художника» на прикладі робіт українських авторів. Проаналізовано підходи художників до роботи як і з книжковим кодексом, так і з експериментальними книжковими форматами. Розглянуто досвід експозиційних проєктів, роль «книги художника» в них та її значення для персональних проєктів художника, що включають інші види сучасного мистецтва. Висвітлено проєкти «книги художника», які виступають як альтернатива традиційному книжковому виданню, визначено місце таких проєктів в сучасному мистецтві України. Практичні можливості «книги художника» в контексті локальних концептуально-візуальних тенденцій українського графічного мистецтва розглядаються через кураторські групові виставки: «Метахроніки» («Я Галерея» Київ, 2018), проєкти на Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» (Київ, 2015–2025). Визначено коло українських авторів, що системно працюють з «книгою художника»: Павло Маков, Гамлет Зінківський, Алевтина Кахідзе, Катерина Лесів, Стас Волязловський, Ірина Озаринська, Володимир Гавриш, Катерина Бруєвич, Катерина Свіргуненко. Окремо проаналізовано досвід впровадження створення «книги художника» як навчального завдання в НАОМА. На прикладі студентських проєктів показано потенціал «книги художника» для розвитку студентів, їхніх концептуальних і технічних здібностей, можливості масштабування даних проєктів в професійному середовищі сучасного мистецтва України. Висвітлено зв’язок роботи студентів в процесі розробки «книги художника» з темою української спадщини. У третьому розділі проаналізовано попередній досвід автора у використанні «книги художника» в персональних проєктах та її вплив на концептуальний та технічний підхід до творчого мистецького проєкту. Почергово розглянуто всі елементи творчого мистецького проєкту, їхній зміст, стилістичні особливості, джерела образотворчості. Наочно продемонстровано можливості «книги художника» в роботі з переосмисленням української культурної спадщини в контексті сучасного мистецтва на прикладі робіт, що входять до творчого мистецького проєкту: «Прихисток», «К. Мамай», «Суцвіття» (2026 р.). В цих «книгах художника» порушується проблематика збереження мистецької спадщини під час повномасштабного вторгнення, вимушеної евакуації, роботи з традиційними образами українського мистецтва. В творчому мистецькому проєкті досліджено можливості поєднання різних графічних технік в сучасній «книзі художника» (від традиційного малювання тушшю до цифрового друку). Такий підхід визначає значний потенціал роботи з «книгою художника» в сучасному мистецтві для висвітлення української спадщини і нагальних проблем, пов’язаних з її збереженням, інтерпретацією та переосмисленням. Наукова новизна роботи полягає у комплексному мистецтвознавчому дослідженні «книги художника» в контексті сучасного мистецтва України. Практичне значення полягає у можливості використання матеріалів та результатів дослідження у розробці навчальних програм та спецкурсів у закладах вищої мистецької освіти, орієнтованих на поглиблене вивчення книжкового мистецтва, поєднання досвіду художнього оформлення книги з практиками сучасного мистецтва. Використання матеріалів дослідження у викладанні дисциплін, пов’язаних з використанням новітніх друкарських технологій, макетування книжкових видань, роботою з книгою як мистецьким об’єктом. Окрім цього результати дослідження можуть використовуватись та бути корисними для інституцій культури, що займаються виставковою діяльністю, дослідженнями сучасного українського мистецтва, книжкової графіки. Abstract content. The project explores the artist's book in the context of contemporary Ukrainian art. Using a creative art project as an example, it identifies the potential of the artist’s book in exploring current themes and synthesizing traditional and cutting-edge technological solutions. The analytical section examines the development of the Ukrainian artist’s book from the 1990s to the first quarter of the 21st century. Presenting the evolution of the artist’s book in Ukraine necessitates an understanding and critical examination of this phenomenon in contemporary art, book publishing, and creative pedagogical activities at higher education art institutions. The paper examines the distinctive features of the components of artist’s book projects and their interrelationships: the main concept, the visual component, the structural design, and the techniques of execution. This research examines the artist’s book in Ukraine as a dynamically evolving art form that enables the artist to implement multifaceted conceptual approaches. The analytical possibilities of the artist’s book are explored, through which the author can explore themes relevant to contemporary art in Ukraine. Its open form goes beyond the boundaries of traditional book publishing, providing the opportunity to realize projects in various formats – from small-scale objects to exhibition installations and digital presentations. The artist’s book as a synthetic product allows for the combination of various media (traditional engraving, drawing techniques, contemporary typography, photography, applied techniques, etc.). This made it possible to realize the artistic creative project of the author of the study The Artist’s Book in the context of contemporary art, presenting Ukrainian regional visual histories based on existing cultural artifacts. The effectiveness of the artist’s book in the pedagogical practices of higher art institutions has been established. Within the course Composition by Major offered by the Department of Graphic Arts at the National Academy of Arts of Ukraine, it fosters the development of visual thinking, design skills, and a research-oriented approach, while also cultivating students’ ability to engage with cultural contexts and artistic concepts by combining traditional techniques with contemporary visual practices. The evolution of this phenomenon has been traced: avant-garde books, early 20th-century French livre d’artiste, and handcrafted historical books from various periods. In the artistic landscape of Europe and the United States, the artist’s book became a self-sufficient and significant phenomenon starting in the 1970s; over several decades of its development, it branched into subgenres and styles such as the bookobject, book-installation, book-performance, and others. In Ukraine, the artist’s book emerged as a fully formed phenomenon following independence and the opportunity for free access to international art scenes. During the second half of the 1990s and the 2000s, many Ukrainian artists developed their own vision of the artist’s book by combining the traditions of Ukrainian art with a contemporary reinterpretation of those traditions, informed by their participation