Творчість послідовників Віктора Зарецького

Abstract

Метою кваліфікаційної магістерської роботи є дослідження впливу авторської педагогіки Віктора Зарецького на формування художнього мислення його учнів у другій половині ХХ — на початку ХХІ століття, а також аналіз сучасної виставкової репрезентації школи митця. У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет роботи, окреслено методи, використані для досягнення наукових результатів, наукову новизну й практичне значення. Перший розділ «Віктор Зарецький: становлення митця иа його педагогічного методу» присвячений аналізу біографічних чинників, мистецьких впливів та ідейного становлення художника. Розглянуто його освіту, співпрацю з Аллою Горською, участь у монументальних проєктах, звернення до естетики модерну, символізму, національного стилю, що заклали основу його індивідуального методу викладання. Другий розділ « Приватна студія Віктора Зарецького та педагогічна спадкоємність» висвітлює структуру і принципи функціонування художньої студії митця, що діяла на вулиці Філатова в Києві. Досліджено триетапну систему викладання рисунка, етико-філософське наповнення навчання, аналіз методики «Роздуми біля полотна». Особливу увагу приділено вивченню художньої практики учнів Зарецького — зокрема Едуарда Межула, Іванни Московки, Арсена Савадова, Ади Рибачук, Марини Соченко, Анатолія Твердого, Катерини Корнійчук, Слави Шерешевського, Андрія Яланського та інших. Розглянуто, як у їхніх роботах трансформуються ідеї наставника. Третій розділ «Сучасне осмислення спадщини Віктора Зарецького та його учнів» присвячено аналізу сучасних кураторських форматів, які репрезентують творчість послідовників митця: «Реквієм» «Між рядків та полотен», «Боривітер», «Присутність. Зарецький», «Студія Зарецького», «100 років Зарецькому». Проаналізовано концепції експозицій, принципи підбору творів, особливості просторового вирішення, діалог між поколіннями та оновлену інтерпретацію спадщини школи. У висновках узагальнено результати дослідження відповідно до поставлених завдань, встановлено тяглість педагогічної моделі Зарецького в сучасному українському мистецькому процесі та доведено, що вплив його школи виходить за межі біографічної пам’яті — формуючи естетичну та етичну платформу для нових поколінь художників. Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні приватної студії Віктора Зарецького як цілісного педагогічного феномену, у введенні до наукового обігу інтерв’ю з учнями, виставкових матеріалів і рідкісних архівних джерел. Уперше узагальнено художні стратегії більш ніж двадцяти послідовників митця, здійснено мистецтвознавчий аналіз їхніх творів. Практичне значення роботи полягає в можливості застосування її результатів у викладанні історії мистецтва України ХХ століття, в організації виставкових проєктів, у мистецтвознавчій критиці та розвитку альтернативної художньої освіти. Матеріали роботи можуть бути корисними для кураторів, педагогів, дослідників неофіційного мистецтва та музейних фахівців. Кваліфікаційна магістерська робота написана самостійно та не містить плагіату. Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, списку та альбому ілюстрацій. The aim of this master’s thesis is to examine the impact of Viktor Zaretsky’s authorial pedagogy on the development of artistic thinking and individual creative strategies of his students in the second half of the 20th and early 21st centuries, as well as to analyze the contemporary curatorial representation of the artist’s school. The introduction substantiates the relevance of the topic, outlines the objectives, research tasks, subject and object of the study, and defines the methodology, scientific novelty, and practical significance of the results. The first chapter, “Viktor Zaretsky: Formation of the Artist and Development of a Pedagogical Concept,” analyzes the biographical factors, artistic influences, and ideological formation of the painter. It examines his education, collaboration with Alla Horska, participation in monumental art projects, and turn to the aesthetics of Art Nouveau, symbolism, and the national style, which laid the foundation for his unique teaching method. The second chapter, “Zaretsky’s Private Studio and His Disciples,” reveals the structure and pedagogical principles of the artist’s studio, which operated on Filatova Street in Kyiv. It explores the three-stage drawing methodology, the ethical and philosophical dimension of the training process, and provides an analysis of his theoretical text Reflections at the Canvas. Special attention is given to the artistic practices of Zaretsky’s students, including Eduard Mezhul, Ivanna Moskovka, Arsen Savadov, Ada Rybachuk, Maryna Sochenko, Anatolii Tverdyi, Kateryna Korniichuk, Slava Shereshevskyi, Andrii Yalanskyi, and others. The chapter investigates how the ideas of their mentor are transformed in their artworks. The third chapter, “Curatorial Representation of Viktor Zaretsky’s School,” is dedicated to analyzing contemporary exhibition formats that present the legacy of Zaretsky’s disciples, such as Between the Lines and Canvases, The Windstorm, Presence. Zaretsky, Zaretsky’s Studio, and 100 Years of Zaretsky. The conceptual structure of the exhibitions is examined, including the selection of works, spatial solutions, intergenerational dialogue, and renewed interpretation of the school’s heritage. The conclusions summarize the findings in accordance with the research objectives. The study establishes the continuity of Zaretsky’s pedagogical model within contemporary Ukrainian artistic processes and proves that the influence of his school transcends personal memory — forming an aesthetic and ethical platform for future generations of artists. The scientific novelty of the obtained results lies in the comprehensive study of Zaretsky’s private studio as a pedagogical phenomenon, the introduction of interviews with his students, exhibition materials, and rare archival sources into academic circulation. For the first time, the artistic strategies of more than twenty of his disciples have been generalized and analyzed from an art historical perspective. The practical significance of the thesis lies in the possibility of applying its findings in the teaching of Ukrainian art history of the 20th century, the organization of exhibition projects, art criticism, and the development of alternative art education. The research materials may be useful for curators, educators, scholars of unofficial art, and museum professionals. This qualification thesis was completed independently and contains no plagiarism.