Виставкова та міжнародна діяльність Національного музею «Київська картинна галерея» під час повномасштабного вторгнення

Abstract

У магістерській роботі досліджено особливості виставкової та міжнародної діяльності Національного музею «Київська картинна галерея» в умовах повномасштабної війни в Україні. Проаналізовано, як змінились функції музею після 24 лютого 2022 року, окреслено нові виклики, зокрема – загроза знищення колекцій, потреба переміщення та збереження експонатів, а також трансформація форм музейної комунікації з публікою. В роботі висвітлено ключові виставкові проєкти музею за 1990-2000 роки, як початку трансформацій та переусвідомлення виставкової стратегії музею, які були необхідні для подальшої інтеграції в сучасний культурний простір та формування нових моделей взаємодії з аудиторією. Особливу увагу приділено об’єктам, які були реалізовані у 2022–2024 роках, їхньому змісту, концепціям та суспільно-культурної ролі. Акцентовано увагу на питаннях популяризації українського мистецтва, репрезентації національної ідентичності, налагодження міжнародної співпраці та цифровізації музейних процесів. На основі проведеного аналізу зроблено висновки щодо значення виставкової діяльності як форми освітньої діяльності, культурного опору, інструменту підтримки митців та засобу збереження історичної пам’яті в умовах війни. Визначено потенційні напрямки розвитку виставкової стратегії музею в майбутньому. У першому розділі освітлюється питання історіографії, джерельної бази та методики дослідження. У другому розділі розглядається загальна історія становлення та формування колекції музею. У третьому розділі розглядаються трансформаційні процеси, яких зазнав музей під час повномасштабного вторгнення. Наукова новизна роботи полягає у виявленні та систематизації ключових стратегій адаптації музейної діяльності в умовах воєнного стану на прикладі Національного музею «Київська картинна галерея». У дослідженні вперше комплексно проаналізовано виставкову політику музею в період 2022–2024 років, розкрито роль виставкових проєктів як засобу культурного спротиву, збереження і популяризації національної ідентичності. Зроблено спробу окреслити структурні трансформації в організації роботи музею, включно з модернізацією, цифровізацією, інклюзивними практиками та розвитком міжнародних партнерств. Отримані результати можуть стати основою для подальших наукових досліджень у сфері музейної справи та практичних рекомендацій для вітчизняних музейних інституцій, які працюють в умовах надзвичайної ситуації чи загроз культурній спадщині. Практичне значення роботи полягає в можливості використання отриманих результатів для вдосконалення діяльності художніх музеїв України в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови. На основі аналізу досвіду Національного музею «Київська картинна галерея» окреслено дієві підходи до організації виставкових проєктів, збереження музейних фондів, комунікації з громадськістю, цифровізації та реалізації інклюзивних ініціатив. Напрацьовані висновки можуть бути використані музейними працівниками, менеджерами культури, представниками органів державної влади та громадських організацій для розробки стратегій з підтримки та розвитку музейної сфери в кризових умовах. Матеріали роботи можуть стати основою для навчальних курсів і тренінгів з культурного менеджменту, музейної справи та захисту культурної спадщини. Апробація матеріалів відбулась на І Всеукраїнській науково-практичній конференції «ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ НАОМА – НАЦІОНАЛЬНЕ НАДБАННЯ: МИНУЛЕ, СУЧАСНІСТЬ, МАЙБУТНЄ» у 2024 році та в науковій статті «Виставкова діяльність Національного музею «Київська картинна галерея» в умовах повномасштабного вторгнення» в співавторстві з О.С. Кашшай у Віснику Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (Вісник НАОМА) №2 (2024). Кваліфікаційна магістерська робота написана самостійно та не містить плагіату. Структура роботи. Основний текст складається зі вступу, трьох розділів, висновків (61 ст.), списку використаних джерел (33 позиції), списку та альбому ілюстрацій (5 позицій). Загальний обсяг магістерської роботи – 111 ст. This master’s thesis explores the specific features of the exhibition and international activities of the National Museum “Kyiv Art Gallery” in the context of the full-scale war in Ukraine. The study analyzes how the museum’s functions changed after February 24, 2022, outlines new challenges – in particular, the threat of collection destruction, the need to relocate and preserve exhibits, and the transformation of communication formats between the museum and the public. The paper highlights key exhibition projects of the museum from the 1990s to the 2000s as the beginning of transformations and the rethinking of the museum's exhibition strategy, which were essential for further integration into the contemporary cultural space and the development of new models of audience engagement. Special attention is paid to the exhibitions implemented in 2022–2024, their content, concepts, and socio-cultural role. Emphasis is placed on issues of promoting Ukrainian art, representing national identity, establishing international cooperation, and digitizing museum processes. Based on the conducted analysis, the thesis draws conclusions about the significance of exhibition activities as a form of educational work, cultural resistance, a tool for supporting artists, and a means of preserving historical memory in times of war. Potential directions for the future development of the museum’s exhibition strategy are also defined. The first chapter addresses the historiography, source base, and research methodology. The second chapter explores the general history of the museum's formation and collection development. The third chapter analyzes the transformation processes the museum underwent during the full-scale invasion. The scientific novelty of this work lies in identifying and systematizing key strategies of adapting museum activities under martial law, using the case of the National Museum “Kyiv Art Gallery”. For the first time, the museum's exhibition policy during 2022–2024 has been comprehensively analyzed, and the role of exhibition projects as a means of cultural resistance, preservation, and promotion of national identity has been revealed. The research attempts to outline structural transformations in the museum’s operation, including modernization, digitalization, inclusive practices, and the development of international partnerships. The results can serve as a foundation for further academic research in museum studies and practical recommendations for Ukrainian museum institutions operating under emergency conditions or threats to cultural heritage. The practical significance of the work lies in the potential application of the findings to improve the operations of art museums in Ukraine under martial law and during post-war recovery. Based on the experience of the National Museum “Kyiv Art Gallery,” effective approaches to organizing exhibition projects, preserving museum collections, communicating with the public, implementing digital solutions, and promoting inclusive initiatives are outlined. The conclusions drawn in the study may be used by museum professionals, cultural managers, government authorities, and civil society organizations to develop strategies for supporting and advancing the museum sector in crisis conditions. The materials of the thesis can serve as a foundation for academic courses and training programs in cultural management, museum studies, and the protection of cultural heritage. The research findings were presented at the I All-Ukrainian Scientific and Practical Conference “THE ART MUSEUM OF NAFAA – NATIONAL HERITAGE: PAST, PRESENT, FUTURE” in 2024 and published in the scientific article “Exhibition Activity of the National Museum ‘Kyiv Art Gallery’ under Conditions of Full-Scale Invasion” co-authored with O.S. Kashshay in The Bulletin of the National Academy of Fine Arts and Architecture (NAFAA Bulletin), No. 2 (2024). The master’s thesis was written independently and contains no plagiarism. Structure of the thesis: The main text consists of an introduction, three chapters, conclusions (61 pages), a list of references (33 items), and a list and album of illustrations (5 items). Total volume of the thesis – 111 pages.