in international projects and the subsequent development of global trends in Ukraine. Thus, the artist’s book began to acquire unique local characteristics within the environment in which it was created. Based on this, the potential of creative projects in Ukraine has been identified through a reinterpretation of local cultural and artistic phenomena. The purpose of the research is to create an artistic creative project, conceptually based on the study of the features of the development of the artist's book in Ukraine in the context of contemporary art. The first section examines the artist’s book as a phenomenon that has emerged in the global art world, including its art-historical interpretation, terminology, and connections to other art forms. It explores the Ukrainian experience in researching the artist’s book, its potential, and the issues involved. An overview of the source base on which the creative art project is based is provided. For the most part, these are cultural studies and art history research, and journalistic materials were also taken into consideration. Publications by Ukrainian researchers on the artist’s book have been analyzed and critically evaluated. The authors (Halina Lystvak, Kateryna Nosko, Polina Limina, Ostap Kovalchuk, Olesia Sobkovych, Kateryna Bruyevych, Oksana Somak, Oleg Koval) demonstrate in their materials the broad possibilities of the artist’s book in contemporary Ukrainian art – from solo and group exhibitions and festivals to student works – through which young artists enter the professional sphere. As the artist’s book continues to evolve and change, interviews directly with artists and curators become an important source. This article analyses artists’ books from the second half of the 20th century. The uniqueness of these books stemmed from the fact that most authors had no professional experience in book publishing. Consequently, this was an artistic gesture of the artist’s entry into the publishing process, their “appropriation” of it, and the use of the book as a holistic medium for expression (much like a canvas for painting, stone for sculpture, and so on). In academic articles and interviews, the authors explore the history of the artist’s book, its inseparable connection to the centuries-old culture of the book, and its potential for development within the context of contemporary art. These materials are also important for applying international experience in the development of terminology and art-historical analysis to the study of works by Ukrainian artists. This study provides a comprehensive examination of the origins of the artist’s book. Its direct precursors include avant-garde publications from the early 20th century, as well as a wealth of structural and formal innovations derived from traditional book design. In the segment of the Ukrainian avant-garde book, the source base includes works by Olha Lagutenko, Myroslava Mudrak, Serhii Bilokon, and Liudmyla Sokolyuk. The second section examines conceptual and formal qualities of the artist’s book using the works of Ukrainian artists as examples. It analyzes artists’ approaches to working with both the book codex and experimental book formats. The experience of exhibition projects is examined, along with the role of the artist’s book in them and its significance for the artist’s personal projects, which incorporate other forms of contemporary art. Artist’s book projects that serve as an alternative to traditional book publishing are highlighted, and the place of such projects in contemporary Ukrainian art is defined. The practical potential of the artist’s book in the context of local conceptual and visual trends in Ukrainian graphic art is examined through curated group exhibitions: Metachronicles (Ya Gallery, Kyiv, 2018), projects at the International Book Arsenal Festival (Kyiv, 2015–2025). A group of Ukrainian authors who systematically work with the artist’s book has been identified: Pavlo Makov, Hamlet Zinkivsky, Alevtina Kakhidze, Kateryna Lesiv, Stas Voliazlovsky, Iryna Ozarynska, Volodymyr Havrysh, Kateryna Bruyevych, and Kateryna Svirgunenko. The experience of introducing the creation of an artist’s book as a course assignment at the National Academy of Fine Arts and Architecture (NAFAA) is analyzed separately. Using student projects as examples, the article demonstrates the potential of the artist’s book for student development and the enhancement of their conceptual and technical skills, as well as the potential for scaling these projects within the professional context of contemporary art in Ukraine. The connection between students’ work in the process of developing the artist’s book and the theme of Ukrainian heritage is highlighted. In the third section there is an analysis of the previous author’s experience in using the “artist’s book” in solo projects and its influence on the conceptual and technical approach to a creative art project. It examines, in turn, all the elements of a creative art project, their content, stylistic features, and sources of imagery. The potential of the artist’s book in reinterpreting Ukrainian cultural heritage within the context of contemporary art is vividly demonstrated through the works included in the artistic project: “Shelter,” “K. Mamai,” and “Inflorescence” (2026). These artist’s books address the issues of preserving artistic heritage during a full-scale invasion, forced evacuation, and working with traditional images of Ukrainian art. The artistic creative project explores the possibilities of combining various graphic techniques in a contemporary artist’s book (from traditional ink drawing to digital printing). This approach highlights the significant potential of the artist’s book in contemporary art for shedding light on Ukrainian heritage and the pressing issues related to its preservation, interpretation, and reinterpretation. The scientific novelty of this work lies in a comprehensive art-historical study of the artist’s book in the context of contemporary Ukrainian art. The practical significance lies in the possibility of using the materials and results of this study to develop curricula and specialized courses at institutions of higher arts education focused on the in-depth study of book art, combining the experience of book design with contemporary art practices. The research materials can be used in teaching courses related to the use of the latest printing technologies, book layout, and working with the book as an art object. In addition, the research findings can be utilized and prove useful for cultural institutions engaged in exhibition activities, research on contemporary Ukrainian art, and book graphics.